Сучасна психопрофілактика в кроскультурному аспекті

Розглянемо проблему впливу культури на профілактику сучасних пси­хічних захворювань на прикладі психопрофілактики наркоманії.

Нещодавно було проведено цікаве дослідження уявлень дітей про психіку та способи регуляції її стану. У.дослідженні взяли участь 200 школярів у віці 9-16 років. За віком їх поділили на чотири групи: 1 — 9-10 років; 2 — 11-12 років, 3 — 13-14 років; 4 — 15-16 років. Розгля­немо докладніше другу частину експерименту. Діти мали відповісти на комплекс питань про саморегуляцію психіки. Як можливі відповіді на питання про засоби переборення негативних станів на малюнку в хао­тичному порядку було зображено приклади двох підходів до саморегуляції: здорового (спорт, сон, їжа тощо) та нездорового (тютюн, ал­коголь, наркотики).

Результати дослідження показали, що найкращим засобом уникну­ти негативних емоцій чи зняти стрес діти вважали розмову з товари­шем, на другому місці був сон, на третьому — книга. Але залежно від віку популярність тих чи інших засобів була різною. Серед наймолод­ших школярів найприйнятнішим засобом видавався спорт, досліджу­вані другої групи віддавали перевагу книзі, а старші підлітки — нефор­мальній розмові.

Психоактивні речовини опинилися у кінці списку, про них згадали лише 4% опитуваних. Серед них на першому місці був тютюн, на дру­гому — алкоголь, а на останньому — наркотики. У відповідях шко­лярів обох старших вікових груп спостерігалася тенденція збільшення частоти згадуваності про психоактивні речовини (фактично вони й склали ці 4%), а також розширення спектру знайомства з ними. Так, якщо в другій віковій групі підлітки згадуваштільки горілку, то в третій ' кожен п'ятий підкреслив позитивну роль цигарок і пива як засобів знят­тя негативних емоцій. Дівчата четвертої групи, навіть більш безапеля­ційно, ніж хлопці, заявляли, що алкоголь допомагає так, як і тютюн, і краще, ніж спорт. У цій же групі як психорегуляторний засіб уперше згадувалися наркотики.

Отже, хоч загалом період 9-16 років — це період переважання здоро­вих способів переборювання негативних станів і почуттів, регуляторна функція нездорових способів отримання душевного комфорту вже знайо­ма дітям: Спеціальні опитування підтвердили, що діти знають про вплив психоактивних речовин на психіку (щодо тютюну це визнали 73% опи­туваних, щодо алкоголю—83%, щодо наркотиків — 88%). Оцінка впливу залежала від віку і статі респондентів. Так, 95% наймолодших дітей вва­жають вплив тютюну негативним, а серед найстарших школярів — таких лише 47%. Цікаво, що у дівчат з віком негативна оцінка тютюну знижувалася втричі, в той час як хлопці, навпаки, з віком дедалі частіше стверджували, що тютюн впливає на психіку негативно.

Дуже тривожним виявився той факт, що з-поміж найстарших шко­лярів половина дітей^переконана в позитивному впливі алкогольних напоїв. І тільки судження щодо наркотиків було незмінним серед усіх вікових груп — їхня дія оцінювалася виключно негативно.

Отримані результати, з погляду дослідників, зумовлені усталеними традиціями вживання табаку і алкоголю. Тому їхня оцінка з віком де­далі змінюється. Тобто, за відсутності цілеспрямованого виховання у свідомості дітей відбиваються такі погляди про використання психоактивних речовин, які побутують у їхній культурі. Результати опитування допомогли виявити деякі закономірності: некероване стихійне пізнаннядітьми суб'єктивної реальності протікає дуже повільно, результати його не набувають узагальненого вигляду і можливості самокерування тут мінімальні. Відсутність спеціального каналу соціалізації, за допомогою якого мала б передаватись інформація про психіку, означає, що ця сфе­ра потрапляє у вирпанування традицій — тим самим фактично заохо­чується передавання шкідливих звичок, пов'язаних з традиційним вжи­ванням алкоголю та табаку.