Книга пророка Ісаї 4 страница

21. Але вони мовчали і не відповідали йому жодним словом, тому що від царя був наказ: Не відповідайте йому!

22. І прийшов Еліяким, син Хілкійї, старшина палацу, і писар Шевна, і Йоах, син Асафів, головний писар, до Єзекії у розідраному одязі, і переказали йому слова головного чашника.

Ісаїя 37

1. Коли почув те цар Єзекія, то роздер одежу свою, і покрився веретищем, та й пішов до Господнього дому.

2. І послав Еліякима, чільника палацу, і Шевну, писаря, і старших священиків, покритих веретищем, до пророка Ісаї, сина Амосового.

3. І сказали вони йому: Так говорить Єзекія: День скорботи і покарання та осоромлення, день оцей; бо немовлята дійшли до отвору в лоні матері, а сили бракує народити.

4. Може, зачує Господь, Бог твій, слова головного чашника, котрого послав цар асирійський, володар його, ганьбити Бога живого і обмовляти словами, які чув Господь, Бог твій; піднеси ж молитву про тих, що залишилися, котрі поки що живі.

5. І прийшли служники царя Єзекії до Ісаї.

6. І сказав їм Ісая: Отак скажіть володареві своєму: Так говорить Господь: Не бійтеся слів, котрі ти чув, котрими ганьбили Мене служники царя асирійського.

7. Ось, Я пошлю на нього духа, і він почує звістку і повернеться на свою землю, а Я уражу його мечем на землі його.

8. І повернувся головний чашник, і знайшов царя асирійського, що якраз воював супроти Лівни; бо він чув, що той відійшов од Лахішу.

9. І почув він про Тіргаку, царя ефіопського, [йому] сказали: Ось, він вийшов воювати з тобою. Зачувши це, він послав послів до Єзекії, і сказав:

10. Отак скажіть Єзекії, цареві юдейському: Нехай не ошукує тебе Бог твій, на Котрого ти сподіваєшся, міркуючи: Не буде Єрусалим відданий в руки асирійського царя.

11. Ось, ти чув, що вчинили царі асирійські з усіма землями, наклавши на них закляття; чи ти зацілієш?

12. Боги народів, котрих спустошили батьки мої, чи врятували їх, [чи врятували] Ґозан, Харан, і Рецеф, і синів Едена, що в Телассарі?

13. Де – цар Хамату, і цар Арпаду, і цар міста Сефарваїму, Гени та Івви?

14. І взяв Єзекія листа з руки посланців, і прочитав його, а відтак пішов до Господнього дому, і розгорнув Єзекія листа перед лицем Господнім.

15. І молився Єзекія перед лицем Господнім, і казав:

16. Господе Саваоте, Боже Ізраїлів, що сидить на херувимах! Ти єдиний – Бог усіх царств землі; Ти утворив небо і землю.

17. Прихили, Господе, вухо Твоє, і почуй; розплющ очі Твої і подивися, і почуй слова Санхеріва, що послав ганьбити Тебе, Бога живого.

18. Правда, о Господе! Царі асирійські спустошили всі країни і землі їхні.

19. І покидали в огонь богів їхніх, але це були не боги, а витвори рук людських, дерево і камінь, тому й винищили їх.

20. І нині, Господе, Боже наш, урятуй нас від руки його; і спізнають усі царства землі, що Ти, Господе, Бог один.

21. І послав Ісая, син Амосів, до Єзекії сказати отак: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Я почув, про що ти молився до Мене супроти Санхеріва, царя асирійського, –

22. Ось слово, котре Господь вирік про нього: Зневажить тебе, поглузує з тебе юна донька Сіону, похитає тобі услід головою донька Єрусалиму.

23. Кого ти гудив і кого ганьбив? І на кого підніс голос, і підняв так високо очі твої? На Святого Ізраїлевого.

24. Через рабів твоїх ти гудив Господа і сказав: З численними колісницями моїми я зійшов на висоти гір, на ребра Ливану, і зрубав високі кедри його, пречудові кипариси його, і дістався найвищої верховини його, в гущавину саду його.

25. І відкопував я, і пив воду, і ступнями ніг моїх повисушую всі ріки єгипетські.

26. Хіба ти не чув, що Я здавна вчинив це, за старожитніх днів накреслив це, а нині виконав тим, що ти спустошуєш фортечні міста, [перетворюючи] їх на брили руїн.

