Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Контроль за виконанням завдань для самостійного опрацювання
Перелік завдань для самостійного опрацювання для студентів денної форм навчання подано у карті самостійної роботи (табл.2.1). Метою завдання 1.1 з карти самостійної роботи(табл. 2.1, табл.2.2)є підготовка аналітичної записки за заданою тематикою з використанням статистичних даних. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за завдання 1.1 складає 10 балів (із захистом результатів роботи). Крім завдання для студентів усіх форм навчання передбачені завдання 2.1-2.5 (табл. 2.1) на вибір для денної форми навчання. Студенти мають вибрати одне із запропонованих вибіркових завдань. Максимальна кількість балів, яку може отримати студент за виконання кожного із зазначених завдань складає 5 балів(із захистом результатів роботи). Максимальна кількість балів, яку може студент отримати за завдання для самостійного опрацювання складає 15 балів. Кожне індивідуальне завдання з карти самостійної роботи для самостійного опрацювання передбачаєзахист студентами групи відповідно до встановленого графіку на семінарських заняттях або як індивідуально-консультативна робота. Роботи мають бути здані студентами відповідно до терміну встановленого викладачам, але не пізніше ніж за два тижні до початку сесії. Завдання для самостійного опрацювання оцінюються за критеріями (крім завдання 2.5 у табл. 2.2): r самостійності виконання; r логічності та деталізації викладу матеріалу; r повноти й глибини виконання поставленого завдання; r наявності ілюстрацій (таблиці, рисунки, схеми тощо); r наявності власних висновків, пропозицій, бачень; r вірності розрахунків; r кількості використаних джерел (не менше трьох); r використання актуальної реальної статистичної та фактичної інформації; r відображення практичного досвіду; r наявності критичного огляду літературних джерел; r правильності оформлення. Завдання виконуються державною мовою у терміни, зазначені у карті самостійної роботи та конкретизовані викладачем. Матеріали повинні бути надруковані на комп’ютері (Шрифт Times New Roman, розмір 14, міжрядковий інтервал 1, 5) на білому папері стандартного формату А4. Кожна сторінка обмежується полями: зліва – 25 мм.; справа- 15 мм, згори – 20 мм., знизу – 20 мм. Аркуші зшиваються у папку. Обов’язкові та вибіркові завдання мають бути за обсягом не менше 7-9 сторінок. Оформлення титульного аркушу здійснюється відповідно до зразка, наведеного у додатку 2. За титульним аркушем розміщуються умови завдання. Останній аркуш – список використаної літератури (не менше п’яти). Критерії диференціації оцінок індивідуальних завдань для самостійної роботи з таблиць 2.1 (завдання 1.1, 2.1-2.5) та 2.2 (завдання 1.1, 2.1-2.6). подано у таблиці 7. Таблиця 7 Критерії диференціації оцінок завдань індивідуальних завдань для самостійної роботи
У випадку, якщо студент не виконав завдання 1.1 та (або) жодного з завдань 2.1-2.5 (табл. 2.1) для денної форми навчання, то за даний вид самостійної роботи він отримує 0 балів. Загальна сума балів за поточний контроль складається із балів, які студент отримав за роботу над вивченням програмного матеріалу дисципліни (на семінарських та практичних заняттях) та балів, отриманих за виконання завдань для самостійного опрацювання. За рішенням викладача додаткові бали (до 5) за поточну успішність можуть присуджуватись за позанавчальну наукову діяльність студентів – участь у конференціях, підготовку наукових публікацій тощо. При цьому загальна кількість балів, що вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності за поточну роботу не може перевищувати 50 балів для студентів денної форми навчання. Результати поточного контролю знань студентів вносяться до відомості обліку поточної і підсумкової успішності і враховуються при виставленні підсумкового балу за опанування дисципліни.
7.1.4 ВИМОГИ ДО ОФОРМЛЕННЯ ТА ЗМІСТУ ІНДИВІДУАЛЬНИХ ЗАВДАНЬ З КАРТИ САМОСТІНОЇ РОБОТИ
7.1.4.1 ВИМОГИ ДО ПІДГОТОВКИ АНАЛІТИЧНОЇ ЗАПИСКИ ЗА ЗАДАНОЮ ТЕМАТИКОЮ (ЗАВДАННЯ 1.1) Аналітична записка готується відповідно до плану, який, на думку студента, зможе більш повно та всебічно розкрити запропоновану тему (див. приклад аналітичної записки). Теми для підготовки аналітичної записки, об’єднано у 7 блоків: - Доходи населення; - Заробітна плата працівників; - Економічна активність населення та її рівень; - Зайнятість населення та її рівень; - Безробіття та його рівень; - Потреба підприємств у працівниках; - Працевлаштування незайнятих трудовою діяльністю громадян.
