Фактори впливу на працездатність і шляхи підвищення працездатності людини.

Фактори виробничого середовища вагомо впливають на стан здоров’я і працездатність працюючих, хоча в кожному конкретному випадку виділити (елімінувати) цей вплив та дати оцінку «внеску» умов праці в рівень здоров’я (чи недуги) працюючих складно. Тим більше, особливо сьогодні, реалізується на фоні погіршення якості навколишнього середовища, - забруднення атмосферного повітря, питної води та продуктів харчування, неправильного способу життя, шкідливих звичок (зловживання спиртними напоями, тютюнопаління).

За даними Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ), близько 50% всіх факторів, що впливають на здоров’я населення, лежать у сфері способу життя, до 20-25% - у сфері стану навколишнього (в тому числі виробничого) середовища, до 15-20% - у сфері спадковості і приблизно до 10% - у сфері діяльності органів та установ охорони здоров’я. (мал.1)

До найважливіших шкідливих фізичних факторів відносяться: підвищена запиленість повітря робочої зони; мікроклімат виробничих приміщень (підвищена чи знижена температура та вологість повітря, швидкість його руху, температура поверхні оточуючого обладнання, огорож, технологічних продуктів); підвищений рівень інфрачервоної радіації; підвищений рівень вібрації, шуму, інфра- та ультразвуку на робочому місці; підвищений чи знижений барометричний тиск; підвищений рівень іонізуючого і /чи магнітного полів; підвищений рівень статичної електрики, небезпечний рівень напруги в електричному колі, при замиканні якого струм може пройти через тіло людини; підвищена чи знижена іонізація повітря; фактори, які визначають умови роботи зору (відсутність чи брак природного світла, недостача чи великі перепади освітлення робочої зони, підвищена яскравість світла, пряма та відбита блискість, знижена контрастність, підвищена пульсація потоку світла).

З позицій гігієни праці і виробничої санітарії серед хімічних виробничих факторів доцільно виділити:

o Речовини з гостро направленим механізмом дії, за концентрацією яких в повітрі повинен бути забезпечений безперервний контроль із сигналізацією на перевищення ГДК. До їх числа серед інших відносяться оксиди азоту, ціаністий водень, бром, хлор та його дихлорид; в рядку «Особливості дії на організм» списків ГДК поряд з величиною нормативу стоїть літера «О»).

o Речовини-алергени, які спроможні викликати алергічні захворювання в виробничих умовах (у списках ГДК поряд з величиною їх нормативу стоїть літера «А»). Серед них акрилонітрил, берилій, нікель, хлорофос;

o Речовини-канцерогени, які спроможні викликати злоякісне переродження тканин (у списках ГДК поряд з величиною їх норматива стоїть літера «К»). до цієї групи речовин належать бензол, берилій, хлористий вініл, возгонки кам’яновугільної смоли і пеків, миш’як та його сполуки, нікель та його сполуки і т. ін.;

o Речовини в формі аерозолю (пилу) переважно фіброгенної дії (у списках ГДК поряд з величиною їх нормативу стоїть літера «Ф»). серед них вольфрам і його сполуки, доломіт, залізо, вапняк, оксид кремнію (IV) і мінерали, що його містять;

o Речовини. Потенційно небезпечні для організму у разі надходження через шкіру. Робота з ними потребує спеціального захисту шкіри та очей (у списках ГДК після назви речовини стоїть значок «+»). До їх числа належать згадані вище акрилонітрил, бром, бензол та багато інших.

o У групі шкідливих виробничих факторів біологічної природи з позицій гігієни праці найбільш важливою є підгрупа мікроорганізмів та продуктів їх життєдіяльності. Небезпечність останніх обумовлена їх високою сенсибілізуючою здатністю. У списках ГДК ці продукти позначені літерою «А»; серед них бациліхін, бензилпеніцилин, Ліпин, паприн, пекиназа грибна, оксицилін і безліч мікроорганізмів продуцентів та продуктів їх життєдіяльності, в тому числі амінокислоти, антибіотики.

o До групи шкідливих виробничих факторів трудового процесу належать фізичні перевантаження (статичні, динамічні), нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження органів чуття, монотонність праці, емоційні перевантаження).

Мал.1. Модель причинно-наслідкових зв’язків показників та факторів здоровя (ширина ліній зв’язку між факторами пропорційна їх значимості, що встановлена при регресивному аналізі).