27. І мешканці їхні стали слабкими, тремтять і залишаються в соромі; вони стали, як трава на полі, і лагідна зелень, як паростки на дахах, і обпалений хліб, передніше, аніж викине колос.

28. Чи сядеш ти, чи вийдеш, чи увійдеш, Я знаю [все: знаю] і зухвалість твою супроти Мене.

29. За твою зухвалість супроти Мене і за те, що зарозумілість твоя дійшла до вух Моїх, Я заправлю кільце Моє в ніздрі твої, і вудила Мої – до твого рота, і поверну тебе назад тією ж дорогою, котрою ти прийшов.

30. І ось тобі, Єзекіє, ознака: Їжте цього року самосійне від зерна, що впало, і другого року – що саме вродить; а третього року сійте і жніть та садіть виноградні сади і їжте плоди їхні.

31. І ті, що заціліють у домі юдейському, останок, знову пустить коріння внизу і принесе плід угорі.

32. Бо із Єрусалиму вийде останок, і порятунок – від гори Сіон. Ревність Господа Саваота це вчинить.

33. А тому ось так говорить Господь про царя асирійського: Не зайде він до цього міста, і не кине туди стріли, і не підступить до нього зі щитом, і не зможе насипати супроти нього валу.

34. Тією ж дорогою, котрою прийшов, повернеться, а в місто це не зайде, каже Господь.

35. Я буду охороняти це місто, щоб урятувати його заради Себе і заради Давида, служника Мого.

36. Тієї ж ночі вийшов Ангел Господній і винищив у таборі асирійському сто вісімдесят п'ять тисяч [вояків]. І підвелися уранці, і ось, усі тіла мертві.

37. І відступив, і пішов, і повернувся Санхерів, цар асирійський, і мешкав у Ніневії.

38. І коли він поклонявся в домі Нісхора, бога свого, то сини його, Адраммелех та Шар'ецер убили його мечем, а самі втекли до краю араратського. І зацарював Есар-Хаддон, син його, замість нього.

Ісаїя 38

1. За тих днів Єзекія захворів смертельно. І прийшов до нього пророк Ісая, син Амосів, і сказав йому: Так говорить Господь: Розпорядися відносно дому твого, бо ти скоро помреш, не одужаєш.

2. Тоді Єзекія обернувся обличчям до стіни і молився до Господа, кажучи:

3. О, Господе! Пригадай, що я ходив перед лицем Твоїм вірно і з відданим [Тобі] серцем, і вчиняв бажане в очах Твоїх. І заплакав Єзекія вельми.

4. І було слово Господнє до Ісаї, і сказано:

5. Піди і скажи Єзекії: Так говорить Господь, Бог Давида, батька твого: Я почув молитву твою, побачив сльози твої, і ось, Я долучу до днів твоїх п'ятнадцять літ,

6. І від царя асирійського врятую тебе і місто це, і захищу місто це.

7. І ось тобі ознака від Господа, що Господь виконає слово, котре він мовив:

8. Ось, Я заверну назад тінь сонячного годинника, що спустилася додолу на годиннику Ахаза, – назад на десять сходинок, по котрих вона вже сходила. І повернулося сонце на десять сходинок по сходинках, котрими воно сходило.

9. Молитва Єзекії, царя юдейського, коли він занедужав був і уздоровився від недуги:

10. Я сказав собі: Опівдні моїх днів мушу я йти до брами шеолу; я позбавлений останку днів моїх.

11. Я казав: Не побачу я Господа, Господа на землі живих; не побачу вже людини поміж живими на світі.

12. Житло моє вже сходить з місця і йде від мене, мовби курінь пастуха; я мушу відтяти, як ткач, життя моє; Він відітне мене від основи; вдень і вночі я наджидав, що Ти пошлеш мені смерть.

13. Я наджидав ранку; наче лев, Він ламав усі мої кості; вдень і вночі я наджидав, що Ти пошлеш мені смерть.

14. Як журавель, як ластівка, подавав я звуки, журився, мов голуб; сумно дивилися очі мої в небо: Господе! Тісно мені, урятуй мене.

15. Що скажу я? Він сказав мені, Він і вчинив. Тихо житиму всі роки життя мого, пам'ятаючи гіркоту душі моєї.

