Книга пророка Ісаї 1 страница

Ісаїя 1

1. Видіння Ісаї, Амосового сина, котре він бачив про Юдею та Єрусалим, за днів Уззії, Йотама, Ахаза та Єзекії, юдейських царів.

2. Послухайте, небеса, і зважай, земле; тому що Господь говорить: Я виховав і підніс синів, а вони зчинили бунт супроти Мене

3. Віл знає свого господаря, і віслюк – ясла хазяїна свого; а Ізраїль не знає [Мене], народ Мій не розуміє.

4. Овва, народе грішний, народе, обтяжений беззаконнями, кубло злодіїв, сини погибелі! Залишили Господа, знехтували Святим Ізраїлевим, – обернулися назад.

5. По чому вас іще бити, вас, що усталюєте впертість свою? Вся голова ваша у виразках, і серце цілком вичахло.

6. Від підошви ніг до тім'я голови немає у нього живого місця; виразки, плями, гнійні рани, неочищені і не перев'язані і не зм'якшені єлеєм.

7. Земля ваша спустошена; міста ваші спалені вогнем; поля ваші у вас на очах пожирають чужинці; все спорожніло, наче поруйноване чужинцем.

8. І залишилася доня Сіону, мов шатро на винограднику, мов курінь на городі; наче місто в облозі.

9. Якби Господь Саваот не залишив нам невеличкого останку, то стали б ми, як Содом, були б схожі на Гомору.

10. Слухайте Слово Господнє, князі содомські; зважайте на закон Бога нашого, народе гоморський!

11. Нащо мені численні пожертви ваші? – говорить Господь. Я переситився усеспаленнями баранів і лоєм вгодованих телят; і крови бичків, і ягнят, і козлят не хочу.

12. Коли ви приходите, щоб постати перед лицем Моїм, – хто вимагає від вас, щоб ви топтали подвір'я Мої?

13. Не приносьте більше дарів намарних; кадіння огидне для Мене; новомісяччя і суботи, святкових зібрань не можу сприйняти: беззаконня – і святкування!

14. Новомісяччя ваші і свята ваші ненавидить душа Моя; вони тягар для Мене; Мені важко нести їх.

15. І коли ви простягаєте руки ваші, Я заплющую від вас очі Мої; і коли ви утривалюєте благання ваші, Я не чую; руки ваші закривавлені.

16. Обмийтеся, очистіться; відкиньте лихі діяння ваші з-перед очей Моїх; перестаньте чинити зло.

17. Навчіться чинити добро; шукайте правди і рятуйте пригніченого; захищайте сироту, за вдову заступайтеся.

18. Відтак приходьте, і зважимо, говорить Господь. Якщо будуть гріхи ваші, як багрець, – як сніг вибілю; якщо будуть червоні, як пурпур, – як вовну вибілю.

19. Якщо зажадаєте і дослухаєтеся, то будете споживати щедроти землі.

20. А якщо зречетеся і будете чинити спротив, то меч пожере вас: бо уста Господні говорять.

21. Як учинилася блудницею вірна столиця, виповнена правосуддям! Правда панувала в ній, а тепер – душогубці!

22. Срібло твоє стало згаром, вино твоє зіпсоване водою.

23. Князі твої порушники закону і спільники злодіїв; усі вони на гостинці ласі і за дарунками в гонах; не захищають сироти, і справу вдови не беруть до уваги.

24. А тому говорить Господь, Господь Саваот, Сильний Ізраїля: О, вдовольню Я Себе над супротивниками Моїми і помщуся ворогам Моїм.

25. І кину на тебе руку Мою, і, немов лугом, (содою) вичищу домішки з тебе, і заберу від тебе все олово.

26. І знову буду настановляти тобі суддів, як передніше, і радників, як на початку; тоді будуть казати про тебе: місто правди, столиця вірна.

27. Сіон урятується правосуддям, і навернені [сини] його – правдою.

28. А всім відступникам і грішникам – погибель, а ті, що залишили Господа, винищаться.

29. Вони будуть осоромлені за діброви, котрі аж такі бажані для вас, і посоромлені за сади, котрі ви собі вибрали.

