„* ^ . . . . .

■ сої психіки^закономірностеи переходу від попередніх періодів до

наступних, від нижчих стадій до вищихТз'ясування індивідуальне—типологічних відмінностей у психічному розвитку дітей, підлітків, молоді та дорослих, встанов-

я факторів, лцоїхдетермінують, тощо. У загальн іи'структур і вікової психології виділяють дитячу психологію, психо­логію молодшого школяра, психологію підлітка, психологію ранньої юності, пси-' хологію дорослої людини та геронтопсихологію.

Після загальної характеристики предмета вікової психології як науки вважає­мо за доцільне зробити деякі зауваження щодо викладу матеріалу в даному посіб­нику. Без сумніву, загальні вікові властивості завжди по-різному проявляються у конкретних соціальних та історичних умовах. Водночас експериментальних до-ї проблематики у сучасних умовах із врахуванням статі, місця про-

¹ Нагадаємо, що предметом науки є та сторона наукою.

____ _..._,, ~»..^ їдоки мстярі

ся на дослідженнях, проведених раніше.

І ще одне. Характеризуючи психологічні особливості тієї чи іншої вікової групи, говоритимемо передусім про найбільш загальні, типові. Водночас наго­лосимо, що існує проблема статевих та індивідуальних особливостей, яку, на жаль, у рамках даної роботи розглянути неможливо. Проте постійно матимемо на увазі, що вікові закономірності, про які йтиметься надалі, завжди проявляють­ся через індивідуальні варіації, а вони, зрозуміло, залежать не лише від середови­ща та умов виховання людини, але й від особливостей її організму та психіки.