Книга пророка Ісаї 5 страница

15. Справді Ти Бог утаємничений, Бог Ізраїлів, Рятівник.

16. Усі вони будуть осоромлені і зневажені; разом із ними у соромі підуть також усі, що виготовляли ідолів.

17. А Ізраїль буде врятований порятунком вічним в Господі; ви не будете зневажені і осоромлені по віки вічні.

18. Бо отак говорить Господь, що утворив небеса, Він – Бог, що витворив землю і утворив її; Він утворив її; не марно витворив її; Він утворив її для замешкання; Я – Господь, і немає іншого.

19. Не таємно Я говорив, не в темному місці землі; не говорив Я родоводові Якова: марно шукаєте Мене. Я Господь, що вирікає правду і відкриває істину.

20. Зберіться і прийдіть, наблизьтеся всі, що вціліли з народів. Невігласи ті, котрі носять дерев'яного свого ідола і моляться до бога, котрий не рятує.

21. Оголосіть і скажіть, порадившися між собою: Хто звістив це із старожитніх часів, наперед сказав це? Чи не Я, ваш Господь? І немає іншого Бога, окрім Мене, – Бога праведного, що рятує, немає, окрім Мене.

22. До мене зверніться, і будете врятовані, всі рубежі землі; бо Я Бог, і немає іншого.

23. Мною присягаюся: з уст Моїх виходить правда, слово непохитне, що переді Мною зігнеться всіляке коліно, [Мною] буде присягатися всілякий язик.

24. Тільки у Господа, будуть казати про Мене, правда і сила; до Нього прийдуть і застидаються всі, хто ворогував супроти Нього.

25. Господом буде виправдане і прославлене все племено Ізраїлеве.

Ісаїя 46

1. Упав Бел, звалився Нево; ідоли їхні – на скотині і на в'ючних тваринах; ваш тягар – зробився тягарем для знесилених тварин.

2. Звалилися, упали водночас, не могли захистити людей, що носили їх, і самі пішли в полон.

3. Послухайте мене, доме Якова і весь останок дому Ізраїлевого, прийняті [Мною] від лона, що носив Я від лона [матері].

4. І до старости вашої Я той самий буду і до сивини вашої Я так само носитиму [вас]; Я утворив і буду носити, підтримувати і охороняти вас.

5. До кого Мене прирівняєте, і [з ким] порівняєте, і з ким ототожните, щоб ми були схожі?

6. Висипають золото із гаманців і зважують срібло на вагах, і наймають ливарника, щоб він виготовив з нього божка; кланяються йому і падають ницьма перед ним

7. Піднімають його на плечі, несуть його, і ставлять його на своє місце; він стоїть, з місця свого не зрушить; кричать до нього, він не відповідає, не рятує від лиха.

8. Пригадайте це і покажіть себе мужами; прийміть це, відступники, до серця.

9. Пригадайте спочатку те, що було од віку; бо Я – Бог, і немає іншого Бога, немає схожого на Мене.

10. Я звіщаю від початку, що буде наприкінці, і від старожитніх часів те, що не вчинилося ще, говорю: Мій замір справдиться, і все, що Мені бажане, Я вчиню.

11. Я покликав орла зі сходу, з далекої країни виконавця намірів Моїх. Я сказав і приведу його до завершення; накреслив і звершу.

12. Послухайте Мене, жорстокі серцем, задалекі від правди.

13. Я наблизив правду Мою, вона недалеко, і порятунок Мій не забариться; і дам Сіонові спасіння, Ізраїлеві славу Мою.

Ісаїя 47

1. Зійди і присядь на порох, юнко, донько Вавилону; сиди на землі, престолу немає, дочко халдеїв, і вже не будуть називати тебе жінкою і розкішною.

2. Візьми жорна і мели борошно; скинь покривало твоє, підбери поділ, відкрий литки, переходь через ріки.

3. Відкриється нагота твоя, і навіть видно буде сороміцьке твоє. Звершу помсту і не помилую нікого.

4. Визволитель ваш – Господь Саваот ймення Йому, Святий Ізраїлів.

5. Сиди мовчки і відійди в темряву, дочко халдеїв: бо вже не будуть називати тебе володаркою царств.

