МІКРОЕКОНОМІКА. Ринок (market) представляє собою систему відносин, в якій зв’язки покупців і продавців настільки є вільними

Тема. ПОПИТ І ПРОПОЗИЦІЯ, ЇХ ВЗАЄМОДІЯ

Ринок (market) представляє собою систему відносин, в якій зв’язки покупців і продавців настільки є вільними, що ціни на один і той же товар мають тенденцію швидко вирівнюватися.

Ринок – це, насамперед, місце зустрічі продавців і покупців; між ними здійснюється обмін за ціною, про яку вдалося домовитися. При цьому відбувається добровільне відчуження своєї власності і присвоєння чужої. Відповідно, ринок означає взаємну передачу прав власності. Для здійснення угоди необхідні витрати, пов’язані з пошуком інформації,

Веденням переговорів, визначенням якісних і кількісних характеристик товару чи послуги, що купляється, специфікою і захистом прав власності, укладенням контракту тощо. Тому ринок можна визначити як сукупність трансакцій (від англ.. transaction – угода).

У розвинутому суспільстві ринок представляє собою не площу, де випадково зустрілися окремі покупці і продавці, а соціальний механізм, який здійснює постійний зв'язок між виробниками і споживачами економічних благ. Важливу роль у вирівнюванні попиту і пропозиції, встановленні рівноважних цін відіграють оптові покупці і продавці.

Основними категоріями ринку є попит, пропозиція, ціна, конкуренція.

Об’єктами ринкових відносин є продукти праці, робоча сила, цінні папери, наукові ідеї, послуги, валюта тощо.

Умовами ринкової діяльності є:

1) економічна свобода – це свобода вибору економічними суб’єктами ресурсів, видів і способів господарської діяльності, товарі і послуг. Однією з головних форм забезпечення економічної свободиє право власності;

2) конкуренція економічних суб’єктів, що означає змагання виробників і споживачів за найбільш вигідні умови реалізації своїх інтересів. Це досягається наявністю великої кількості покупців і продавців, можливістю вільного доступу на ринок і виходу з нього, а також вільним доступом до інформації, яка має суттєве значення для реалізації мети учасників ринку.

В умовах ринкової економіки існує:

v цінова конкуренція (основним методом боротьби проти конкурентів є ціна);

v нецінова конкуренція (включає такі способи: використання реклами, підвищення якості продукції, поліпшення умов продажу товарів);

v недобросовісна конкуренція (здійснюється різними способами: дезінформація про якість і ґатунок товару, використання товарного знаку без дозволу господарюючого суб’єкта).

Конкуренція повинна охоронятися законодавством країни. Для цього держава розробляє антимонопольне законодавство і створює відповідні антимонопольні органи.

3) вільне рівноважне ціноутворення, яке виступає як базовий координуючий механізм. Ціни, які виникають у результаті угод між покупцями й продавцями, координують дії мільйонів людей, кожен з яких переслідує виключно власні цілі.

Якщо всі зазначені умови виконуються, то суспільство досягає основної бажаної мети економічної системи – виробляється достатня кількість необхідних споживачам товарів за прийнятним цінами.

Ринок має складу багатоаспектну структуру. Структура ринку – це сукупність елементів, з яких він складається і які взаємодіють між собою.

Розрізняють:

Ø ринок предметів споживання й послуг;

Ø ринок засобів виробництва (ринок капіталу);

Ø ринок робочої сили;

Ø ринок природних ресурсів;

Ø ринок цінних паперів;

Ø ринок інтелектуальної власності;

Ø ринок інформації;

Ø валютний ринок.

Ці ринки, зберігаючи загальні риси, відрізняються об’єктом купівлі-продажу, формуванням попиту й пропозиції, специфікою ціноутворення.