30. Бо ви будете, мов дуб, [на якому] зів'яло листя, і як сад, у котрому немає води.

31. І потужний стане лахміттям, і справа його – іскрою; і будуть горіти разом, – і ніхто не загасить.

Ісаїя 2

1. Слово, котре було у видінні до Ісаї, сина Амосового, про Юдею і Єрусалим.

2. І станеться за останніх днів, що гора дому Господнього буде поставлена на чолі гір, і піднесеться над пагорбами, і поспішать до неї всі народи.

3. І піде сила народів, і скажуть: Приходьте, і зійдемо на гору Господню, в оселю Бога Якового, і навчить Він нас бачити Його шляхи; і будемо ходити Його стежками. Бо від Сіону вийде закон, і слово Господнє – з Єрусалиму.

4. І буде Він судити народи, і викриє багато племен; і перекують мечі свої на орала, і списи свої – на серпи; не здійме народ на народ меча, і не будуть уже навчатися воювати.

5. О, доме Якова! Прийдіть, і будемо ходити у світлі Господньому.

6. Але Ти відкинув народ Cвій, дім Якова, бо вони багато прибрали від сходу: і чародії [у них], як у филистимлян, і з синами чужинців вони спілкуються.

7. І виповнилася земля його сріблом і золотом, і безліч скарбів у нього, і виповнилася земля його кіньми, і безліч колісниць у нього;

8. І виповнилася земля його ідолами: вони поклоняються вчиненому руками своїми, т о му, що вчинили пальці їхні.

9. І поклонився чоловік, і принизився муж; і Ти не простиш їм.

10. Йди у скелю, і сховайся в землю від страху Господнього і від слави величі Його.

11. Похиляться горді погляди людини, і високе людське принизиться; і один Господь буде високим того дня.

12. Бо вже [надходить] день Господа Саваота на все пихате і зарозуміле, і на все піднесене, – і воно буде поганьбоване.

13. І на всі кедри ливанські, високі і піднесені, і на всі дуби башанські,

14. І на всі гори високі, і на всі піднесені пагорби,

15. І на кожну високу вежу, і на кожний міцний мур;

16. І на всі кораблі із Таршішу, і на всі прикраси принадні їхні.

17. І впаде гординя людська, і високе людське зганьбиться; і один Господь буде піднесений того дня.

18. І щезнуть ідоли.

19. І зайдуть [люди] в ущелини скель і в провалля землі від страху Господнього і від слави величі Його, коли Він постане спустошити землю.

20. Того дня людина кине кротам і кажанам своїх срібних ідолів і золотих своїх ідолів, котрі вчинила собі для поклоніння їм.

21. Щоб увійти до ущелини скель і в розхили гір від страху Господнього і від слави величі Його, коли Він постане спустошити землю.

22. Годі вам на людину сподіватися, котрої дихання в ніздрях її; бо що вона важить?

Ісаїя 3

1. Ось, Господь, Господь Саваот, відбере в Єрусалиму і в Юди жезло і патерицю, всіляке підкріплення хлібом, і всіляке підкріплення водою.

2. Хороброго вождя і воїна, суддю і пророка, і ясновидця, і старійшину,

3. П'ятдесятника, і вельможу, і радника, і вдатного художника і красномовного трибуна.

4. І дам їм підлітків за старшин, і діти будуть панувати над ними.

5. І в народі один буде пригнічуватися іншим, і кожний ближнім своїм; юнак буде зарозуміло величатися над старцем, і простий смерд над вельможею.

6. Тоді вхопиться чоловік за брата свого, в родині батька свого, [і скаже]: У тебе [є] одяг, будь нашим князем, і нехай будуть оці руїни під рукою твоєю.

7. А [він] з присягою скаже: Не можу зцілити [рани суспільства]; і в домі моєму немає ні хліба, ані одежі; не вчиняйте мене князем народу.

8. Так руйнувався Єрусалим, і впала Юдея, тому що язик їхній і вчинки їхні – супроти Господа, образливі для очей слави Його.

9. Вираз їхнього обличчя свідчить проти них, і про гріхи свої вони оповідають відверто, як содомляни, не приховують: горе душі їхній! Бо самі на себе прикликають зло.

