Сутність та зміст основних психічних пізнавальних процесів, шляхи їх розвитку та активізації у воїнів.

Психічні процеси – динамічне відображення дійсності в різних формах психічних явищ. Психічні процеси забезпечують зв'язок особистості з дійсністю.

До пізнавальних психічних процесів відносять: відчуття, увагу, сприйняття, уявлення, пам'ять, мислення, уява.

Відчуття - це відображення в корі головного мозку окремих властивостей предметів та явищ. Здатність до відчуттів є у всіх живих істот, що мають нервову систему.

Залежно від місця подразника розрізняють такі види відчуттів:

а) екстероцептивні (подразник міститься поза людиною);

б) інтероцептивні (подразнення від внутрішніх органів);

в) пропріоцептивні (подразнення від м'язів тіла).

Екстероцептивні відчуття, у свою чергу, поділяють на контактні й дистанційні. До контактних належать тактильні, температурні та смакові відчуття, до дистанційних — відчуття світла, звуку, а також запаху. До інтероцептивних належать такі, що йдуть від внутрішніх органів (голод, втома, напруження, біль тощо). Пропріоцептивними є відчуття, що визначають положення тіла, а також відчуття рівноваги та прискорення.

Усі відчуття в залежності від органів, де вони виникають, поділяють також на зорові, слухові, смакові, нюхові, шкірні, органічні, рівноваги, рухові. Це, - так звані, прості відчуття. До складних відчуттів належать тактильні і больові відчуття.

Основні закономірності відчуттів:

а) абсолютна чутливість органів чуття, тобто здатність воїна відчувати незначні подразнення;

б) межа відчуття — мінімальні подразники, за яких виникає відчуття;

в) адаптація — зміна чутливості аналізатора в результаті пристосування органів чуття до наявного подразника;

г) сенсибілізація — підвищення чутливості в результаті взаємодії відчуттів.

Основними шляхами розвитку відчуттів у військовослужбовців є:

-розширення знань про різні органи почуттів;

-навчально-бойові тренування із застосування зброї (стрільби з автоматів, пуски ракет і т.д.);

-фізичне загартування організму.

Сприйняття - це відображення у корі головного мозку предметів та явищ, що діють на аналізатори людини, в їх цілісності.

Сприймання характеризується такими основними закономірностями та властивостями: цілісністю, вибірковістю (структурністю), предметністю, константністю, апперцепцією.

Предметність сприйняття - це здатність людини сприймати світ у вигляді відокремлених один від одного предметів.

Цілісність сприйняття - це добудовування предметів за окремими фрагментами до деякої цілісної форми.

Константність сприйняття - це здатність сприймати предмети відносно постійними за розмірами, кольором, формою незалежно від змінюваних фізичних умов спостереження.

Апперцепція - це залежність сприйняття від попереднього досвіду, від загального змісту психічної діяльності людини та її індивідуальних особливостей, а також від професії.

Вибірковість сприйняття виявляється в наданні переваги одним об’єктам, явищам або їх властивостям над іншими.

Сприйняття не завжди дає абсолютно вірне уявлення про предмети оточуючого світу. Неправильне, перекручене сприйняття називається ілюзією.

Вони виникають під впливом настанов людини, цілісності сприймання. До таких належать, наприклад, ілюзії перспективи, відстані. Через це однакового розміру фігури здаються нам неоднаковими, паралельні лінії — такими, що збігаються, вертикальні — довшими від горизонтальних тощо. Природу деяких ілюзій досі не вивчено. Ілюзія широко застосовується у військовій справі для маскування військ.

Увага - це процес свідомого чи несвідомого відбору однієї інформації, що поступає через органи почуттів, та ігнорування іншою.