Шляхи підвищення працездатності людини розумової праці:

· Визнання корисності праці суспільством, матеріальне і моральне винагородження, створення благо приємного психофізіологічного й морально-психологічного клімату;

· Поступове входження до праці;

· Дотримання ритму праці;

· Дотримання нормального чергування праці та відпочинку;

· Зміна форми діяльності чи видів праці та ін.

· Здоровий образ життя.

Під здоровим способом життя необхідно розуміти такі типові форми і способи повсякденної життєдіяльності людини, що зміцнюють і удосконалюють резервні можливості організму.

Сьогодні життя вимагає, щоб людина володіла цілою низкою культурних навичок, у тому числі мал. Звичку щодня займатися фізичними вправами. Медична наука беззастережно стверджує: для активної життєдіяльності і підтримки постійно високої працездатності людині необхідно витрачати на активні рухи, фізичну культуру хоча б одну годину на день. З цим твердженням погоджуються великі вчені з інших галузей знань.

Відомий авіаконструктор О.Антонов багато і плідно працював усе життя і вважав, що здоров’я підтримується не курортами чи таблетками, а культурним до себе відношенням – режимом помірного харчування, невеликими, але частими фізичними навантаженнями.

За даними вчених, у загальній кількості факторів, що впливають на стан здоров’я, режим сну складає 24 – 30%, заняття фізичними вправами – 15 – 30%, режим харчування – 10 – 16%.

Щоденний сон необхідний людині для нормальної нервово-психічної діяльності. Під час сну нервові клітини відновлюють свою працездатність. В.Шекспір влучно назвав сон «найкращим блюдом на бенкеті природи». Народна мудрість говорить: «Сон – лікар», «Сон краще всяких ліків», «Виспишся – помолодієш». Для дорослого, зайнятого розумовою працею, нормою сну вважається 7 -8 годин на добу. У вихідній день та під час відпустки його тривалість можна збільшити на 1 – 2 години. Відхід до сну і підйом мають відбуватися в один і той же час. У спальні бажані тиша, затемнення, помірне тепло з припливом свіжого повітря.

Раціональне харчування є найважливішим чинником збереження і зміцнення здоров’я людини, його розумової працездатності. Сучасна наука визначила принципи раціонального харчування.

Білки – головний будівельний матеріал. вони йдуть на енерговитрачання організму, стимулюють розумову діяльність.

Жири – головний енергетичний матеріал. При засвоєнні вони дають удвічі більше енергії, ніж білки і вуглеводи.

Вуглеводи також є постачальником енергії. Їх здатність відкладатися у вигляді жирової тканини викликає необхідність у розумних обмеженнях при споживанні. Разом з тим вуглеводи підвищують продуктивність розумової праці, стимулюючи роботу нервової системи.

Мінеральні солі – дуже важливий компонент харчування. Вони необхідні ждля забезпечення нормальної життєдіяльності організму, роботи центральної нервової системи. Ці солі входять до складу багатьох жирів, білків.

В усіх процесах, що відбуваються в організмі, бере участь вода. У середньому людина виділяє за добу близько 2, 5 літра води, приблизно такою ж є добова потреба в ній здорової людини.

Харчовий раціон повинен містити в достатній кількості вітаміни групи А, В, С, Е, К та ін. Особи, які виконують інтенсивну розумову роботу, мають потребу в збільшеннях дозах вітамінів. У зимово-весняний період треба приймати полівітамінні препарати. Практично всі фрукти й овочі містять вітаміни.

Прийом їжі в один і той же час зумовлює умовно-рефлекторне порушення харчового центру, сприяючи ритмічний роботі шлунково-кишкового тракту і підвищенню засвоюваності їжі. Частота прийому їжі індивідуальна, але їсти необхідно не рідше трьох разів на добу. За сніданком бажано з’їдати 35% загального денного обсягу їжі, за обідом – 40%, увечері – 25%.

Багато хто в наші дні курить. Дехто навіть стверджує, що від сигарети заспокоюються нерви, краще працює мозок. Це не так. Паління, даючи короткочасний ефект, неминуче погіршує сон, робить людину дратівливою і запальною, викликає головний біль. Нікотинове отруєння негативно позначається і на такій важливій для працівників розумової праці функції, як зір.