10. Скажіть праведникові, що добре [йому], бо він їстиме плоди справ своїх;

11. А беззаконному горе, бо прийде йому помста за [вчинене] руками його.

12. Гнобителі народу Мого – діти, і жінки панують над ним. Народе мій! Князі твої заводять тебе в блуд, і напрям стежок твоїх споганили.

13. Постав Господь на суд, – і стоїть, щоб судити народи.

14. Господь приходить на суд із старшинами народу Свого і з князями його; ви спустошили виноградника; пограбоване у вбогих – у ваших домах.

15. Нащо ви чините утиски народові Моєму і пригнічуєте бідних? Говорить Господь, Господь Саваот.

16. І сказав Господь: За те, що доньки Сіону пихаті і ходять з піднесеною шиєю, та зваблюють позирками, і простують величною ходою, і дзенькають ланцюжками на ногах,

17. Оголить Господь тім'я доньок Сіону і відкриє Господь ганьбу їхню.

18. Того дня відбере Господь гарні ланцюжки на ногах, і зірочки та півмісяці.

19. Сережки, і намисто, і намітки, вінці й зап'ястя, і пояси, і пляшечки з духами, і привіски гадальні,

20. Персні й каблучки для носа;

21. Дорогий одяг – верхній і нижній, і хустки, і гаманці,

22. Дорогі шати, і пов'язки, і покривала.

23. І буде замість гарних пахощів сморід, і замість пояса буде мотузка, і замість завитого волосся лисина, і замість широкого плаща – вузеньке вереття, замість вроди – тавро.

24. Мужі твої впадуть від меча, і хоробрі твої – на війні.

25. І будуть зітхати і плакати брами [столиці], і буде вона сидіти на землі спустошена.

Ісаїя 4

1. І вхопляться семеро жінок за одного чоловіка того дня, і скажуть: Свій хліб будемо їсти і свій одяг будемо носити, тільки нехай будемо називатися твоїм ім'ям, – зніми з нас ганьбу.

2. Того дня пагін Господній з'явиться у красі та честі, і плід землі – у величі та славі, для зацілілих [синів] Ізраїля

3. Тоді ті, що залишилися на Сіоні, і зацілілі в Єрусалимі будуть йменуватися святими, усі, вписані в книгу для життя в Єрусалимі,

4. Коли Господь відмиє мерзоту доньок Сіону і очистить кров Єрусалиму з-поміж нього духом суду і духом вогню.

5. І утворить Господь над усіляким місцем гори Сіон і над зібраннями її хмарину і дим за дня, і полиски палаючого вогню нічної пори; бо слава Господня буде над усім цим захистом.

6. І буде шатро для притулку – вдень від спеки, а також укриттям від негоди і дощу.

Ісаїя 5

1. Заспіваю Улюбленому Моєму пісню Улюбленого Мого про виноградник Його. В Улюбленого Мого був виноградник на вершині родючого пагорба.

2. І він обгородив його, і очистив од каміння, і посадив у ньому добірну лозу виноградну, і спорудив башту посеред нього, і викопав у ньому чавило, і наджидав, що з'являться щедрі грона, а вродилися кислі ягоди.

3. І нині, мешканці Єрусалиму і мужі Юдеї, вчиніть суд поміж Мною і виноградником Моїм.

4. Що варто було б учинити для виноградника Мого, а Я не вчинив того? Чому, коли Я очікував, що він принесе гарні грона, він уродив дикі ягоди?

5. Отож, Я скажу вам, що вчиню з виноградником Моїм: відберу в нього огорожу, і буде він спустошений; зруйную мури його, і буде потоптаний.

6. І залишу його у занепаді; не будуть його ні обтинати, ні обкопувати; і заросте він терням і будяками; і накажу хмарам не виливати на нього дощу.

7. Виноградник Господа Саваота є дім Ізраїля, і мужі Юдеї – улюблене насадження Його. І чекав Він на правосуддя, та ось – кровопролиття; [чекав] на правду, і ось – зойки.

8. Горе вам, що долучаєте дім до дому, а поле прилучаєте до поля аж так, що [іншим] не залишається місця, наче ви самітниками живете на землі.