Якщо ми розглянемо ситуацію, що склалася на ринку будь-якого товару, то побачимо, що між ціною товару і кількістю проданого (реалізованого) товару існує обернений зв'язок. Чим нижча ціна товару, тим більшу його кількість (за інших рівних умов) готові придбати покупці, тобто тим більший на нього попит. Наприклад: за ціни в 50 грн. покупці готові купити лише одну одиницю товару Х, за ціни в 20 грн. – три одиниці, за ціни 10 грн. – п’ять одиниць і т. д.

Отже, попит – це множина співвідношень цін і відповідних кількостей товару ( D).

Q_D = f (P, N_D), (2)

де N_D – нецінові фактори попиту.

Ці фактори сприяють зміщенню кривої попиту вправо або вліво (рис. 3)

Рис. 3. Вплив нецінових факторів на зміну попиту

Наприклад: збільшення грошових доходів споживачів (за відсутності інфляції) означає підвищення попиту, тобто зміщення кривої D₀ у положення D₂.. При цьому попит може зростати швидше або повільніше зростання доходів залежно від якості товару, його місця в бюджеті споживача тощо. Така ситуація є типовою для більшості товарів окрім низькоякісних. Зростання доходів переключає попит споживачів на товари кращої якості, а попит на низькоякісні товари знижується, тобто крива зміщується з положення D₀ у положення D₁.

Смаки і уподобання вважаються найважливішим фактором нецінового впливу. Вони визначаються звичаями, рекламою, модою, освітою. Здатні змінювати попит в обох напрямках за незмінної ціни. Наприклад: пропаганда здорового способу життя може спричинити зростання попиту на спортивний одяг й інвентар за незмінності їхніх цін. Крива попиту на ці товари зміститься праворуч. Цей же чинник може викликати зниження попиту на тютюнові вироби та алкогольні напої. Крива попиту на ці товари зміститься ліворуч.

Цінові і дефіцитні очікування є фактором попиту, який набуває особливої актуальності в умовах інфляції. Очікування підвищення цін у майбутньому спричиняють зростання попиту у поточному періоді. Крива попиту зміщується праворуч.

Для впливу зміни цін сполучених товарів на відхилення обсягу попиту потрібно спочатку вияснити суть цих товарів. Розрізняють два види: товари-субститути і товари-комплементи.

Товари-субститути або взаємозамінні товари – це пари товарів, для яких зростання цін одного викликає зростання попиту на інший товар, і навпаки. Наприклад: підвищення цін на червоні гвоздики може переключити частину попиту на рожеві чи білі гвоздики, внаслідок чого ціна їхня також почне зростати.Це дозволяє зробити висновок про те, що якщо два товари взаємозамінні (тобто є товарами-субститутами), то між ціною на один з них і попитом на інший існує прямий зв'язок. Крива попиту на рожеві гвоздики зміститься праворуч.

Товари-комплементи або взаємодоповнюючі товари – це пари товарів, для яких зростання ціни одного призводить до зменшення попиту на інший товар, і навпаки. Ці товари споживаються одночасно. Наприклад: підвищення цін на лижі призведе до зменшення обсягу їх продажу. Наслідком зменшення обсягу продажу лиж буде зниження попиту на лижні кріплення. Відповідно зниження попиту на них заставить продавців зменшити їх ціну.Таким чином, якщо два товари взаємодоповнюючі (комплементарні), то між ціною на один з них і попитом на інший існує обернений зв'язок. Крива попиту на лижні кріплення зміститься ліворуч.

Важливим фактором впливу на попит є кількість покупців. Розглянемо це на прикладі. Підвищення народжуваності збільшить спочатку попит на пелюшки, іграшки, дитяче харчування, згодом – зросте попит на шкільну форму, підручники тощо. Крива попиту зі збільшенням кількості споживачів зміщується праворуч, зі зменшенням – ліворуч.

Якщо ми розглянемо ситуацію, що складається на ринку зі сторони пропозиції, то побачимо, що залежність величини пропозиції від ціни є прямою: чим вища ціна, тим більшу кількість товару готові запропонувати продавці.