![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Тема 6. Психологічні особливості юнацтва. ність, а саме: підвищення рівня організації і саморегуляції організму призводить до збільшення емоційної чутливості
ність, а саме: підвищення рівня організації і саморегуляції організму призводить до збільшення емоційної чутливості, але паралельно зростають і можливості психологічного захисту (І.С. Кон).
У період ранньої юності принципово змінюється ставлення до власної особистості. Якщо для підліткового віку характерним є бурхливий розвиток самосвідомості, то тепер йдеться вже про формування нової якості: усвідомлення себе як неповторної особистості, із власними думками, переживаннями, почуттями, поглядами й оцінками. На думку В. Штврна, вирішальну роль у формуванні особистості відіграє те, яку цінність людина вважає найвищою, визначальною. Саме цінності зумовлюють тип людської особистості. В. Штерн описав шість таких типів: теоретичний— особистість, усі прагнення якої спрямовані на об'єктивне пізнання дійсності; естетичний — особистість, для якої об'єктивне пізнання байдуже, вона прагне зрозуміти одиничний випадок і " вичерпати його без залишку з усіма його індивідуальними особливостями"; економічний — життям людини керує ідея користі, прагнення " найменшими зусиллями досягти найбільшого результату"; соціальний— " сенсжиття — любов, спілкування і життя для інших людей"; політичний— для особистості характерне прагнення до влади, панування, впливу на інших; релігійний — особистість співвідносить " усіляке одиничне явище із загальним сенсом життя і світом". Визначаючи кожен із цих типів, В. Штерн аж ніяк не вважає, що в житті особистості є лише одна спрямованість цінностей. " Навпаки, — пише він, — усі спрямованості цінностей закладені в кожній індивідуальності... Але якась одна з них набуває пріоритетного значення і, в основному, визначає життя". Високий рівень розвитку самосвідомості породжує інтерес до власної особистості, до форм її організації та саморегулювання. Основний психологічний здобуток юності— власний внутрішній світ. Зовнішній, фізичний світ тепер є лише однією з можливостей суб'єктивного досвіду, центром якого є власна особистість, власне " Я". Як відомо, відкриття для себе власного внутрішнього світу розпочинається вже у підлітковому віці. У цей же період розвивається формально-логічне мислення. Інтелектуальний розвиток, що супроводжується нагромадженням і систематизацією знань про світ, і інтерес до власної особистості та розвиток рефлексії виявляються у ранній юності тією основою, на якій грунтується світогляд. Картина світу при цьому може бути матеріалістичною, ідеалістичною, формуватися на базі релігійних уявлень тощо.
6.4. Формування особистості в період ранньої юності Сам процес пізнання навколишнього світу має свою специфіку в різні вікові періоди. Підліток відштовхується у пізнанні дійсності багато у чому " від себе", від своїх переживань. Старшокласник, навпаки, пізнаючи навколишнє, повертається до себе і ставить світоглядні питання: " А щоЯ значу в цьому світі? ", " Яке місце Я займаю у ньому? ", " Які мої можливості? ", " Який Я? ". Він шукає чіткі, однозначні відповіді, у своїх поглядах категоричний, недостатньо гнучкий — недарма кажуть про юнацький максималізм. Варто мати на увазі, що світоглядні проблеми не вирішуються раз і назавжди. Наступні кризи, труднощі, життєві колізії приведуть до перегляду юнацьких позицій. Доросла людина буде повертатися до цих " вічним" проблем, відмовляючись від своїх колишніх рішень або ж утверджуючись у них знову, але вже на іншому, вищому рівні. Безумовно, не в усіх старшокласників світогляд формується як система чітких, стійких переконань. Окремим учням вчителі дають такі характеристики: " Безпринципний, ніколи не знаєш, чого від нього сподіватися", " Не має власної думки, завжди наслідує інших" тощо. За даними одного з опитувань, проведеного у 90-і роки, 50% старшокласників вважають себе схильними змінити власне рішення під впливом однолітків та дорослих, 69% зауважують невпевненість при виборі власної позиції, сумніваються у правильності своєї точки зору. Процес відкриття власного " Я" складний і внутрішньо суперечливий. Несподівано виявляється, що " внутрішнє" " Я" не співпадає з " зовнішньою" поведінкою, тому актуальною стає проблема самоконтролю. Невизначеність, недостатня диференційованість, розмитість " Я" в цьому віці зумовлюють відчуття стурбованості та внутрішньої порожнечі, яку слід чимось заповнити, що, у свою чергу, породжує посилення потреби у спілкуванні. Водночас зростає вибірковість спілкування та потреба у відособленні від інших. У дослідженні Т.В. Снєгірьоеої визначено шість типів ціннісної структури " Я", що відображають індивідуальну своєрідність особистісного самовизначення у ранньому юнацькому віці і виражаються у співвідношенні між минулим, сьогоднішнім і майбутнім " Я". 1. Усі три ^" пов'язані між собою з дотриманням наступності й одна 2. Актуальне ^" більшою мірою тяжіє до майбутнього, ніж до минулого 3. Майбутнє " Я" відірване від сьогодення. Усі три ^" сприймаються як 4. Ідеальне " Я" не включене ні до актуального, ні до майбутнього " Я" 5. Минуле і сьогоднішнє " Я" пов'язані між собою. Інший полюс, відірва
|