9. У вуха мої [сказав] Господь Саваот: Численні будинки оці будуть порожні; великі і гарні – без мешканців;

10. Десять ділянок у винограднику принесуть одного бата, і хомер посіяного насіння заледве поверне ефу

11. Горе тим, котрі вдосвіта шукають сікеру і до пізнього вечора розпалюють себе вином.

12. І арфа, і гусла, тімпан і сопілка, і вино на бенкетах їхніх; а на діяння Господні вони не зважають, і про діяння рук Його не задумуються,

13. За те народ Мій стане бранцем несподівано, і вельможі його будуть голодувати, і багаті його будуть знемагати від спраги.

14. Через те шеол розширився і без міри роззявив пащу свою; і зійде [туди] слава їхня, і гамір їхній, і [все], що звеселювало їх.

15. І поклониться чоловік, і впокориться муж, і очі пихатих стануть сумними.

16. А Господь Саваот піднесеться на суді, і Бог святий явить святість Свою в правді.

17. І будуть пастися вівці за своїм звичаєм, і спустошені місця багатих будуть пожирати чужинці.

18. Горе тим, котрі тягнуть на себе беззаконня мотузками марноти і гріх – наче посторонками од воза;

19. Котрі кажуть: Нехай Він поквапиться і прискорить діяння Своє, щоб ми бачили, і нехай наблизиться і прийде до звершення порада Святого Ізраїлевого, щоб ми спізнали!

20. Горе тим, котрі зло називають добром, і добро – злом; темряву мають за світло, а світло – пітьмою; гірке вважають солодким, а солодке – гірким!

21. Горе тим, котрі мудрі у своїх очах і розумні самі перед собою!

22. Горе тим, котрі хоробрі пити вино і спритні приправляти міцні напої,

23. Котрі за дарунки виправдовують винного, а правдивих позбавляють правди закону!

24. За те, як вогонь пожирає солому, і полум'я знищує сіно, отак зітліє їхній корінь, і квіт їхній розпорошиться, мов тлін; тому що вони зневажили закон Господа Саваота і знехтували словом Святого Ізраїлевого.

25. За те спалахне гнів Господній на Його народ, і простягне Він руку Свою на нього, й уразить його аж так, що здригнуться гори, і трупи їхні будуть, мов послід на вулицях. І при всьому цьому гнів Його не опаде, і рука Його буде ще простягнута.

26. І піднесе знамено народам далеким, і подасть знати мешканцеві край землі, – і ось, він легко і швидко прийде.

27. Не буде в нього ні стомленого, ані знеможеного; жодний не задрімає і не засне, і не скинуть пояса з крижів, і не урветься реміння на взутті його.

28. Стріли його загострені, і всі луки його понатягувані; копита в коней наче з кременя, а колеса його, наче вихор.

29. Ревище його – наче рик лева; він реве, мов левенята, і зареве, і вхопить здобич, і забере, і ніхто не захистить.

30. І зареве на нього того дня, наче ревище [розлюченого] моря; і гляне він на землю, і ось, пітьма, горе, і світло потьмяніло в хмарах.

Ісаїя 6

1. У рік смерти царя Уззії бачив я Господа, що сидів на престолі високому і піднесеному, і поли Його риз виповнювали увесь храм.

2. Довкола нього стояли серафими; у кожного з них по шестеро крил; двома затуляв кожний з них обличчя своє, і двома закривав ноги свої, а двома літав.

3. І гукали один до одного, і говорили: Святий, святий, святий Господь Саваот! Уся земля в Його славі уповні!

4. І захиталися одвірки брам від отих погуків, і дім виповнився кадінням.

5. І сказав я: Горе мені! Загинув я! Бо я людина з нечистими устами, і живу поміж народом також із нечистими устами, – і очі мої бачили царя, Господа Саваота.

6. Тоді прилетів до мене один із серафимів, і в руці у нього жарина палахка, котру він узяв кліщами на жертовнику,

7. І торкнувся уст моїх, і сказав: Ось, це торкнулося уст твоїх, і беззаконня твоє забране від тебе, і гріх твій очищений.