6. Я прогнівався на народ Мій, принизив спадок Мій і віддав їх в руки твої; [а] ти не виявила їм милосердя, на старця накладала вельми тяжке ярмо.

7. І ти говорила: Вічно буду володаркою, а не уявляла того в умі своєму, не задумувалася, що станеться відтак.

8. Але нині вислухай це, випещена, що живеш безтурботно, запевняючи в серці своєму: Я, а іншої, схожої на мене, немає; не буду сидіти вдовою, і не знатиму горя від утрати дітей.

9. Але наразі, одного дня, прийде до тебе перше й друге – втрата дітей і вдовина доля; повною мірою прийдуть вони до тебе, не зважаючи на численних чаклунів твоїх і на велику силу чарів твоїх.

10. Бо ти сподівалася на злодійство твоє, казала: Ніхто не бачить мене. Мудрість твоя і пізнання твоє – вони звели тебе зі шляху, і ти казала в серці твоєму: Я, і ніхто, окрім мене.

11. І прийде до тебе лихо; ти не спізнаєш, звідки воно піднімається і нападає на тебе лихо, котрого ти не матимеш сили відвернути, і несподівано прийде на тебе згуба, про котру ти й не здогадуєшся.

12. То залишайся з твоїми чаклунствами і з численними чаруваннями, котрими ти займалася від юности твоєї; можливо, допоможеш собі; може, устоїш.

13. Ти знесиліла від численних порад твоїх; нехай же виступлять астрологи, спостерігачі зір, і віщуни за новомісяччями, і врятують тебе від того, що мусить статися з тобою.

14. Ось вони, мов солома: вогонь пожере їх; не захистили душі своєї від полум'я; не залишилося місцинки, щоб погрітися, ні вогню, щоб посидіти перед ним.

15. Такими стали для тебе ті, з котрими ти працювала, з котрими провадила торгівлю від юности твоєї. Кожний побрів своїм путівцем і ніхто тебе не рятує.

Ісаїя 48

1. Слухайте це, доме Якова, що називаєтеся йменням Ізраїля, і що вийшли із джерела юдейського, що клянетеся йменням Господнім і сповідуєте Бога Ізраїлевого, хоч не за істинного і не за правдою.

2. Бо вони називають себе [такими], що вродилися від святого міста, і спираються на Бога Ізраїлевого; Господь Саваот – ймення йому.

3. Найперше Я віддавна оголосив: із Моїх уст виходило воно, і Я повідав це, і несподівано вчиняв – і все справджувалося.

4. Я знав, що ти упертий, і що в шиї твоїй жили залізні, і лоб твій – мідний.

5. Тому й оголошував тобі віддавна, передніше ніж це приходило, і показував тобі, щоб ти не сказав: Ідол мій учинив це, і мій бовван і витворений мною, наказав, щоб те сталося.

6. Ти чув, подивися на все це; невже ви не визнаєте цього? А нині Я сповіщаю тобі нове й утаємничене, і ти не відав цього.

7. Воно сталося нині, а не давніше і не за день, і ти не чув про те, щоб ти сказав: Ось, Я знав це.

8. Ти не чув, і не відав про це, і вухо твоє не було дотепер відкрите; бо Я знав, що ти вчиниш підступно, і від самого лона [материнського] ти названий відступником.

9. Заради ймення Мого відкладав гнів Мій і заради слави Моєї утримував Себе від винищення тебе.

10. Ось, Я розплавив тебе, та не як срібло; випробував Я тебе в горні страждання.

11. Заради Себе, заради Себе Самого вчиняю це, – інакше, яке було б ремство [на ймення Моє! ] Слави Моєї не дам нікому.

12. Послухай Мене, Якове та Ізраїлю, покликаний Мій: Я той самий, Я перший і Я останній.

13. Моя рука заснувала землю, і Моя правиця розпросторила небеса; покличу їх, і вони постануть водночас.

14. Зберіться всі і слухайте: Хто поміж вами провістив це? Господь полюбив його, і він виконає волю Його над Вавилоном і явить рамено Його над халдеями.

15. Я, Я сказав, і покликав його; Я привів його, і шлях його буде щасливим.