16. Господе! Так живуть; і в усьому цьому – життя мого духу; Ти уздоровиш мене, ти мене оживиш.

17. Ось, на добро мені була велика біда, і Ти визволив душу мою від рову, кинув усі гріхи мої за хребет Свій.

18. Тому що не пекло прославляє Тебе, не смерть приносить Тобі похвалу, не ті, що зійшли в могилу, сподіваються на істину Твою.

19. Живий, лише живий прославить Тебе, як оце я нині; батько звістить дітям істину Твою.

20. Господь урятує мене; і ми упродовж усіх днів життя нашого зі [звучанням] струн моїх будемо співати пісні в домі Господньому.

21. І сказав Ісая: Нехай принесуть грудку смокви і обкладуть плодами пухлину; і він одужає.

22. А Єзекія сказав: " Яка ознака, що я буду ходити до Господнього дому? "

Ісаїя 39

1. Того часу послав Меродах-Бал`адан, син Бал'аданів, цар вавилонський, листа до Єзекії і дарунки, бо чув, що він хворів, а тепер одужав.

2. І зрадів Єзекія, діставши дарунки, і показав їм (послам) скарбницю свою, срібло і золото, і пахощі, і дорогі оливи, увесь зброярський свій дім, і все, що було у скарбницях його; нічогісінько не лишилося, чого не показав би їм Єзекія у домі своєму і в усьому володінні своєму.

3. І прийшов пророк Ісая до царя Єзекії і сказав йому: Що казали ці люди? І звідки вони приходили до тебе? Єзекія сказав: З далекого краю приходили вони до мене, з Вавилону.

4. І сказав [Ісая]: Що бачили вони в домі твоєму? Єзекія сказав: Бачили все, що є в домі моєму; нічого не залишилося у скарбницях моїх, чого я не показав би їм.

5. І сказав Ісая Єзекії: Вислухай слово Господа Саваота:

6. Ось, проминуть дні, і все, що є в домі твоєму і що зібрали батьки твої до цього дня, буде забране до Вавилону; нічогісінько не залишиться, говорить Бог.

7. І візьмуть із синів твоїх, котрі від тебе, котрих ти народиш, – і вони будуть євнухами в палаці царя вавилонського.

8. І сказав Єзекія Ісаї: Добре слово Господнє, котре ти виповів; бо долучив Він [літ], тому мир і добробут будуть за днів моїх.

Ісаїя 40

1. Утішайте, втішайте народа Мого, говорить Бог ваш.

2. Промовляйте до серця Єрусалиму і звіщайте йому, що звершився час боротьби його, що за неправди його вчинено удоволення, бо він від руки Господньої прийняв удвічі за всі гріхи свої.

3. Голос волаючого в пустелі: Торуйте шлях Господові, рівняйте у степу стежки Богові нашому;

4. Нехай всілякий видолинок наповниться, і всіляка гора і пагорб нехай понизяться, кривини вирівнюються, і шляхи у вибоїнах стануть гладенькими.

5. І з'явиться слава Господня, і побачить усіляка плоть [рятунок Божий], бо уста Господні це виповіли.

6. Голос каже: Звіщай! І сказав: Що мені звіщати? Усіляка плоть – трава, і вся краса її, мов квіт польовий.

7. Засохне трава, зав'яне квіт, коли дмухне на нього подув Господній: так і народ – трава.

8. Трава засихає, квіт в'яне, а слово Бога нашого житиме вічно.

9. Вийди на високу гору, Сіоне, що благовістиш! Піднеси голос твій, Єрусалиме, що благовістиш! Піднеси, не бійся; скажи містам юдейським: Ось Бог ваш!

10. Ось, Господь Бог іде при силі, і рамено Його з владою. Ось, нагорода Його з Ним і заплата Його перед лицем Його.

11. Як пастух, Він буде пасти череду Свою; ягнят братиме на руки і пастиме на грудях Своїх, і водитиме дійних.

12. Хто вичерпав воду жменею своєю, і п'яддю виміряв небеса, і вмістив третиною міри порох земний, і зважив на вагах гори, і на шальках вагів пагорби?

13. Хто збагнув Духа Господнього і був порадником у Нього і навчав Його?

14. З ким Він радиться і хто навчає Його, і наставляє Його на добрий розум, на шлях правди, і навчає Його пізнання, і підказує Йому шлях мудрости?

