Загальні вимоги до оформлення результатів виконання завдання 2.3.

В наведених розгорнутих визначеннях категорій обов’язково повинні бути посилання на літературні джерела.

В разі неоднозначності та дискусійності трактувань слід обгрунтувати власне бачення та авторську позицію.

Взаємозв’язки та взаємозалежність явищ і процесів зображуються у вигляді схеми.

В кінці роботи наводиться список використаної літератури.

7.1.4.5 ВИМОГИ ДО ЗМІСТУ ТА ОФОРМЛЕННЯ ЗВІТУ ПРО РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОНАННЯ АНАЛІТИКО-ПРАВОВОГО ЗАВДАННЯ «ЕФЕКТИВНІСТЬ НОРМ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА»

Виконання аналітико-правового завдання «Ефективність норм трудового законодавства» спрямоване на оцінювання ефективності норм трудового законодавства за системою критеріїв, а саме:

- відповідність світовому рівню (наявність аналогів норми трудового права в законодавстві інших країн, в Конвенціях (Рекомендаціях) МОП, в тому числі ратифікованих в Україні);

- наявність відповідальності за невиконання даної норми трудового законодавства;

- наявність та ефективність механізму контролю за виконанням даної норми трудового законодавства,

а також розробку пропозицій щодо удосконалення змісту та механізму реалізації даної норми трудового законодавства.

Норми трудового права, які пропонуються студентам для оцінювання ефективності, розподіляються за блоками відповідно до певних нормативно-правових актів, наприклад, Закону України «Про оплату праці». Певний блок в межах академічної групи обирається викладачем.

Виконане дослідження оформлюється звітом про результати виконання аналітико-правового завдання, який включає:

- титульний аркуш;

- завдання – визначення норми трудового законодавства, яка підлягатиме оцінюванню ефективності;

- результати оцінювання ефективності норми трудового законодавства за критеріями;

- пропозиції щодо удосконалення змісту та механізму реалізації норми трудового законодавства;

- список використаної літератури.

Текстова частина звіту оформлюється за допомогою комп’ютера відповідно до ДСТУ 3008-95.

Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14).

Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – 20 мм; праве – 20 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Заголовки структурних частин роботи (ЗАВДАННЯ, РЕЗУЛЬТАТИ ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ НОРМИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ПРОПОЗИЦІЇ ЩОДО УДОСКОНАЛЕННЯ ЗМІСТУ ТА МЕХАНІЗМУ РЕАЛІЗАЦІЇ НОРМИ ТРУДОВОГО ЗАКОНОДАВСТВА, ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА) друкуються симетрично до тексту великими літерами.

Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №.

Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, другою – завдання. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерація починається з другої сторінки. Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки.

Використана література. Першоджерела, включені до списку, повинні мати бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94. Список використаної літератури складається у встановленій послідовності:

· Конституція України;

· закони України;

· укази Президента України;

· постанови Кабінету Міністрів України;

· інструкції та нормативні акти галузевих міністерств, інших міністерств і відомств;

· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами, публікації в періодичній пресі;

· наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами.

Літературні джерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків.

Книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, обсяг (кількість сторінок). Міста Москва, Київ позначаються першими літерами: М., К., а назви інших міст подаються повністю.

Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи газети.

Оцінювання звіту здійснюватиметься за наступними критеріями:

7.2. Підсумковий контроль знань студентів

Об’єктом контролю знань студентів у формі іспиту є виконання письмових завдань.

На іспит виносяться вузлові питання, типові та комплексні задачі, завдання, що потребують творчого підходу та вміння синтезувати отримані знання.

Результати іспиту студентів денної форми навчання оцінюються в діапазоні від 0 до 60 балів. Екзаменаційний білет містить 6 завдань.

Завдання екзаменаційного білету оцінюються за шкалою:

Критерії оцінювання знань студента на іспиті

В разі, коли відповіді студента оцінені менше ніж в 30 балів, він отримує незадовільну оцінку за результатами іспиту та незадовільну загальну підсумкову оцінку. В цьому випадку отримані результати поточного контролю не враховуються.

Загальна підсумкова оцінка з дисципліни складається з суми балів за результати поточного контролю знань та за виконання завдань, що виносяться на іспит (за умови, що студент набрав 30 балів і вище).

До екзаменаційної відомості заносяться сумарні результати в балах поточного контролю та іспиту з урахуванням попередніх вимог.

Переведення даних 100-бальної шкали оцінювання в 4-х бальну та шкалу за системою ECTS здійснюється в такому порядку:

За такого порядку система ліквідації академзаборгованостей має такий зміст:

Ø студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 21 до 59 балів, після належної підготовки мають право повторно складати іспит за власною заявою; перескладання іспиту з дисципліни дозволяється двічі, але якщо студент не пересклав іспит двічі, то він зобов’язаний повторно вивчити дисципліну і знову скласти іспит (востаннє);

Ø студенти, які набрали за результатами поточного і підсумкового контролю від 0 до 20 балів (якщо на іспиті студент набрав менше 30 балів, то результати підсумкового контролю не враховуються), зобов’язані написати заяву на повторне вивчення дисципліни на різних формах навчання свого чи іншого факультету і там скласти іспит.