16. Підійдіть до Мене, вислухайте це: Я спочатку говорив не втаємничено; з того часу, як усе це відбувається, Я був там; і нині послав Мене Господь Бог і Дух Його.

17. Так говорить Господь, Визволитель твій, Святий Ізраїлів: Я Господь, Бог твій, що навчає тебе корисному, і веде тебе тим шляхом, котрим ти маєш ходити.

18. О, якби ти зважав на заповіді Мої! Тоді мир твій був би, як ріка, і правда твоя – як хвилі морські.

19. І насіння твого було б, як піску, і того, що походить з твого лона, – як піщинок; не затерлося б, не винищилося б ім'я його переді Мною.

20. Виходьте з Вавилону, втікайте від халдеїв, з вигуками радости звіщайте і проповідуйте це, розповсюджуйте цю вістку до рубежів землі; кажіть: Господь спокутував за служника Свого Якова.

21. І не спраглі вони в пустелях, через котрі Він їх веде. Він виджерелює воду їм з каменя; розтинає скелю, і ллється вода.

22. А нечестивим немає миру, говорить Господь.

Ісаїя 49

1. Послухайте Мене, острови, і зважайте, народи далекі: Господь покликав Мене від лона, від нутра матері моєї назвав ймення Моє.

2. І витворив уста Мої, як гострий меч; затінком руки Своєї прикрив Мене і вчинив Мене стрілою гострою, і в сагайдаку Своєму охороняв Мене.

3. І сказав Мені: Ти служник Мій, Ізраїлю, в Тобі Я прославлюся.

4. А Я сказав: Марно Я працював, на порожнечу й марноту виснажив силу Свою. Але Моє право у Господа, і нагорода Моя у Бога Мого.

5. І нині говорить Господь, той, що витворив Мене від лона в служника Собі, щоб навернути до Нього Якова, і щоб Ізраїль зібрався до Нього. Я пошанований в очах Господніх, і Бог мій – сила Моя.

6. І Він сказав: Мало того, що Ти будеш Служником Моїм для відновлення колін Якова і для повернення останків Ізраїля; але Я вчиню Тебе світлом народів, щоб спасіння Моє розпросторилося до рубежів усієї землі.

7. Так говорить Господь, Визволитель Ізраїля, Святий Його, до зневаженого людьми, до спаплюженого в народі, до служника володарів: Царі побачать і підведуться, князі кланятимуться заради Господа, Котрий незрадливий, заради Святого Ізраїлевого, Котрий вибрав Тебе.

8. Так говорить Господь: Я почув Тебе в годину сприятливу, і в день порятунку допоміг Тобі; і Я буду охороняти Тебе, і вчиню Тебе заповітом народу, щоб поновити землю, щоб повернути спадкоємцям спадщину спустошену,

9. Сказати в'язням: виходьте, і тим, котрі в пітьмі: Покажіться! Вони біля доріг будуть пасти, і по всіх пагорбах будуть пасовища їхні

10. Не знатимуть голоду і спраги, і не уразить їх спека і сонце; бо Той, що милує їх, буде їх вести, і приведе їх до джерела води.

11. І всі гори Мої вчиню торованкою, і шляхи Мої будуть підняті.

12. Ось, одні прийдуть здалека, і ось, одні від півночі й заходу, а інші з краю Сінім.

13. Радійте, небеса! І звеселюйся земле, і вигукуйте гори, від радости: бо потішив Господь народ Свій і помилував страдників Своїх.

14. А Сіон говорив: Залишив мене Господь, і Бог мій забув мене!

15. Чи забуде жінка грудне дитя своє, щоб не пожаліти сина лона свого? Та якби навіть вона забула, то Я не забуду тебе;

16. Ось, Я накреслив тебе на долонях [Моїх]; мури твої завжди переді Мною.

17. Сини твої поспішать [до тебе], а грабіжники і спустошувачі твої підуть від тебе.

18. Піднеси очі твої і подивися довкола, – всі вони збираються, йдуть до тебе. Живу Я! – Говорить Господь, – всіма ними, немов окрасою, ти одягнешся, як у шати, і оздобишся, мовби наречений.