15. Ось народи, – мов крапля з відра, і вважаються, як пилинка на вагах. Ось, мов пилинку, острови піднімає Він.

16. І Ливана недостатньо для жертовного вогню, і тварин на ньому – для всеспалення.

17. Усі народи перед Ним, як ніщо; менше нікчемности і порожнечі вважаються у Нього.

18. Отож, до кого ви прирівняєте Бога? І чи знайдете подібного на Нього?

19. Ідола виливає художник, і золотильник визолочує його, і чіпляє срібні ланцюжки,

20. А хто бідний для такого приношення, вибирає не гниле дерево, знаходить собі удатного художника, щоб вчинити ідола, котрий мав би стояти твердо.

21. Хіба не знаєте? Хіба ви не чули? Хіба вам не казано було від початку? Хіба ви не зрозуміли від підвалин землі?

22. Він є Той, Котрий сидить над колом землі, і ті, що мешкають на ній, – мов сарана [перед Ним]; Він розпросторив небеса, мов тоненьку тканину, і розкинув їх, як шатро для жител.

23. Він перетворює князів на ніщо, витворює чимось порожнім суддів землі.

24. Ледве посаджені вони, ледве засіяні, ледве вкорінився в землі стовбурець їхній, і тільки-но Він дихнув на них, вони висохли, і вихор забрав їх, як солому.

25. До кого ж ви уподібните Мене, з ким порівняєте – Говорить Святий.

26. Зведіть очі ваші на висоту [небес], і погляньте, хто витворив їх? Хто виводить військо їхнім ліком? Він усіх їх називає на ім'я: за потужної могутности і великої сили у Нього ніщо не щезає.

27. То нащо говориш ти, Якове, і виповідаєш, Ізраїлю: шлях мій прихований від Господа, і справа моя в забутку Бога мого?

28. Хіба ти не знаєш? Хіба ти не чув, що вічний Господь Бог, який витворив рубежі землі; не стомлюється, і не знемагає? Розум Його недослідний.

29. Він дає змореному силу, і знесиленому дарує міцність.

30. Навіть юнаки стомлюються, і знесилюються, і молоді люди падають.

31. А ті, що сподіваються на Господа, відновлять силу, піднесуть крила, мов орли, полинуть і не знесиляться, підуть і не стомляться.

Ісаїя 41

1. Замовкніть переді Мною, острови, і народи нехай оновлять свої сили; нехай вони наблизяться і скажуть: Станемо разом на суд.

2. Хто підняв зі сходу мужа правди, покликав його йти за собою, віддав йому народи і упокорив царів? Він обернув їх мечем на порох, луком його на солому, розвихрену вітром.

3. Він жене їх, йде спокійно дорогою, котрою ніколи не ходив ногами своїми.

4. Хто вчинив і звершив це? Той, хто від початку викликає роди; Я – Господь перший, і в останніх Я – такий самий.

5. Побачили острови і жахнулися, рубежі землі затремтіли. Вони наблизилися і зійшлися.

6. Кожний допомагає своєму приятелеві і каже своєму братові: Кріпись!

7. Коваль підбадьорює ливарника, той, що рівняє листи молотом, – того, що кує на ковадлі, кажучи про спояне: Гарно; і зміцнює цвяхами, щоб трималося надійно.

8. А ти, Ізраїлю, служнику Мій, Якове, котрого Я вибрав, сім'я Авраамове, друга Мого,

9. Ти, котрого Я взяв від рубежів землі, і покликав від країв її, і сказав тобі: Ти – Мій слуга, Я вибрав тебе, і не віджену тебе;

10. Не бійся, бо Я – з тобою; не бентежся, бо Я – Бог твій; Я зміцню тебе і допоможу тобі, і підтримаю тебе правицею правди Моєї.

11. Ось, у соромі та в ганьбі залишаться всі, роздратовані супроти тебе, будуть, мов ніщо, і загинуть ті, що сперечаються з тобою.

12. Будеш їх шукати і не знайдеш їх, ворогуючих супроти тебе; а ті, що борються з тобою, стануть, як ніщо, зовсім – ніщо;

13. Бо Я – Господь Бог твій, тримаю тебе за правицю твою, говорю тобі: Не бійся, Я допомагаю тобі.

