Види аварій та класифікаційні ознаки надзвичайних ситуацій при аваріях з

витоком небезпечних хімічних речовин (НХР)

Найбільш типові аварії з витоком небезпечних хімічних речовин (НХР) розділити на

три групи:

- пожежі і загоряння в технологічних установках, які не призводять до утворення

вибухонебезпечних сумішей не тільки в апаратах, але й в атмосфері виробничих

будинків;

- вибухи на відкритих установках і у виробничих приміщеннях, викликані викидами

пальних і вибухонебезпечних продуктів в атмосферу;

- вибухи усередині технологічного устаткування, що супроводжуються його

руйнуванням (розгерметизацією) і викиданням пальних продуктів, що спричиняє

вторинні вибухи або пожежі.

Хімічні аварії за масштабом поділяються на наступні категорії:

- цехові – аварії, у результаті яких взагалі не було викиду НХР або він був незначним,

і заражена територія обмежена територією цеху;

- об'єктові – аварії, пов'язані з витіканням НХР з технологічного устаткування, але

заражена територія не перевищує санітарно-захисної зони навколо підприємства;

- місцеві – аварії, викликані руйнуванням великої ємності або складу НХР, а хмара

отруйних речовин досягає житлових кварталів і тому необхідно евакуювати

населення з найближчих будинків;

- регіональні – аварії, що характеризується значним викидом НХР, хмара яких

поширюється в глиб житлових кварталів;

- глобальні – аварії на великому об'єкті з повним руйнуванням усіх сховищ з НХР, що

спричиняє необхідність вживання екстрених заходів щодо захисту людей на значній

території.

Під час аварії на хімічно-небезпечних, вибухо- і пожежонебезпечних об'єктах в

атмосферу за короткий проміжок часу потрапляють отруйні гази і пари у вигляді хмари

зараженого повітря.

Рухаючись в напрямку приземного вітру, хмара НХР може формувати зону

зараження до десятків кілометрів, викликаючи небезпеку ураження незахищених

людей, тварин і рослин. При цьому під зоною хімічного зараження (ЗХЗ) розуміється

територія, що включає місце хімічного забруднення, де фактично розлита НХР, і

ділянки місцевості, над якими утворилася хмара НХР.

Зона зараження формується первинною та вторинною хмарами:

Первинна хмара – це хмара, яка утворюється в перший момент 1–3 хвилини

переходу в атмосферу НХР.

Вторинна хмара – це хмара, яка утворюється внаслідок випарювання речовини з

підстилаючої поверхні.

Утворення зони хімічного зараження:

1 – первинна зона; 2 – вторинна зона; 3 – первинна хмара; 4 – вторинна хмара

Первинна хмара утвориться лише у разі руйнування (ушкодження) газгольдерів і

ємностей, що містять НХР під тиском. У перший момент, переходячи в атмосферу, вона

характеризується високими концентраціями, що перевищують на кілька порядків

смертельні дози за короткочасного впливу. Хмара, утворена отруйними речовинами, із

щільністю, що перевищує щільність повітря, частково заповнює лощини, низини,

підвали житлових будинків і т. ін.

Особливістю уражаючої дії вторинної хмари в порівнянні з первинною є те, що

концентрація в ній парів НХР на один–два порядки нижче.

Тривалість дії вторинної хмари визначається часом випаровування джерела і часом

збереження стійкого напрямку вітру. У свою чергу, швидкість випаровування речовини

залежить від її фізичних властивостей (молекулярної маси, тиску насиченої пари при

температурі випаровування), площі розливання і швидкості приземного вітру.

Згідно Класифікаційних ознак надзвичайних ситуацій, до надзвичайних ситуацій у

виробничій і транспортній сферах з НХР відносяться:

№

з\п

Опис ознаки

(короткий опис ситуації, випадку, події, пригоди, аварії, явища)

Одиниця

виміру

показника

ознаки

Порогове

значення

показника

ознаки

1. Випадок окремого (групового, масового) отруєння людей НХР, що

використовуються на виробництві, або іншими речовинами

Особа Від 10 (від 26-

рупового,

від 101 -

масового)

2. Викид або безпосередня загроза викиду НХР з технологічного

обладнання, які можуть створити або створюють фактори

ураження для персоналу об'єкта, населення або інших об'єктів

навколишнього середовища:

Факт

для НХР 1-го класу небезпеки

для НХР 2-го класу небезпеки

для НХР 3-го класу небезпеки

для НХР 4-го класу небезпеки

Тонна

Тонна

Тонна

Тонна

Від 0, 01

Від 0, 05

Від 0, 1

Від 0, 5

3. Зона хімічного забруднення (фактично або за прогнозом)

поширюється за межі об'єкта

Факт 1

4. Викид (безпосередня загроза викиду) НХР, до яких належать

небезпечні вантажі, що мають відповідний клас небезпеки

(відповідну ступінь токсичності), які створюють (можуть

створити) фактори ураження для персоналу транспортного

засобу, населення або інших об’єктів навколишнього середовища:

для НХР 1-го класу небезпеки

для НХР 2-го класу небезпеки

для НХР 3-го класу небезпеки

для НХР 4-го класу небезпеки

Факт

Тонна

Тонна

Тонна

Тонна

Від 0, 01

Від 0, 05

Від 0, 1

Від 0, 5

Клас небезпеки НХР визначається за ГОСТ 12. 1. 007.76

Характеристика НХР за ступенями токсичності

Середні смертельні

Клас токсичності

ГДК в повітрі,

мг/м3 Концентрація,

мг/л

Доза при внутрішньому

надходженні, мг/кг

Надзвичайно

токсичні

0, 1 < 1 < 1

Високо токсичні 0, 1-1 1, 5 1, 50

Сильно токсичні 1, 1-10 6-20 51-500

Помірно токсичні 21-80 501-5000

Мало токсичні > 10 81-160 5001-15000

Практично не

токсичні

- > 160 > 1500

ГДК р.з. (гранично допустима концентрація хімічної речовини в повітрі робочої зони) –

найвища концентрація хімічної речовини у повітрі робочої зони, за якої при повсякденній (крім

вихідних днів) роботі протягом 8 годин або при іншій тривалості, але не більше 41 години на тиждень,

протягом всього робочого стажу вплив хімічної речовини не може спричинити захворювання або

відхилення в стані здоров’я, що виявляються сучасними методами досліджень, у процесі роботи або в

подальші періоди життя теперішнього і майбутніх поколінь.

Клас небезпеки НХР за ступенем дії на організм людини

Клас небезпеки Характеристика класу небезпеки ССК, мг/м3

1 Речовини надзвичайно небезпечні < 500

2 Речовини високо небезпечні 501-5000

3 Речовини помірно небезпечні 5001-50000

4 Речовини мало небезпечні > 50001

ССК - середня смертельна токсодоза, яка призводить до загибелі 50% людей або

тварин при 2-4 годинній інгаляційній дії.

До найбільш небезпечних (надзвичайно і високо токсичних) хімічних речовин

відносяться:

− деякі сполуки металів (органічні і неорганічні похідні миш’яку, ртуті, кадмію,

свинцю, талію, цинку та інших);

− карбоніли металів (тетракарбоніл нікелю, пентакарбоніл заліза та інші);

− речовини, що мають ціанисту групу (синильна кислота та її солі, бензальдегід-

ціангідрон, нітрили, органічні ізоціанати);

− сполуки фосфору (фосфорорганічні сполуки, хлорид фосфору, фосфін, фосфідин);

− фторорганічні сполуки (фтороцтова кислота і її ефіри, фторетанол та інші);

− хлоргідрони (етиленхлоргідрон, епіхлоргідрон);

− галогени (хлор, бром);

− інші сполуки (етиленоксид, аліловий спирт, метил бромід, фосген, інші).

До сильно токсичних хімічних речовин відносяться:

− мінеральні і органічні кислоти (сірчана, азотна, фосфорна, оцтова, інші);

− луги (аміак, натронне вапно, їдкий калій та інші);

− сполуки сірки (діметилсульфат, розчинні сульфіди, сірковуглець, хлорид і фторид

сірки);

− хлор- і бромзаміщені похідні вуглеводню (хлористий і бромистий метил);

− деякі спирти і альдегіди кислот та інші.

До помірно токсичних, мало токсичних і практично не токсичних хімічних

речовин, які не представляють собою хімічної небезпеки, відноситься вся основна маса

хімічних сполук.