19. Бо руїни твої, і пустелі твої, і спустошена земля твоя будуть відтепер затісні для мешканців; і ті, що поглинали тебе, підуть далеко від тебе.

20. Діти, котрі будуть у тебе по втраті попередніх, будуть говорити уголос тобі: Затісне для мене місце, поступися мені – щоб я міг жити.

21. І ти скажеш у серці твоєму: Хто мені породив їх? Я була бездітна і неплідна, відведена в полон і була далеко; хто ж виростив їх? Ось, я залишалася самотньою; де вони були?

22. Так говорить Господь Бог: Ось, Я піднесу руку Мою до народів, і виставлю знамено Моє племенам, і принесуть синів твоїх на руках, і доньок твоїх на плечах.

23. І будуть царі годувальниками твоїми, і цариці їхні годувальницями твоїми; обличчям до землі кланятимуться тобі і лизатимуть порох на ногах твоїх, і спізнаєш, що Я Господь, що ті, котрі сподіваються на Мене, не звідають ганьби.

24. Чи можна відібрати у сильного здобич, і чи можна відібрати у переможця взятих у полон?

25. Авжеж! Так говорить Господь, і полонених сильним відберуть, і здобич тирана буде визволена; тому що Я буду змагатися із супротивниками твоїми, і синів твоїх Я врятую;

26. І гнобителів твоїх нагодую власною плоттю; і вони повпиваються своєю кров'ю, як молодим вином; і всіляка плоть спізнає, що Я Господь; Рятівник твій і Визволитель твій, Сильний Якова.

Ісаїя 50

1. Так говорить Господь: Де розлучний лист вашої матері, з котрим Я відпустив її? Чи котрому з Моїх позикодавців Я продав вас? Ось, ви продані за гріхи ваші, і за злочини ваші відпущена матір ваша.

2. Чому, коли Я приходив, нікого не було, і коли Я кликав, ніхто не відповідав? Хіба рука моя короткою стала для того, щоб визволяти, чи немає сили в Мені, щоб рятувати? Ось, гнівом Моїм Я висушую море, перетворюю річки на пустелю; риба в них гниє від браку води і помирає від спраги.

3. Я зодягаю небеса в морок, і веретище вчиняю покровом їхнім.

4. Господь Бог дав Мені язика мудрих, щоб Я міг словом підкріпити знеможеного; щоранку Він пробуджує, пробуджує вухо Моє, щоб Я слухав, як учні.

5. Господь Бог відкрив Мені вухо, і Я не вчинив спротиву, не відступив назад.

6. Я віддав хребет Мій тим, які Мене били, і щоки Мої тим, які завдавали ураз; обличчя Мого не затуляв від наруги і обпльовування.

7. І Господь Бог допомагає Мені; а тому Я не соромлюся, тому Я тримаю обличчя Моє, мов кремінь, і знаю, що не залишуся в соромі.

8. Близько Той, що виправдовує Мене: Хто хоче позмагатися зі Мною? Станьмо разом. Хто хоче судитися зі Мною? Нехай підійде до Мене.

9. Ось, Господь Бог допомагає Мені: хто осудить Мене? Ось, усі вони, мов одежа, зітліють, міль пожере їх.

10. Хто з вас боїться Господа, дослухається до голосу Служника Його? Хто ходить у мороці, без світла, нехай покладається на ймення Господа і нехай утверджується у Богові своєму.

11. Ось, усі ви, котрі розпалюєте вогонь, озброєні запалювальними стрілами, ідіть у полум'я вогню вашого і стріл, розпечених вами! Це буде вам від руки Моєї: у муках помрете.

Ісаїя 51

1. Послухайте Мене, хто шукає правди, хто шукає Господа! Подивіться на скелю, з котрої ви витесані, і в глибину рову, з котрого ви врятовані.

2. Подивіться на Авраама, батька вашого, і на Сарру, що народила вас; бо Я покликав його одного, і благословив його, і розмножив його.

3. Так Господь розрадить Сіона, потішить всі руїни його, і вчинить пустелі його, мов рай, і степ його, мов сад Господа; радість і втіха буде в ньому, хвала й співи пісень.