14. Не бійся, черв'яче Якове, малолюдний Ізраїлю, – Я помагаю тобі, говорить Господь і Визволитель твій, Святий Ізраїлів.

15. Ось, Я вчинив тебе гострим молотилом, новим, зубчастим; ти будеш молотити і розтиратимеш гори, і пагорби вчиниш, наче полову.

16. Ти віятимеш їх, і вітер порозкидає їх, і вихор розвіє їх; а ти радітимеш у Господі, будеш хвалитися Святим Ізраїлевим.

17. Бідні і вбогі шукають води, і немає [її]; язик їхній висихає від спраги: Я, Господь, почую їх, Я, Бог Ізраїлів, не залишу їх.

18. Відкрию на горах ріки і поміж долин – джерела, пустелю вчиню озером і висхлу землю – джерелами води.

19. Посаджу у пустелі кедри, акацію, і мирта, й оливки; посаджу в степу кипариса, явора і бука разом;

20. Щоб побачили і пізнали, і роздивилися і зрозуміли, що рука Господня вчинила це, і Святий Ізраїлів утворив це.

21. Подавайте вашу справу, говорить Господь: наведіть ваші докази, говорить Цар Якова.

22. Нехай вони подадуть і скажуть нам, що станеться; нехай повідають про щось передніше, аніж воно сталося, і ми дослідимо умом своїм і дізнаємося, як воно скінчилося, або нехай провістять нам про прийдешнє.

23. Скажіть, що станеться в майбутньому, і ми будемо знати, що ви – боги, або ж учиніть що-небудь, добре чи лихе, щоб ми здивувалися і разом із вами побачили.

24. Але ви – ніщо, і справа ваша – нікчемна; мерзота той, хто вас вибирає.

25. Я підняв його від півночі, і він прийде; від сходу сонця буде прикликати ймення Моє і топтатиме ногами володарів, мов багно, і міситиме, як гончар глину.

26. Хто повідав про це спочатку, щоб нам знати, і задовго перед тим, щоб нам можна було сказати: Правда! Але ніхто не сказав, ніхто не звістив, ніхто не чув слів ваших.

27. Я перший сказав Сіонові: Ось воно! І дав Єрусалимові благовісника.

28. Отож, Я дивився, і не було нікого, і поміж ними не знайшлося порадника, щоб Я міг запитати їх, а вони дали відповідь.

29. Ось, усі вони – ніщо, нікчемні і справи їхні; вітер і порожнеча – ідоли їхні.

Ісаїя 42

1. Ось, Служник Мій, котрого Я тримаю за руку, Обранець Мій, Котрого вподобала душа Моя. Передам Духа Мого на Нього, і сповістить народам правду.

2. Не заволає, і не піднесе голосу Свого, і не дасть почути його на вулицях.

3. Тростини надламаної не доламає, і льону тліючого не загасить; буде звершувати суд за істиною.

4. Не ослабне і не знесиліє, доки на землі не утвердить суду, і на закон Його будуть сподіватися острови.

5. Так говорить Господь Бог, що утворив небеса і простір їхній, що розпросторив землю з усіма витворами її, що дає дихання народові на ній і духа тим, що ходять по ній.

6. Я, Господь, покликав Тебе у правду, і буду тримати Тебе за руку, і оберігати Тебе, і поставлю Тебе заповітом для народів, і світлом для поганів,

7. Щоб відкрити очі сліпим, щоб в'язнів визволити з ув'язнення, а тих, що сидять у пітьмі, – з дому темниці.

8. Я, Господь, це – ймення Моє, і не віддам слави Моєї іншому, і хвали Моєї ідолам.

9. Ось, [провіщене] передніше справдилося, і нове Я звіщу; раніше, аніж воно станеться, Я звіщу вам.

10. Співайте Господові нову пісню, хвалу Йому від рубежів землі, ви, що плаваєте морем, і всі, що виповнюєте його, острови і мешканці їхні.

11. Нехай піднесе голос пустеля; міста її, поселення, де живе Кедар! Нехай радіють ті, що мешкають на скелях, нехай проголошують з гірських верховин.

12. Нехай прославляють Господа і хвалу Його нехай повідають на островах.

13. Господь вийде, як велетень, як муж битви, спонукає ревність; викличе і піднесе військовий клич, і засвідчить Себе сильним супроти ворогів Своїх.