8. І почув я голос Господа, що говорив: Кого Мені послати? І хто піде для Нас? І я сказав: Ось я, пошли мене.

9. І сказав Він: Піди і скажи усьому народові: Слухом почуєте, і не зрозумієте; і очима дивитися будете, і не побачите.

10. Тому що затужавіло серце народу цього, і вухами погано чують, і очі свої зімкнули, нехай не побачать очима, і не почують вухами, і не зрозуміють серцем, і не навернуться, щоб Я уздоровив їх.

11. І сказав я: Чи надовго, о Господе? Він сказав: Аж доки не спорожніють міста, і залишаться без мешканців, і оселі без людей, і доки земля оця зовсім не спорожніє.

12. І виведе Господь людей, і великий занепад буде на цій землі.

13. І якщо залишиться десята частка на ній, і повернеться, то вона знову буде спустошена; а [проте], як від теребинту і від дуба, коли вони зрубані, [залишається] корінь їхній, так святе насіння [буде] корінням її.

Ісаїя 7

1. І сталося за днів Ахаза, сина Йотамового, сина Уззіїного, царя юдейського: Рецін, цар сирійський, і П`еках, син Ремалії, цар Ізраїля, виступили супроти Єрусалиму, щоб завоювати його; та не могли звоювати.

2. І сповіщено Давидів дім, і сказано: Сирійці розташувалися на Єфремовій землі. І захиталося серце його і серце народу його, як хитаються од вітру дерева в лісі.

3. І сказав Господь Ісаї: Вийди ти і син твій Шеар-Яшув назустріч Ахазові, до кінця водогону горішнього ставу, на шлях, до поля шаповала,

4. І скажи йому: Спостерігай і будь спокійний; не бійся і нехай не сумує серце твоє перед отими двома задимленими головешками, від розпаленого гнівом Реціна і сирійців та сина Ремалії.

5. Сирія, Єфрем і син Ремалії змовляються супроти тебе підступно, і кажуть:

6. Ходімо на Юдею, і зворохобимо її, і заволодіємо нею, і настановимо в ній царем Тавеїлового сина.

7. Але Господь Бог так говорить: Усе це не звершиться і не справдиться;

8. Бо голова Сирії – Дамаск, і голова Дамаску – Рецін; а через шістдесят п'ять літ Єфрем перестане бути народом.

9. І голова Єфрема – Самарія, і голова Самарії – син Ремалії. Якщо ви не повірите, то через те, що ви не упевнені.

10. І продовжував Господь говорити до Ахаза, і сказав:

11. Проси собі ознаки у Господа, Бога твого; проси або в глибині, або на висоті.

12. І сказав Ахаз: Не буду просити і не буду спокушати Господа.

13. Тоді сказав [Ісая]: Слухайте, доме Давидів! Хіба замало вам утруднювати людей, що ви хочете докучати й Богові моєму?

14. Отож, Сам Господь дає вам ознаку: Се, Діва в лоно прийме, і породить Сина, і дадуть ймення Йому: Еммануїл

15. Він буде живитися молоком і медом, аж доки почне розуміти і відкидатиме лихе; а вибирати буде добре.

16. Тому що раніше, аніж це немовля буде розумно відкидати лихе і вибирати добре, земля ота, котрої ти страхаєшся, буде залишена обома царями її.

17. Але наведе Господь на тебе і на народ твій, і на дім батька твого дні, котрі не приходили від часу, коли Єфрем відпав од Юдеї, наведе царя асирійського.

18. Накличе Господь того дня мух, що в гирлі ріки єгипетської, і бджолу, яка на землі асирійській.

19. І прилетять, і всядуться усі вони на долинах спорожнілих, і в розхилах скель, і на всіх колючках, і на всіх кущах.

20. Того дня поголить Господь бритвою, що найнято її на тім боці ріки царем асирійським, голову і волосся на ногах, і навіть відітне бороду.

21. І станеться того дня: Хто буде утримувати корову і двох овечок,

22. За кількістю молока, котре вони дадуть, буде їсти масло; маслом і медом будуть харчуватися всі, що залишилися на цій землі.

23. І станеться того дня: На всілякому місці, де росла тисяча виноградної лози на тисячу срібляків, буде терня і колючий чагарник.