4. Послухайте Мене, народе Мій, і коліно Моє, прихиліть вухо до Мене! Бо від Мене вийде закон, і суд Мій поставлю, як світло народам.

5. Правда Моя близько; порятунок Мій сходить, і рамено Моє буде судити народи; острови будуть покладатися на Мене і сподіватися на рамено Моє.

6. Зведіть очі до неба і подивіться на землю внизу; бо небеса щезнуть, мов дим, і земля спустошиться, мов одяг, і мешканці її також повимирають; а Мій порятунок буде вічним, і правда Моя не знебудеться.

7. Послухайте Мене, що знаєте правду, народе, у котрого в серці закон Мій! Не бійтеся обмови від людей, і лихослів'я їхнього не страхайтеся.

8. Тому що, як одяг, пожере їх міль, і, мов хвилю, пожере їх черва; а правда Моя буде вічно, і порятунок Мій від роду й до роду.

9. Піднесися, піднесися, одягнися в потугу, рамено Господнє! Постань, як за днів старожитніх, за родів давніх! Чи не ти повалила Раґава, уразила крокодила?

10. Чи не ти висушила море, води великої безодні, перетворила глибини моря на шлях, щоби пройшли визволені?

11. І повернуться визволені Господом, і прийдуть на Сіон зі співами, і радість вічна буде понад головою їхньою; вони знайдуть радість і веселощі; печаль і зітхання знебудуться.

12. Я, Я Сам – Утішник ваш. Хто ти, що боїшся чоловіка, котрий помирає, і сина людського, котрий те саме, що й трава,

13. І забуваєш Господа, Творця свого, що розпросторив небеса і заснував землю; і безнастанно, всілякий день боїшся люті гнобителів, наче він готовий винищити? Але де лють гнобителя?

14. Невдовзі визволений буде полонений, і не помре в ямі, і хліба йому не забракне.

15. Я Господь, Бог твій, що збурює море, аж так, що хвилі його ревуть; Господь Саваот – ймення Його.

16. І Я вкладу Слова Мої в уста твої, і затінком руки Моєї накрию тебе, щоб утворити небеса і утворити землю і сказати Сіонові: Ти Мій народ.

17. Підведися, підведися, постань, Єрусалиме, ти, котрий з руки Господа випив чашу люті Його, випив до дна чашу сп'яніння, випорожнив.

18. Нікому було провадити його із усіх синів, народжених від нього, і нікому було підтримати його за руку із усіх синів, [котрих] він виростив.

19. Тебе спіткали дві [біди], хто тобі поспівчуває? – спустошення і винищення, голод і меч; ким я тебе розраджу?

20. Сини твої знемогли, лежать по закутках усіх вулиць, мов сарна в тенетах, виповнені гнівом Господа, обуренням Бога твого.

21. Отож, вислухай це, страднику, і сп'янілий, але не від вина.

22. Так говорить Господь твій, Господь і Бог твій, що мстить за Свій народ: ось, Я беру з руки твоєї чашу сп'яніння, 'осад із чаші люті Моєї: ти не будеш уже пити їх.

23. І подам її в руки гнобителям твоїм, котрі говорили тобі: Упади ницьма, щоб нам пройти по тобі; а ти хребта твого вчиняв схожим на землю і вулицю для перехожих.

Ісаїя 52

1. Підведися, підведися, одягнися в силу твою, Сіоне! Одягнися у шати величі твоєї, Єрусалиме, місто святе! Бо вже не буде входити до тебе необрізаний і нечистий.

2. Струси із себе порох; підведися, поневолений Ізраїлю; скинь ланцюги твої з шиї твоєї, полонена доню Сіону,

3. Бо так говорить Господь: За ніщо були ви продані, і без срібла будете викуплені.

4. Бо так говорить Господь Бог: Народ Мій передніше ходив до Єгипту, щоб там пожити, і Ашшур завдавав тіснот йому без жодної провини.

5. А зараз у Мене, які тут обстави? – Говорить Господь; народ Мій захоплений задарма, володарі їхні несамовитіють, говорить Господь, і постійно, щоденно ймення Моє безчестять.

