Роль виробничого середовища в забезпеченні працездатності людини.

Трудовий процес здійснюється в певних умовах виробничого середовища. Це сукупність факторів фізичної, хімічної, біологічної природи. Що діють на людину разом із соціально-економічними факторами в процесі її трудової діяльності. Виробниче середовище і фактори трудового процесу, які ще називають психофізіологічними факторами, становлять в сукупності умови праці.

Людини розумової праці протягом робочого дня перебувають у службових приміщеннях, тобто в певному виробничому середовищі, стан якого визначає їх працездатність, продуктивність і ефективність праці загалом.

Сукупність чинників виробничого середовища охоплює:

· Розміщення робочих місць;

· Умови праці управлінців;

· Механізацію та автоматизацію управлінської праці.

Стомлення наростає при незадоволеності роботою, невдачах. Почуття втоми знімається чи послабляється позитивними емоціями, посиленням інтересу до роботи. У збудженому стані можна і не помітити стомлення.

Бувають стани втоми, при яких ще можна виконувати розумову роботу, але в ній уже не виявляються творчі початки. Потім настає період, супроводжуваний почуттям напруги, коли для виконання роботи необхідне вже вольове зусилля. Подальше продовження роботи призводить до з’явлення почуття невдоволення, що нерідко носить відтінок роздратування.

Спостереження медиків свідчать про те, що в людей, які тривалий час знаходяться в умовах інформаційних перевантажень, виникає так називаний інформаційний невроз. Він зумовлений необхідністю обробляти великий потік інформації і швидко приймати рішення на її основі.

Багато видів розумової праці пов’язані з необхідністю спілкування з людьми, цілими колективами. В таких умовах нервово-емоційне напруження і пов’язане з ним стомлення багато в чому визначаються культурою міжособистісних відносин, психологічним кліматом у колективі, а найчастіше й у родині. Правильно організований режим робочого дня і відпочину, фізкультурні заняття, спортивні захоплення істотно допоможуть зняти втому і запобігатимуть психічним захворюванням.

При тривалому заняття професійною розумовою працею в організмі можуть виникнути функціональні зміни, покликані, головним чином, малою рухливістю. Це виражається в погіршенні роботи серця, склеротичних змінах кровоносних судин, появі гіпотонії (у молодих), гіпертонії (у літніх), неврозів. Недолік рухів призводить до ослаблення дихання. У нижніх відділах легень, у порожнині живота і ногах застоюється кров. Виникає атонія кишечнику, в організмі накопичуються продукти гниття, з’являються головні болі. Зниження окисних процесів в організмі спричиняє недокрів’я, а також ожиріння.

Від недостатньо задіяної м’язової системи до головного мозку надходить недостатній потік інформації, що призводить до ослаблення збуджувального процесу і гальмування у певних зонах кори великих півкуль. Виникають умови для підвищеної стомлюваності, зниження працездатності не тільки фізичної, але й розумової, погіршується загальне самопочуття. Зниження м’язового тонусу погіршує осанку.

Усе це підкреслює значення правильної організації розумової праці й умов, за яких вона виконується, тобто умов виробничого середовища.