24. Із стрілами та луками будуть ходити туди; бо вся земля стане терням і колючим чагарником.

25. І на жодну з гір, котрі будуть мотиками копані, не зійдеш, боятимешся гострого каменя і колючого чагарнику; але туди будуть виганяти волів, – і дрібна худоба топтатиме їх.

Ісаїя 8

1. І сказав мені Господь: Візьми собі великий сувій і накресли на ньому людським письмом: " Магер-Шелал-Хаш-Баз! ";

2. І взяв я собі надійних свідків: Урію священика і Захарію, сина Єверехії.

3. І ввійшов я до пророчиці, і вона завагітніла й породила сина. І сказав мені Господь: Назви його Магер-Шелал-Хаш-Баз.

4. Тому що раніше, аніж дитя навчиться вимовляти: Батьку мій, чи, мамо моя, багатства Дамаску і здобич самарійську понесуть перед царем асирійським.

5. І продовжував Господь говорити до мене, і сказав:

6. За те, що сей народ нехтує водами Сілоама, що тихо линуть, і захоплюється Реціном та сином Ремалії,

7. Наведе на нього Господь води ріки бурхливі і глибокі – царя асирійського з усією славою його; підніметься вона у всіх протоках своїх, і вийде із усіх берегів своїх;

8. І рине по Юдеї, затопить її, і високо здійметься, сягне шиї, і розкинуті крила її будуть сягати всієї ширини землі Твоєї, Еммануїле!

9. Ворогуйте, народи, й тремтіть, і зважайте всі віддалені землі! Озброюйтеся, але й тремтіть; озброюйтеся, але й тремтіть!

10. Задумуйте заміри, але вони зруйнуються; кажіть слово, але воно не справдиться: бо з нами Бог!

11. Бо так говорив мені Господь і [тримав на] мені руки й навчав не ходити шляхом цього народу, і сказав:

12. Не називайте змовою все те, що народ оцей називає змовою; і не бійтеся того, чого він боїться, і не страхайтеся.

13. Господа Саваота – Його шануйте зі святістю, бо Він – страх ваш, і Він – трепет ваш!

14. І буде він освяченням, і каменем спотикання, і скелею спокуси для обидвох домів Ізраїля, зашморгом і сіттю для мешканців Єрусалиму.

15. І багато з них спіткнуться, і впадуть, і розіб'ються, і заплутаються в сіті, і впіймаються.

16. Зав'яжи свідчення, і запечатай одкровення при учнях Моїх.

17. Тож я сподіваюся на Господа, що приховав обличчя Своє від Якового дому, і покладаюся на Нього.

18. Ось я і діти, котрих дав мені Господь, як наказ і передбачення в Ізраїлі від Господа Саваота, що мешкає на горі Сіон.

19. І коли скажуть вам: Зверніться до викликачів померлих і до чаклунів, до шептунів і черевомовців, тоді відповідайте: чи не мусить народ звертатися до свого Бога? Чи запитують мертвих про живих?

20. [Навертайтеся] до закону і одкровень. Якщо вони не говорять, як оце слово, то немає в них світла.

21. І будуть вони блукати по землі, жорстоко пригноблені і голодні; і в пору голоду будуть гніватися, обмовлятимуть царя свого і Бога свого.

22. І глянуть угору, і поглянуть на землю, і ось, горе і морок, щільна пітьма, і будуть повалені в пітьму. Але не завжди буде морок там, де тепер він затужавів.

Ісаїя 9

1. І не буде більше темряви у країні, де було горе. Як за минулих часів Він легко понизив землю Завулона і землю Нефталимову, так прославить приморську дорогу, Зайордання, Галілею поганську.

2. Народ, що ходить у пітьмі, побачить світло велике; на тих, що мешкають в країні тіні смертної, світло засяє.

3. Ти примножиш народ, збільшиш радість його. Він буде веселитися перед Тобою, як веселяться в пору жнив, як радіють, ділячи здобич.

4. Бо ярмо, яке обтяжує його, і берло, яке завдає йому урази, і палицю його пригноблювача Ти знищиш, як за часів Мідіяма.

