Визначення потреби підприємства в капіталі

Потреба в капіталі – це виражена в грошовому еквіваленті потреба підприємства в грошових коштах і матеріальних засобах, необхідних для виконання поставлених цілей та забезпечення фінансової рівноваги. Потреба в капіталі розраховується на основі методології нуль-базис чи традиційного бюджетування.

За традиційного бюджетування плановий обся потреби в капіталі залежить від прогнозних величин грошових виплат і надходжень, а також часового інтервалу між ними. Дефіцит чи надлишок грошових коштів за певний проміжок часу визначається як різниця між наростаючими підсумкакми гррошових виплат та надходжень за цей період.

В практиці фінансово-господарської діяльності підприємств у економічно розвинутих країнах прийнятотвважати, що стабільну мінімальну потребу в капіталі доцільно покривати за рахунок власного капіталу, а тимчасову різницю між максимальною та мінімальною потребою – за рахунок коштів кредиторів.

Види потреби в капіталі можна класифікувати за типом грошових виплат підприїмств, а саме:

Ø грошові видатки в результаті інвестиційної діяльності (придбання основних засобів, нематеріальних активів, здійснення фінансових інвестицій);

Ø грошові видатки в результаті операційної діяльності (фінансування виробничих запасів; виплата заробітної плати; сплата податків);

Ø грошові видатки в результаті фінансової діяльності (сплата дивідендів; погашення позик; повернення внесків власникам).

Основна частина грошових видатків підприємства повязана із забезпеченням їх основної діяльності. Виникнення потреби в капіталі для забезпечення цієї діяльності зумовлене незбігом у часі моменту здійснення грошових витрат та моменту надходження грошових коштів за продукцію, на виробництво якої понесені витрати. Базою для визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для покриття витрат, повязаних із підготовкою, організацією, веденням та обслуговуванням виробництва, є бюджет реалізації та бюджет виробництва продукції.

Загальні потреби в капіталі розраховуються як сума капіталу, необхідного для фінансування основних засобів і нематеріальних активів та капіталу для фінансування оборотних активів.

Якщо підприємство перебуває у стадії створення, то додатково розраховується потреба у фінансових ресурсах, необхідних для покриття витрат на заснування (витрати на державну реєстрацію; різного роду нотаріальні витрати; комісійні винагороди, повязані із заснуванням підприємства і запуском його в дію).

На підприємствах може виникнути потреба в капіталі для досягнення цілей, не відображених у плані виробництва, зокрема для здійснення різного роду фінансових інвестицій чи покриття затрат невиробничого характеру. Фінансування таких затрат повинно здійснюватись за рахунок чистого прибутку. Розрахунок обсягів фінансових ресурсів, необхідних для покриття цих видів потреби в капіталі, є досить простим і здійснюється виходячи з фактичної величини відповідних затрат: вартості акцій, облігацій, затрат на утримання обєктів невиробничого призначення тощо.

На обсяги потреби в капіталі для фінансування основних засобів і нематеріальних активів впливають такі фактори:

Ø вид ліяльності (галузь);

Ø місце розташування підприємства;

Ø обсяги виробництва продукції та її види;

Ø первісна вартість активів, які заплановано придбати;

Ø вартість модернізації існуючих основних засобів;

Ø строк окупності інвестицій.

Базою для визначення потреби в капіталі для фінансування придбання основних засобів і нематеріальних активів є план (бюджет) виробництва продукції. Необхідна кількість основного технологічного устаткування розраховується виходячи з його продуктивності (відношення плановогоприросту обсягів виробництва продукції до продуктивності одиниці обладнання протягом планового періоду. Потреба в земельних ділянках, будівлях, спорудах визначається виходячи з технологічних норм забезпечення виробничою площею, складськими та адміністративними приміщеннями.

Обсяг потреби у фінансових ресурсах для фінансування придбаних основних засобів і нематеріальних активів розраховується виходячи з їх первісної вартості та кількості. Первісна вартість основних засобів і нематеріальних активів - це вартість окремих обєктів основних засобів (нематеріальних активів), за якою вони зараховуються на баланс підприємства. Ця вартість включає такі види витрат:

витрати на виготовлення чи придбання активів;

транспортні витрати, повязані з доставкою засобів на підприємство;

страхування під час транспортування;

витрати, повязані з державною реєстрацією відповідних засобів;

митні платежі, інші непрчмі податки, що не підлягають відшкодуванню;

сплата комісійних винагород;

вартість монтажу;

інші витрати, повязані з придбанням активів та доведення їх до стану, в якому вони придатні для використання за призначенням.

Встановлення потреби в капіталі для фінансування оборотних активів є набагато складнішим завданням, ніж розрахунок планування величини ресурсів для інвестиційних цілей. Наявність і структура оборотних активів підприємства залежить від двох основних чинників: тривалості операційного циклу; обсягів затрат на виробництво і реаліза цію продукції. При плануванні потреби в капіталі на фінансування оборотних активів проблема полягає в трудомісткості та складності планування затрат, а також у невизначеності періоду оборотності засобів. Визначення потреби в обігових коштах рекомендується здійснювати через їх нормування. Розрахунок сукупного нормативу, або загальної потреби в обігових коштах, проводиться підсумовуванням нормативів за окремими статтями запасів. Норматив обігових коштів за кожною статтею розраховується множенням одноденних витрат у грошовому виразі на відповідну норму запасу в днях.

Фактична потреба в коштах може коливатись як у бік збільшення від прогнозної, так і навпаки. За наявності надлишку обігових коштів їх слід ефективно використовувати, вкладаючи в короткострокові прибуткові активи. У разі дефіциту коштів слід мати в резерві каталог заходів з метою покриття додаткової потреби в капіталі. Рівень ефективності фінансово-господарської діяльності буде тим вищим, чим меншою є потреба в капіталі для фінансування заданого обсягу виробництва та реалізації продукції. Тому, одним з основних завдань фінансових служб підприємства є оптимізація структури та обсягу оборотних активів. Для цього розробляються заходи щодо оптимізації запасів, дебіторської заборгованості, зменшення витрат на виробництво та реалізацію продукції, прискорення оборотності засобів тощо. Інформацію щодо потреби в капіталі для фінансування оборотних активів використовується при формуванні оперативного фінансового плану та зведеного фінансового плану.