![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Мета та завдання навчальної дисципліни. Диференціальна психологіяСтр 1 из 13Следующая ⇒
Диференціальна психологія Галузь знань: 0401 Педагогічна освіта Напрям підготовки: 6.030103 ПРАКТИЧНА ПСИХОЛОГІЯ ІІІ курс
РОЗРОБНИКИ: Мазяр О.В., старший викладач кафедри соціальної та практичної психології Вишина А.Ю., асистент кафедри соціальної та практичної психології
Житомир – 2013 рік
Мета та завдання навчальної дисципліни Мета викладання дисципліни «Диференційна психологія» є вивчення механізмів становлення та розвитку індивідуальності як цілісного феномену, що існує в полі взаємодії біологічно-спадкових і соціально-набутих чинників активності суб’єкта. Завдання: 1. Ознайомлення з індивідуальними, типологічними та груповими відмінностями, їх чинниками та наслідками; 2. Оволодіння знаннями структури індивідуальності; 3. Формування умінь здійснювати диференційно-психологічний аналіз особистості.
В результаті вивчення курсу студенти повинні знати: – методологічні й теоретичні засади диференціальної психології; – загальні принципи диференціально-психологічного аналізу; – соціально-біологічні детермінанти особистісних відмінностей; – психодинамічні характеристики в структурі індивідуальності; – психометричні основи диференціальної психології; – психодинамічні (темпераментальні і характерологічні) характеристики у структурі індивідуальності; – диференційно-психологічні аспекти професійної та навчальної діяльності; – статеві та вікові відмінності у поведінці, емоційному та інтелектуальному розвитку. По завершенню вивчення курсу студенти повинні вміти (освітньо-професійна програма, додаток Б та рішення методологічного семінару кафедри (Протокол № 3 від 31.01.2013 р.)): – встановлювати закономірності розподілу індивідуально-психологічних відмінностей і визначати причини відхилень від нормального розподілу; – підбирати засоби впливу на особистість в залежності від індивідуальних особливостей; – впроваджувати програми діагностики психологічних особливостей особистості, її поведінки у групі, враховуючи положення професійної етики; – складати психологічну характеристику виконавця, керівника, кандидата у резерв на керівні посади; – відслідковувати загальні і локальні зміни у масовій свідомості, проводити спостереження за психологічним станом окремих груп та верств населення; – діагностувати типологічні особливості прояву властивостей нервової системи (сили, рухливості, балансу); – діагностувати відмінності психодинамічних (темпераментальних і характерологічних) характеристик в структурі індивідуальності; – визначати стилі професійної, педагогічної та навчальної діяльності.
|