Пасажирських перевезеннях. Способи евакуації потерпілих з пасажирських вагонів.

Надзвичайні ситуації при пасажирських перевезеннях відрізняються високою

тяжкістю наслідків (у середньому 23 загиблих на 100 потерпілих), що пов'язано з

характерними влястивостями залізничного транспорту: великою масою й високою

швидкістю пересування рухомого складу, перевезенням великої кількості пасажірів,

вантажів (у тому числі небезпечних), високою напругою электроструму та ін.

Бiльшiсть пасажирських вагонiв далекого слiдування цiльно-металевi, в

конструкцiях i оздобленнi яких використовується деревина, дерев`яно-волокниста

плита, паперо-слоїстий пластик, замiнники шкiри, лiнолеум, тканини. Постійне

пожежне навантаження для купейних вагонів складає – 200 кг/м2, для плацкартних

вагонів – 170 кг/м2. Додаткове (перемінне) пожежне навантаження (білизна, одяг,

багаж) може складати до 60 кг/м2.

В вантажному рухомому складi велику пожежну небезпеку являють

рефрежераторнi вагони, для теплоiзоляцiї яких використовується полiстирол, листова

гума, а в якостi хладогента використовується амiак, та цистерни в яких можуть

перевозитись скраплені гази та нафтопродукти.

Під час пожеж на потягах найбiльшу небезпеку для людей являють пасажирськi

вагони. За останні 5 років в пасажирських вагонах залізничних шляхів України

виникало в середньому 9 пожеж за рік.

При пожежі в пасажирському вагоні найбільше на людей впливають такі

небезпечні фактори як:

- швиде зростання температури;

- виділення токсичних продуктів горіння.

Однією з причин є швидкiсть розповсюдження вогню, яка складає в коридорі

пасажирського вагону – 5 м/хв, в купе - 2, 5 м/хв.

В зв’язку з цим у процесі розвитку пожежі швидко підвищується температура

всередині вагону і вже на 12-й - 13-й хвилині від початку загоряння у вагоні не

залишається місця, де рівень температури не був би небезпечним для життя людини. На

протязi 15-20 хвилин вогнем охоплюється весь вагон. Температура в вагонi

пiдвищується до 950 оС, а температура полум`я досягає бiльше 1000 оС.

Аналіз продуктів горіння, що виникають у пасажирському вагоні, який зайнявся,

показує, що концентрація токсичних продуктів горіння таких як оксид вуглецю,

хлористий та ціаністий водень вже на 4-й хвилині після виникнення пожежі у вагоні

перевищує гранично допустимі межі, на 12-й хвилині вміст ціаністого водню стає в 2, 5

раза вищим за межу, вміст кисню падає до 15 %, а на 20-й хвилині – до 8 % що

смертельно небезпечно для життя пасажирів, навіть без урахування інших токсичних

газів.

Крім цього, продукти згоряння деяких пластмас, які використовуються для

оздоблення пасажирських вагонів настільки отруйні, що втрата свідомості й навіть

загибель людини в їх середовищі можуть статися протягом 10 секунд, або після 2-3

вдихів. В такому разі, небезпечні для життя людини концентрації токсичних продуктів

горіння настають раніше, ніж небезпечна для життя людини температура.

Враховуючи велику кількість людей та обмеженість основних виходів

вищеперелічені умови можуть привести до виникнення паніки серед пасажирів.

Ось чому необхiдний час евакуацiї пасажирiв складає 1, 5-2 хвилини, після чого

покинути вагон через основні виходи стає неможливим. Взагалі, безпечна евакуація

пасажирів може тривати не більш як 8 хвилин від початку пожежі.

По закінченні цього часу всі пасажири, які залишились у вагоні, що горить

втрачають будь-який шанс на порятунок незалежно від статі, віку та стану здоров’я.

15-20 хв

T=950 C 0

V КОРИДОР=5 М/С КУПЕ=2, 5 М/С ЛІН:

Завдяки високій температурі щільність теплових потокiв на вiдстанi 9-10 м сягає

10 кВт/м, що приводить до загорань рухомого складу та твердих горючих матерiалiв у

вантажних вагонах i на платформах, якi знаходяться на сусiднiх колiях на протязi 10 хв.

Для надання допомоги потерпілим, що перебуває у вагоні, рятувальники повинні:

- проникнути у вагон через вхідні двері, віконні прорізи й спеціально

пророблені люки;

- організувати пошук потерпілих, їхнє звільнення й евакуацію;

- організувати першу медичну допомогу потерпілим.

Проникнення рятувальників у вагон здійснюється через вхідні двері після

їхнього розкриття зовні або зсередини вагона. У випадку їхнього заклинювання

застосовуються лом, кувалда, зубило, механізований інструмент. Для проникнення у

вагон через віконні прорізи використаються приставні й начіпні сходи, мотузки. У вікно

рятувальники можуть потрапити, підсаджуючи один одного або витягаючи один іншого

за руки. Особливу небезпеку при цьому являють собою гострі шматки шибки, які

необхідно забрати. Після проникнення у вагон рятувальники приступають до розкриття

купейних дверей, пошуку, евакуації, наданню допомоги потерпілим.

Для звільнення людей, що потрапили під вагон, його, при необхідності піднімають.

Ці роботи виконуються за допомогою вантажопідйомних кранів або спеціальних

домкратів великої вантажопідйомності. Іноді доцільно витягти потерпілих з-під вагона,

проробивши підкоп у землі або проріз у конструкції.

Основне завдання рятувальників при пожежі пасажирського поїзда полягає в

тому, щоб провести оперативний пошук всіх потерпілих й їхню евакуацію з вагонів у

безпечне місце, розшукати пасажирів, що покинули палаючий склад під час руху, взяти

участь у ліквідації вогню.

Вибухи в пасажирських вагонах є однією з різновидів НС. Вони приведуть до

травмування й загибелі людей, виникненню пожеж, перекиданню рухливого складу й

ушкодженню шляхів. Причинами вибухів можуть стати порушення правил

транспортування вибухонебезпечних речовин, утворення на шляху проходження складу

(у низинах) вибухонебезпечної суміші, терористичні акти.

Іноді пасажирські поїзди блокуються сніжними завалами, обвалами,

каменепадами, лавинами, селевими потоками, водою. У цих випадках також необхідно

прийняти екстрені заходи для звільнення потерпілих і надання їм допомоги.

Тому вiдповiдальними за евакуацiю поїздiв, зупинку поїздiв i виконання

маневрових робiт призначаються працiвники залiзничних шляхiв станцiї.

КГП з осiб начальницького складу призначає вiдповiдального за безпеку праці,

який пiдтримує постiйний зв`язок з вiдповiдальним за евакуацiю вагонiв i виставляє

пости безпеки з обох бокiв вздовж залiзничного шляху, а також слідкує за рухом

поїздiв i своєчасним сповiщенням особового складу про їх наближення. Постiйно

слiдкує за дотриманням безпеки праці всiм особовим складом на протязi всього часу

гасiння пожежi i лiквiдацiї аварiї.

Для оперативного розгортання пiдбирають дiлянки з найменшою кiлькiстю

перетинаючихся шляхiв (до стрiлочних переводiв) i вiдсутнiстю на них рухомого

складу.

Пiдбiр вогнегасних речовин необхiдно здiйснювати з урахуванням фiзико-хiмiчних

властивостей речовин та матерiалiв, які горять або знаходяться у вагонах.

Для захисту від променевого тепла особовий склад одягає теплозахисні костюми які

періодично або постійно зрошуються водою від ручних стволів.

7.2.