14. Довго мовчав Я, терпів, утримувався; тепер буду кричати, як породілля, буду руйнувати і поглинати все.

15. Спустошу гори і пагорби, і всю траву їхню висушу, і річки вчиню островами, і висушу озера.

16. І поведу сліпих дорогою, котрої вони не знають, невідомими стежками буду вести їх; морок учиню світлом перед ними, і криві стежки – рівними: ось що Я вчиню для них, і не залишу їх.

17. Тоді повернуть назад і великим соромом покриються ті, що сподіваються на ідолів, що говорять бовванам: Ви – наші боги.

18. Слухайте, глухі, і дивіться, сліпі, щоб бачити.

19. Хто аж такий сліпий, як служник Мій, і глухий, як вісник Мій, Мною посланий? Хто аж такий сліпий, як улюблений, хто такий сліпий, як служник Господа?

20. Ти бачив багато, але не завважував; вуха були відкриті, але не чули.

21. Господові бажано було заради правди Своєї звеличити і прославити Закон.

22. Але цей народ спустошений і пограбований; усі вони пов'язані в підземеллях і приховані у в'язницях; вчинилися здобиччю, і немає визволителя, пограбовані, і ніхто не каже: Віддай назад!

23. Хто з вас прихилив до цього вухо, завважив і вислухав це для майбутнього?

24. Хто віддав Якова на спустошення, а Ізраїля грабіжникам? Чи не Господь, супроти Котрого ми грішили? Не хотіли вони ходити шляхами Його і не підкорялися законові Його.

25. І Він вилив на них лють гніву Свого і несамовиття війни: вона оточила їх полум'ям зусібіч, але вони не помічали; і горіла в них, але вони не завважили цього серцем.

Ісаїя 43

1. А нині ось так говорить Господь, що утворив тебе, Якове, і упорядкував тебе, Ізраїлю: Не бійся, бо Я спокутував за тебе, назвав тебе за йменням твоїм; ти Мій.

2. Чи будеш переходити через води, – Я з тобою; через ріки – вони не втоплять тебе; чи підеш через вогонь, – не обпечешся, і полум'я не обпалить тебе.

3. Бо Я Господь, Бог твій, Святий Ізраїлів, Рятівник твій; у викуп за тебе віддав Єгипет, Ефіопію і Севу за тебе.

4. Оскільки ти дорогий в очах Моїх, вельми високої ціни, і Я полюбив тебе, то віддам [інших] людей за тебе, і народи за душу твою.

5. Не бійся, бо Я з тобою; від сходу приведу плем'я твоє, і від заходу зберу тебе.

6. Півночі скажу: Віддай, і півдню: Не утримуй; веди синів Моїх здалеку і дочок Моїх від рубежів землі.

7. Кожного, хто зветься Моїм йменням, кого Я витворив для слави Моєї, утворив і влаштував.

8. Виведи народ сліпий, хоч у нього є очі, і глухий, хоч у нього є вуха.

9. Нехай усі народи зберуться разом, і з'єднаються племена. Хто поміж ними провістив це? Нехай звістять, що було від початку: нехай покажуть свідків від себе і виправдаються, щоб можна було почути і сказати: Правда!

10. А Мої свідки, говорить Господь, ви і служник Мій, котрого Я вибрав, щоб ви знали і вірили Мені, і розуміли, що це Я: раніше від Мене не було Бога, і після Мене не буде.

11. Я, Я Господь, і немає Рятівника, окрім Мене.

12. Я провістив, і врятував, і сповістив; а іншого немає у вас, і ви – свідки Мої, говорить Господь, що Я Бог;

13. Від [початку] днів Я той самий, і ніхто не врятує від руки Моєї; Я вчиню, і хто відмінить це?

14. Так говорить Господь, Визволитель ваш, Святий Ізраїлів: Заради вас Я послав до Вавилону, і зруйнував усі засуви і винищив халдеїв, що хизувалися кораблями.

15. Я Господь, Святий ваш, Творець Ізраїля, Цар ваш.

16. Так говорить Господь, що відкрив у морі торованку, у глибоких водах стежку,

17. Що вивів колісниці і коней, військо і силу; всі лягли разом, не підвелися; загасли, мов світильник, загасли.

18. Але ви не пригадуєте попереднього, і про старожитнє не задумуєтеся.