5. Бо всяке взуття воїна під час битви і одяг, облитий кров'ю, будуть спалені, вогнем будуть пожерті.

6. Бо дитятко вродилося нам; Нам Син даний; і влада на раменах Його, і дадуть Йому ймення: Чудовий Порадник, Бог міцний, Батько вічности, Князь миру.

7. Примноженню володарювання Його і миру не буде кінця на престолі Давидовім і в царстві його, щоб Йому утвердити його і зміцнити його судом і правдою віднині і до віку. Ревність Господа Сил вчинить це.

8. Слово посилає Господь на Якова, і воно сходить на Ізраїля,

9. Щоб спізнав увесь народ, Єфрем і мешканці Самарії, котрі з гордістю і пихатим серцем кажуть:

10. Цеглини попадали, збудуємо з тесаного каменя; вирубані сикомори, то замінимо їх кедрами.

11. І підніме Господь супроти нього ворогів Реціна, і супротивників його озброїть.

12. Сирійців зі сходу, а филистимлян із заходу; і будуть вони пожирати Ізраїля цілим ротом. Але при цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднесена

13. Але народ не звертається до Того, Хто уразив його, і до Господа Саваота не поспішає.

14. І відітне Господь голову і хвоста в Ізраїля, пальму і палицю одного дня;

15. Старець і значний – це голова; а брехливий пророк – то є хвіст.

16. І князі цього народу заводять його в облуду; і ведені ними загинуть.

17. А тому юнаками його не радітиме Господь, і сиріт його і вдів не помилує; бо всі вони лицеміри і злодії, і вуста всіх говорять нечисто. І при всьому цьому не відвернеться Його гнів, і рука Його ще піднесена.

18. Тому що беззаконня, наче вогонь, розгорілося, пожирає терня і колючий чагарник, і палає в нетрищах лісу, і підносяться стовпи диму.

19. Лють Господа Саваота обпалить землю, і народ стане, мовби поживою вогню; не помилує чоловік брата свого.

20. І будуть різати праворуч, і залишаться голодні, і будуть їсти ліворуч, і не будуть ситі; кожний буде пожирати плоть тіла свого.

21. Манасія – Єфрема і Єфрем – Манасію, а обидва разом Юдею. І при всьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднесена.

Ісаїя 10

1. Горе тим, котрі приймають несправедливі закони, і пишуть несправедливі вироки.

2. Щоб усунути бідних від правосуддя і вкрасти право у слабосилих із народу Мого, щоб удів зробити здобиччю своєю і пограбувати сиріт.

3. І що ви будете чинити, як прийде кара, коли надійде погибель здалеку? До кого поспішите по допомогу? І де залишите багатство ваше?

4. Без Мене зігнуться поміж в'язнями і впадуть поміж убитими. І при всьому цьому не відвернеться гнів Його, і рука Його ще піднята.

5. О, Ашшуре, жезло гніву Мого! І бич у руці його – Моє обурення!

6. Я пошлю його супроти народу нечестивого і супроти народу гніву Мого, спроваджу його пограбувати грабунком і здобути здобич і топтати його, мов грязюку на вулицях.

7. Але він не так помислить, і не такої гадки серце його; у нього буде на серці – спустошити і винищити чимало народів

8. Тому що він скаже: Чи не всі царі – князі мої?

9. Хіба Кално не те, що й Кархеміш? Або Хамат не такий, як Арпад? Хіба ж Самарія не така, як Дамаск?

10. Так, як рука моя оволоділа царствами поганськими, у котрих кумирів більше, аніж у Єрусалимі і Самарії,

11. То чи не вчиню так само й з Єрусалимом і статуями його, що вчинив із Самарією та статуями її?

12. І станеться, коли Господь звершить усе Своє діяння на горі Сіон і в Єрусалимі, то скаже: Подивлюся на успіх зарозумілого серця царя асирійського і на пихатість високо піднесених очей його.

13. Він каже: Силою руки моєї і мудрістю моєю я вчинив це; тому, що я розумний; і пересуваю межі народів, і загарбую скарби їхні, і скидаю з престолів, як велетень;

14. І рука моя захопила багатства народів, як гнізда; і, як забирають залишені в них яйця, так я забрав усесеньку землю, і ніхто не поворухнув крилом, і не розтулив рота, і не пискнув.