В межах кожного з блоків можливе виконання 27 тем відповідно до окремих територіально-адміністративних одиниць України (АР Крим, 24 області, м. Київ, м. Севастополь). Блок тем обирає викладач. Зміст аналітичної записки має включати наступні розділи: - розділ 1 – систематизація, узагальнення теоретичних аспектів проблеми - визначення основного поняття, розкриття економічних, соціальних, правових та організаційних аспектів проблеми; - розділ 2 – аналіз статистичної інформації за даними офіційного сайту Держкомстату - www.ukrstat.gov.ua, додаткової статистичної та фактичної інформації про стан та фактори впливу на явища і процеси в певній адміністративно-територіальній одиниці; - розділ 3 – розробка пропозицій щодо вирішення проблеми в певній адміністративно-територіальній одиниці на основі першого та другого розділів.
Структурно аналітична записка містить: - титульний аркуш;
Метою аналітичної записки є надання вичерпної і переконливої аргументації для обґрунтування поданих пропозицій щодо вирішення виявлених проблем.
Обсяг роботи має бути настільки великим, наскільки це потрібно для надання докладної і переконливої аргументації, але не більше 5-10 сторінок. Також слід пам’ятати про необхідність стисло і конкретно викласти основні положення виступу. Зміст – це загальна схема структури документа, яка складається з системи заголовків і підзаголовків. Заголовки повинні бути конкретними. Зміст повинен відповідати обраній темі та поставленим завданням. Вступ – є скороченою версією всього документа, він повинен бути коротким (до 1 сторінки). У вступі повинно бути зазначено: в чому полягає актуальність обраної теми, окреслено основне коло питань, які будуть висвітлені у дослідженні, мета дослідження, його завдання та основна ідея. Вступ повинен давати можливість швидко зрозуміти, про що буде йти мова у аналітичній записці. Також слід зазначити матеріали, які використані. В основній частині стисло і конкретно вказуються висновки з окресленого кола питань, які висвітлюють тему, зазначаються наявні проблеми та вказуються шляхи їх вирішення, пропозиції студентів. Пропозиції можуть бути розроблені студентами як самостійно, так і на підставі вивчення й узагальнення передового досвіду, висвітленого у літературних джерелах, періодичній, насамперед галузевій пресі. Вони повинні бути обґрунтованими, реальними, мати теоретичну і насамперед практичну цінність. При описі наявних проблем слід зазначити суть проблеми, яка досліджується, умови та причини її виникнення, навести аргументи на користь того, що проблема вимагає певних дій для її розв’язання. При цьому слід запропонувати можливі варіанти (альтернативи) вирішення наявних проблем, аргументацію на користь обраної альтернативи, довести, що запропоноване альтернативне її вирішення якнайкраще підходить для результативного її розв’язання. Важливим елементом аналітичної записки є висновки та пропозиції, які синтезують основні результати дослідження, окреслюють запропонований курс дій щодо розв’язання проблеми. В цій частині досягається кінцева мета аналітичного документа, висвітлюються лише важливі результати аналізу, зазначаються практичні кроки, які доцільно зробити для впровадження запропонованої альтернативи. Також додається список використаних документальних та літературних джерел. Слухач зобов'язаний використати законодавчі та нормативні акти, документи і матеріали Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України, навчальну та сучасну спеціальну літературу із запропонованої теми. Текстова частина аналітичної записки оформлюється за допомогою комп’ютера відповідно до ДСТУ 3008-95. Друк здійснюється на одній стороні аркуша білого паперу формату А4 (210х297 мм) через півтора міжрядкових інтервали (до 30 рядків на сторінці), шрифтом Times New Roman (розмір 14). Текст необхідно розміщати на аркуші, дотримуючись таких розмірів полів: ліве – 25 мм, верхнє і нижнє – 20 мм; праве – 20 мм. Щільність тексту повинна бути однаковою. Заголовки структурних частин роботи (ЗМІСТ, ВСТУП, ОСНОВНА ЧАСТИНА, ВИКОРИСТАНА ЛІТЕРАТУРА) друкуються симетрично до тексту великими літерами. Ілюстрації (схеми, графіки, діаграми тощо) і таблиці в аналітичній записці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Нумерацію сторінок подають арабськими цифрами без знака №. Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, другою – зміст. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. Нумерація починається з третьої сторінки (з вступу). Номери сторінок проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки. Використана література. Першоджерела, включені до списку, повинні мати бібліографічний опис – сукупність бібліографічних відомостей про документ, наведених за певними правилами, необхідних та достатніх для загальної характеристики та ідентифікації документа. Бібліографічний опис регламентується ДСТУ 2394-94. Список використаної літератури складається у встановленій послідовності: · Конституція України; · закони України; · укази Президента України; · постанови Кабінету Міністрів України; · інструкції та нормативні акти галузевих міністерств, інших міністерств і відомств; · наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана українською або російською мовами, публікації в періодичній пресі; · наукова, навчально-методична, спеціальна література, видана іноземними мовами. Літературні джерела вміщуються у список в алфавітному порядку прізвищ перших авторів або заголовків. Книги і брошури слід записувати у такій формі: прізвище та ініціали автора, назва книги, місто видання, назва видавництва, рік видання, обсяг (кількість сторінок). Міста Москва, Київ позначаються першими літерами: М., К., а назви інших міст подаються повністю. Журнальні та газетні статті треба записувати так: прізвище та ініціали автора, назва статті, назва журналу чи газети, рік видання, номер журналу чи газети. Оцінювання аналітичної записки здійснюватиметься за наступними критеріями:
|