19. Ось, Я утворюю нове; і нині воно постане; невже ви й цього не хочете знати? Я прокладу дорогу в степу, і ріки в пустелі.

20. Польові звірі прославлять Мене, шакали і страуси, тому що Я в пустелях дам воду, ріки у безводному степу, щоб напувати вибраний народ Мій.

21. Цей народ Я утворив для Себе; він буде сповіщати славу Мою.

22. А ти, Якове, не благав Мене; ти, Ізраїлю, не трудився для Мене.

23. Ти не приносив Мені ягнят твоїх для всеспалення і пожертвами не шанував Мене. Я не примушував тебе служити Мені хлібним приношенням і не обтяжував тебе кадінням.

24. Ти не купляв Мені духмяної тростини за срібло, і лоєм пожертв не насичував Мене; але ти гріхами твоїми утруднював Мене; беззаконнями твоїми обтяжував Мене.

25. Я, Я Сам стираю злочини твої заради Себе Самого, і гріхів твоїх не згадаю.

26. Пригадай Мені і почнемо судитися; кажи ти, щоб виправдатися.

27. Прабатько твій згрішив, і прохачі твої відступили од Мене.

28. За те Я священиків святині позбавив священства, і Якова віддав на закляття, а Ізраїля на ганьбу.

Ісаїя 44

1. А нині, послухай, Якове, служнику Мій, та Ізраїлю, котрого Я вибрав.

2. Так говорить Господь, що витворив тебе і утворив тебе, що допомагає тобі від лона матері: Не бійся, служнику Мій, Якове, і улюблений [Ізраїлю], котрого Я вибрав.

3. Бо Я виллю воду на спрагле і потоки на висохле; виллю Духа Мого на плем'я твоє і благословення Моє на твоїх нащадків.

4. І будуть зростати поміж травою, як верби при потоках води.

5. Один скаже: Я Господній; інший назветься ім'ям Якова; а ще інший напише рукою своєю: Я – Господній, і назветься йменням Ізраїля.

6. Так говорить Господь, Цар Ізраїля, і Визволитель його, Господь Саваот: Я перший, і Я останній, і, окрім Мене, немає Бога.

7. Бо хто, як Я? Нехай він розкаже, звістить і почергово покаже Мені [все] з того часу, як Я утворив народ стародавній, або нехай сповістять те, що надходить, а також майбутнє.

8. Не бійтеся і не майте страху; чи не здавна Я сповістив тобі і провіщав? І ви Мої свідки. Чи є Бог, окрім Мене? Немає іншої скелі, жодної не знаю.

9. Ті, що вчиняють ідолів, усі нікчемні, і найпожадливіші їхні не приносять жодної користі, і вони самі собі свідки в цьому. Вони не бачать і не розуміють, і тому будуть посоромлені.

10. Хто утворив бога і вилив ідола, що не приносить найменшої користі?

11. Усі, хто бере участь у цьому, будуть осоромлені: бо ті ж таки художники самі з людей; нехай вони – всі – зберуться і зупиняться; вони злякаються і всі будуть осоромлені.

12. Коваль виготовляє із заліза сокиру і працює на вугіллі, молотками обробляє її, і працює над нею дужою рукою своєю аж до того, що стає голодний і безсилий, не п'є води і знемагає.

13. Тесля [вибирає дерево], креслить на ньому лінію, гострим штихом позначає на ньому обрис, потім обтесує його стругом, округляє його, витворюючи з нього образ людини, гарної на вигляд, аби поставити його в оселі.

14. Він зрубує собі кедри, бере сосну і дуба, котрі вибирає поміж деревами в лісі, саджає ясеня, а дощ вирощує його.

15. І все це слугує людині паливом, і [частину] з цього використовує вона для того, щоб їй стало тепло, і розпалює вогонь, і випікає хліб. І з цього ж дерева витворює бога, і поклоняється йому, виготовляє ідола, і падає перед ним ницьма.

16. Частину дерева спалює на вогні, а іншою частиною варить м'ясо на їжу, смажить смаженю і їсть досхочу, а також гріється і каже: Гарно, я зігрівся і відчув вогонь.

17. А вже з решти від того виготовляє бога, ідола свого, поклоняється йому, падає перед ним ницьма; і молиться до нього, і каже: Врятуй мене, бо ти бог мій.

18. Не відають і не розуміють вони; Він затулив їм очі, щоб не бачили, [і] серця їхні, щоб не розуміли.

