Тема 3. Класифікація об’єктів контролінгу.

1. Витрати підприємства як основний об’єкт управління в системі контролінгу.
2. Класифікація витрат.
3. Фінансова діяльність підприємства як основний об’єкт контролінгу.
4. Собівартість продукції та її види.
5. Поняття про центри відповідальності та їх класифікація.
6. Моделі функціонування центрів витрат, прибутку, виручки та інвестицій.

Витрати підприємства як основний об’єкт управління в системі контролінгу

Одна из важнейших задач контроллинга — управление прибылью предприятия, поэтому в фокусе внимания контроллинга находятся затраты: их виды, места возникновения и принципы управления ими. За размеры затрат на предприятии отвечают руководители различных служб и подразделений (" центров ответственности", согласно терминологии контроллинга). Поэтому важнейшими объектами контроллинга являются " затраты " и " центры ответственности".

Класифікація витрат

Классификация затрат — средство для решения задач управления; принимая решение, руководитель должен четко представлять себе все его последствия. Чтобы принять правильное решение, руководителю важно знать, какие затраты и выгоды оно за собой повлечет. Релевантными (существенными, значимыми) можно считать только такие будущие затраты, которые изменятся в результате принимаемого решения.

Таким чином, необхідно розглядати витрати одночасно в декількох аспектах:

• за стадіями технологічного процесу;

• за статтями витрат;

• за видами продукції;

• за центрами відповідальності;

• за динамікою витрат, щодо обсягу випуску;

• за ступенем урегульованості витрат.

Фінансова діяльність підприємства як основний об’єкт контролінгу

В ринкових умовах фінансова діяльність підприємства пов'язана з аналізом джерел коштів та їх використанням. Такий аналіз дає можливість:

- оцінити фінансове становище підприємства — його борги та власний капітал;

- показує, на скільки ефективно використовуються залучені та власні кошти;

- показує, що слід змінити в діяльності підприємства фактори, які впливають на стратегію і тактику розвитку підприємства, і його фінансовий стан:

- постійні зміни оточуючого середовища;

- поява нових виробників;

- зміна попиту та пропозиції;

- коливання цін;

- конкуренція між виробниками продукції.

Аналіз фінансового стану підприємства та його планування на майбутнє дає можливість визначити:

- чи достатньо коштів для погашення заборгованості;

- чи платоспроможне підприємство;

- чи не загрожує йому банкрутство.

Мета аналізу фінансового стану підприємства — визначення взаємозалежності між різними показниками.

Головне в аналізі — оцінка динаміки основних показників та місце підприємства серед конкурентів.

Саме тому потрібно аналізувати економічні показники в часі.

Аналіз передбачає застосування певних прийомів:

1) складання порівняльних таблиць за ряд років, при цьому виявляють відхилення в абсолютних сумах та у відносних показниках (у %) по основних об'єктах господарської та фінансової діяльності;

2) визначення відносних відхилень показників (у %) стосовно базового періоду;

3) визначення показників за ряд років (кварталів) (у %) до будь-якого підсумкового показника (до суми балансу, власних активів тощо);

4) визначення спеціальних коефіцієнтів, які характеризують співвідношення між окремими статтями звітності.

Методика проведення аналізу фінансової діяльності підприємства передбачає: проведення горизонтального аналізу методом співставлення даних балансу на початок та кінець звітного періоду.

За допомогою балансу підприємство має можливість проаналізувати фінансовий стан, який набуває актуальності в умовах ринку.

Керівництво підприємством вимагає постійної оцінки позиції підприємства і показників його діяльності на найближчу і віддалену перспективу.

Аналіз балансу дає можливість:

- осмислити фінансовий стан підприємства;

- прийняти управлінські рішення на основі отриманої інформації.

Такі рішення можуть бути направлені на поліпшення поточної роботи або мати стратегічний характер.

Найважливіші показники діяльності підприємства, які визначаються за допомогою балансу:

1) показники ліквідності;

2) показники ділової активності;

3) показники рентабельності;

4) показники структури капіталу або платоспроможності.