15. Чи хвалиться сокира перед тим, хто нею рубає? Хіба пилка пишається перед тим, хто нею рухає? Хіба ж берло постає супроти того, хто піднімає його? А палиця – чи підноситься вона так, наче вона не з дерева?

16. За те Господь, Господь Сил, пошле миршавість на тлустих його, а поміж відомими його викличе полум'я, наче полум'я вогню.

17. Світло Ізраїля буде вогнем, і Святий його – полум'ям, котре спопелить і пожере терня його і будяки його в один день;

18. І чудовий ліс його і сад його, від душі до тіла, винищить: і буде він, як миршавий, що помирає.

19. І залишки дерев лісу його будуть такі нечисленні, що дитя буде в спромозі вчинити перепис.

20. І станеться того дня: останок Ізраїля і врятовані, що з дому Якова, не будуть уже покладатися на того, хто завдав їм поразки; але будуть сподіватися на Господа, Святого Ізраїлевого, із чистим серцем.

21. Останок навернеться, останок Якова – до Бога могутнього.

22. Бо хоч би народу [було] у тебе Ізраїлю, як піску морського, тільки останок його навернеться; винищення обумовлене багатством правди.

23. Бо обумовлене винищення звершить Господь, Господь Саваот, по всій землі.

24. А тому так говорить Господь, Господь Саваот: Народе Мій, що мешкає на Сіоні! Не бійся Ашшура. Він тебе уразить берлом і палицею замахнеться на тебе, як Єгипет.

25. Бо ще трохи часу, зовсім небагато, і минеться Моє обурення, і лють Моя [постане] для винищення їхнього.

26. І підніме Господь Саваот бича на нього, як під час поразки Мідіяма біля скелі Орев, або як [простягнув] на морі жезло, і піднесе його, як на Єгипет.

27. І станеться того дня, скинеться з рамен твоїх тягар його, і ярмо його – із шиї твоєї і розпадеться ярмо від жиру ([помазання]).

28. Він іде на Айят, проминає Мігрон, а в Міхмаші залишить свій обоз.

29. Проходять ущелини; у Геві їхня ночівля; Рама затремтіла; Ґів'а Саулова кинулася врозтіч.

30. Заголоси ти, доню Галліму; нехай почує тебе Лаїш, бідний Анатоте!

31. Мадмена порозбігалася, мешканці Гевіму втікають.

32. Ще один день простоїть він у Нові. Погрожує рукою своєю горі Сіон, пагорбові Єрусалимському.

33. Ось, Господь, Господь Саваот, страшною силою позриває гілки дерев, а ті, що пишаються зростом, будуть зрубані, високі попадають на землю.

34. І посіче нетрища лісу залізом, і Ливан упаде від Усемогутнього.

Ісаїя 11

1. І вийде пагінець від кореня Єссеєвого, і гілка проросте від кореня його.

2. І спочине на Ньому Дух Господній, Дух премудрости і розуму, Дух поради і сили, Дух ведення і страху Господнього.

3. І страхом Господнім виповниться, і буде судити не за поглядом очей Своїх, і не за слухом вух Своїх вчинить діяння.

4. Він буде судити бідних за правдою, і справи змучених краю за справедливістю; і жезлом уст своїх уразить землю, і духом уст Своїх погубить нечестивого.

5. І справедливість буде поясом у нього на крижах, а істина буде поясом на його стані.

6. Тоді вовк житиме разом з ягням, і барс лежатиме разом із козеням, і телятко, і молодий лев, і віл будуть разом, і мале дитя буде їх водити.

7. І корова буде пастися з ведмедицею, і маленькі їхні будуть вкупі; і лев, і вовк, як віл, будуть їсти солому.

8. І немовля буде бавитися над норою гадюки, і дитятко встромить руку в зміїне кубло.

9. Не будуть чинити зла і шкоди на всій святій горі Моїй; бо вся земля буде виповнена веденням Господа, як води виповнюють море.

10. І станеться того дня: корінь Єссеїв стане знаменом народів, навернуться погани – і спочин Його буде славний.