19. І не візьме від цього до свого серця, немає в нього стільки знання і розуму, щоб сказати: Половину його я спалив у вогні, і на жарові від нього я спік хліб, засмажив м'ясо і з'їв; а вже з решти його чи витворю я мерзоту? Чи буду поклонятися втинкові дерева?

20. Він ганяє за пилом, обдурене серце його завело його в блуд, і він не може звільнити душі своєї і сказати: Чи не обман у правій руці моїй?

21. Пам'ятай це, Якове та Ізраїлю, бо ти служник Мій; Я утворив тебе, ти служник Мій, Ізраїлю, не забувай Мене.

22. Зітру беззаконня твої, мов туман, і гріхи твої, як хмару; навернися до Мене, бо Я визволив тебе.

23. Святкуйте, небеса, бо Господь витворив це. Вигукуйте, глибини землі; гомоніть від радости гори, ліс і всі дерева в ньому; бо визволив Господь Якова, і прославиться в Ізраїлі.

24. Так говорить Господь, що визволив тебе і витворив тебе ще в лоні матері: Я Господь, Котрий утворив усе, один розпросторив небеса і Своєю силою простелив землю,

25. Котрий вчиняє нікчемними ознаки віщунів; виявляє безум ворожбитів, мудраків проганяє назад і пізнання їхні вчиняє глупотою,

26. Котрий утверджує слово служника Свого, і звершує провіщене Своїми посланцями, Котрий каже Єрусалимові: Ти будеш заселений, і містам юдейським: ви будете споруджені, і руїни його Я відбудую,

27. Котрий безодні каже: Висохни! І ріки твої Я висушу,

28. Котрий говорить про Кіра: Це пастир Мій, і він виконає всю волю Мою і скаже Єрусалимові: Ти будеш збудований! І храмові: Ти будеш заснований!

Ісаїя 45

1. Так говорить Господь помазанцеві Своєму Кіру: Я тримаю тебе за праву руку, щоб підкорити тобі народи, і розв'яжу пояси з крижів царів, щоб відчинялися для тебе двері, і брами не зачинялися.

2. Я піду перед тобою, і гори зрівняю, мідні брами потрощу, і засуви залізні зламаю.

3. І віддам тобі збережені в пітьмі скарби і утаємничені багатства, щоб ти знав, що Я Господь, що називає тебе на ім'я, Бог Ізраїлів.

4. Заради Якова, служника Мого, та Ізраїля, вибраного Мого, Я назвав тебе на ймення, ушанував тебе, хоч ти не знав Мене.

5. Я Господь, і немає іншого; немає Бога, окрім Мене; Я підперезав тебе, хоч ти не знав Мене.

6. Щоб спізнали від сходу сонця і від заходу, що нема, окрім Мене; Я Господь, і немає іншого.

7. Я утворюю світло і витворюю пітьму, вчиняю мир і проваджу лихо; Я, Господь, звершую все це.

8. Кропіть, небеса, згори, і хмари нехай проливають правду; нехай земля відкривається і приносить порятунок, і нехай зростає разом правда. Я, Господь, утворюю це.

9. Горе тому, хто сперечається з Творцем своїм, черепок із черепків земних! Чи скаже глина гончареві: Що ти робиш? І [чи скаже] твоя справа [про тебе: ] У нього немає рук?

10. Горе тому, хто каже батькові: Нащо ти виплодив [мене] на світ? А матері: Нащо ти народила [мене?

] 11. Так говорить Господь, Святий Ізраїля і Творець його: Ви запитуєте Мене про майбуття синів Моїх і хочете Мені підказувати в справі рук Моїх?

12. Я витворив землю і утворив на ній людину; Я – Мої руки розпросторили небеса; і всьому війську їхньому Я дав закона.

13. Я утворив його в правді і вирівняю всі шляхи його. Він збудує місто Моє, і відпустить бранців Моїх, не за викуп і не за дарунки, говорить Господь Саваот.

14. Так говорить Господь: Праця єгиптян і торгівля ефіопів, і севаїтяни, люди високого зросту, до тебе перейдуть і будуть твоїми; вони підуть за тобою, в ланцюгах прийдуть і впадуть перед тобою, і будуть благати тебе, [кажучи]: У тебе лише Бог, і немає іншого Бога.