Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 6. Психологічні особливості юнацтва. 6.2. Взаємини здорослими таоднолітками
6.2. Взаємини з дорослими та однолітками
Різко посилюється потреба в індивідуальній інтимній дружбі. Помітно активізуються міжстатеві взаємини: розширюється сфера дружніх стосунків, розвивається нагальна потреба в коханні, з'являються серйозні захоплення, багато хто розпочинає статеве життя. Ось деякі результати опитування учнів 7-11 класів середніх шкіл і училищ Москви й Санкт-Петербурга, проведеного у 1992-93 роках. Наявність сексуального досвіду (статевий акт) визнали 15% дівчат і 22% юнаків. Майже половина з них (34% дівчат і 57% юнаків) здійснили перший статевий акт у віці менше 15 років, а 5% дівчат і 20% юнаків—у 12 років і ще молодшому віці. Серед тих, хто не досягнув 14 років, сексуальний досвід мали 2%, серед 14-15-річних—13%, серед 16-17-річних—36% опитаних. І.С Кон, узагальнюючи дані зарубіжних дослідників', визначає як найбільш загальну тенденцію сексуального життя другої половини XX ст. зниження віку сексуального дебюту і зменшення різниці в цьому відношенні між чоловіками й жінками. У1950-х роках у всіх західноєвропейських країнах середній вік початку сексуального життя у жінок (покоління 30-х) був як мінімум на два роки вищим, ніжу 1990-х (покоління народжених у 1972-73 рр.). Часто ця різниця була значно більшою. У Швеції відсоток жінок, які розпочали сексуальне життя у 13 років і раніше, з 1967 по 1996 збільшився у 6 разів (зі % до 6%), а в чоловіків — у 2, 5 раза (з 2 % до 5 %). Частка тих, хто зробив це між 14 і 15 роками, виросла у жінок з7%до32%, ау чоловіків — з 17% до 29%. У середньому медіанний вік сексуального дебюту у шведських жінок знизився на 2, 7 років, а в чоловіків — на 1, 2 року. У групі 18-24-річних респондентів у 1996 році він склав 16, 4 років для жінок і 16, 9років для чоловіків. В Англії (1991) середній вік сексуального дебюту за останні 40 років знизився в жінок з 21 року до 17, 3, а в чоловіків — з 20 років до 17. У Фінляндії'(1992) відповідні цифри складають 17, 9 і 18, 1 років, у Норвегії (1992) — 17, 5 і 19, 2 років (при опитуванні молодших респондентів ці цифри нижчі: середній вік сексуального дебюту складає П.Зужінокі 18 років у чоловіків), у Франції (1992) — 18, 1 і 17 років, у Бельгії (1993) — 18і17, 4років, уДанії(1989)—16, 7 і 17, 4 років, у Португалії (1991)—19 і 16, 2, у Швейцарії (1992)—18, 4 і 18, 2. Характер чоловічої'сексуальної поведінки за останні півстоліття змінився значно менше, ніж характер жіночої. У південноєврдпейських країнах чоловіки завжди починали статеве життя порівняно рано і вік сексуального дебюту тут залишився практично незмінним (у Португалії він знизився 316, 4 року в 1950-х до 16, 2 на початку 1990-хроків). В інших країнах (Бельгія, Німеччина й Нідерланди) вік чоловічого сексуального дебюту знизився за цейчасуоередньомунадварсжи(з20роківібільшедо18роювіменше). Іншими словами, різниця між поведінкою чоловіків і жінок зменшується скрізь, але різною мірою: в одних країнах цей процес розпочався раніше, в інших — пізніше. У скандинавських країнах (Данія, Норвегія, Швеція) найбільші зрушення у віці сексуального дебюту відбувалися вже в 1950-хроках, ще до студентської революції, причому жінки у цьому відношенні систематично випереджають чоловіків. У1960-х роках тенденція вирівнювання віку сексуального дебюту в чоловіків і жінок спостерігалася у більшості західноєвропейських країн (Фінляндії, Франції, Німеччині, Великобританії, Нідерландах, Португалії й у столиці Греції'Афінах (по цілій Греції даних немає). Послідовні зрушення у цьому напрямку, а також регіональні розходження, добре видно на прикладі Німеччини. У 1990-х роках сексуальний досвід мали 40% 16-17-річних західнонімецьких юнаків і 34 % дівчат. Для їх східнонімецьких однолітків відповідні цифри склали 47% і 59% у 16-річних та 52% і 58% у 17-річних. За даними іншого опитування (1995), у 14-15 років сексуальний досвід мали 6, 1 % німецьких хлопців і 7, 7% дівчат, у15-1'6 років— відповідно 15, 1% і 19%; у16-17років—35, 4% і42, 5%, у 17-18 років — 57, 5 % і 64, 2 %. Середній вік сексуального дебюту в юнаків — 16, 7років, у дівчат — 16, 5 років, медіанний вік — 17, 6 і 17, 2 років. Порівняння даних опитувань у 1966, 1981 і 1996 р. показує, що традиційні розходження між чоловіками й жінками не просто зменшилися, а ніби " перевернулися". У 1970-х роках у тих країнах, де зниження віку сексуального дебюту розпочалося ще у минулому десятиріччі, ця тенденція продовжувалася, а там, де її раніше не було (Бельгія і Швейцарія), вона з'явилася. У 1980-х роках вік сексуального дебюту в більшості західноєвропейських країн (за винятком Данії і, меншою мірою, Нідерландів) стабілізувався й перестав знижуватися. Оскільки стабілізація віку сексуального дебюту розпочалася ще до епідемії СНІДу, то правомірно зазначити, що зумовлена вона не страхом а іншими, значно тоншими соціально-психологічними причинами: віднов ленням романтичних цінностей вірності та кохання, які так войовничо заперечувалися юними анархістами 1960-х років, важливим значенням пси хологічної інтимності у стосунках, зростанням сексуальної вибірковості молоді, прийняттям молодіжною субкультурою факту індивідуальних відмінностей тощо.
Юнацькі мрії про кохання відображають насамперед потребу в емоційному теплі, душевній близькості, розумінні. Як правило, вони не співпадають (особливо в юнаків) із чуттєвістю, зумовленою статевим дозріванням. Як пише І.С. Кон, юнак не любить жінку, до якої відчуває хіть, і не відчуває потягу до жінки, яку він кохає. Закохуючись, юнаки досить вірно називають почуття, що виникає, дружбою; водночас вони відчувають сильний, позбавлений тонкого психологічного змісту, еротизм як вираження біологічної сексуальної потреби. Юнаки псго перебільшують фізичні аспекти сексуальності, а деякі намагаються відсторонитися від них. У таких випадках, зазвичай, психологічним захистом слугує ас тизм чи інтелектуалізм. Замість того, щоб навчитися контролювати прояви сн чуттєвості, вони прагнуть цілком відмовитися від них: аскети — тому, що чут вість " брудна", а інтелектуали — тому, що вона " нецікава". Старшокласники, як і підлітки, іноді схильні наслідувати один одного і саме утверджуватися в очах однолітків за допомогою дійсних чи уявних " перемог". Не лише у середніх, але й? старших класах легкі закоханості нагадують епідемії: як тільки з'являється одна пара, відразу закохуються всі інші. Причому багато хто захоплюється однією і тією ж найпопулярнішою в класі дівчиною (чи юнаком). Здатність до інтимної юнацької дружби і романтичного кохання, що розвива-< ться у цьому віці, позначиться і в майбутньому дорослому житті, визначаючи важливі сторони розвитку особистості, моральне самовизначення і те, кого і як буде любити вже доросла людина.
|