6. Тому народ Мій спізнає ймення Моє; тому [спізнає] того дня, що Я Той Самий, Котрий сказав: Ось Я!

7. Які пречудові на горах ноги благовісника, що сповіщає мир, благовістить радість, проповідує спасіння, що повідує Сіонові: Зацарював Бог твій!

8. Слухай! Варта твоя піднесла голос, і всі разом радісно вигукують, бо своїми очима бачать, що Господь повертається на Сіон.

9. Вигукуйте радісно, співайте разом, руїни Єрусалиму; бо розрадив Господь народ Свій, визволив Єрусалим!

10. Явив Господь святе рамено Своє перед очима всіх народів; і всі кінці землі побачать рятунок Бога нашого.

11. Рушайте, йдіть, виходьте звідти; не торкайтеся нечистого; виходьте геть з-поміж нього, очистіть себе, ви, що носите посудини Господні.

12. Бо ви рушите повільно і не будете бігти; тому що попереду у вас піде Господь, і Бог Ізраїлів буде вартою позаду вас.

13. Ось, служник Мій буде мати великий успіх, підніметься і піднесеться, і знайде велич.

14. Як багато людей дивувалося, [дивлячись] на Тебе, – настільки було спотворене більше, аніж будь-якого чоловіка, обличчя Його і вигляд Його – більше синів людських!

15. Так багатьох народів Він здивує; царі затулять перед ним уста свої, бо вони побачать те, про що їм не говорили, і спізнають те, чого не чули.

Ісаїя 53

1. Хто повірив почутому від нас, і кому відкрилося рамено Господнє?

2. Бо Він зійшов перед Ним, як пагін, і як паросток із сухої землі; немає в Ньому ні виду, ні величі; і ми бачили Його, і не було в ньому виду, котрий прихиляв би нас до Нього.

3. Його зневажили і ганьбили перед людьми, мужа скорботи, що спізнав хворощів, і ми відвертали од нього обличчя своє; Його зневажали, і ми мали Його за ніщо.

4. Але Він узяв на Себе наші недуги, і поніс наші хворощі; а ми гадали собі, [що] Він покараний і зневажений Богом.

5. Але Він зазнав ураз за гріхи наші і страждав за беззаконня наші: покарання світу [нашого було] на Ньому, і ранами Його ми уздоровилися.

6. Усі ми блукали, як вівці, звернули кожний на стежку свою; і Господь поклав на Нього гріхи усіх нас.

7. Він зазнав тортур, але страждав самохіть, і не розтуляв уст Своїх: як вівцю повели Його на смерть, і, як ягня перед стригалем його безголосе, так і Він не розтулив Своїх уст.

8. Від кайданів і суду Він був узятий; але родовід Його хто відкриє? Бо він відірваний од землі живих; за злочини народу Мого зазнав страти.

9. Йому вибрали гріб із лиходіями, але Він похований у багатого, тому що не вчинив гріха, і не було облуди в устах Його.

10. Але Господові було вгодно уразити Його, і Він віддав Його на страждання; а коли душа Його принесе пожертву умилостивлення, Він побачить нащадків довговічних, і воля Господня буде вельми успішно звершуватися Його рукою.

11. На подвиг душі Своєї Він буде дивитися вдоволено; через пізнання Його Він, Праведник, Служник Мій, виправдає багатьох, і гріхи їхні понесе на Собі.

12. Тому Я дам Йому спадок поміж великими, і з сильними ділитиме здобич, за те, що віддав життя Своє на смерть, і до злочинців був зарахований в той час, як Він поніс на Собі гріхи багатьох і за злочинців учинився заступником.

Ісаїя 54

1. Звеселій, неплідна, що не народжувала; вигукни і виголоси, що не страждала в пологах; тому що в залишеної набагато більше дітей, аніж у тієї, що має чоловіка, – говорить Господь.

2. Поширюй місце шатра твого, поширюй покриття жител твоїх; не соромся, попусти довше мотузки твої і вчини твердими кілки твої.

3. Бо ти розпросторишся праворуч і ліворуч; нащадки твої заволодіють народами і заселять спустошені міста.

4. Не бійся, бо не спізнаєш сорому; не знічуйся, бо не зазнаєш ганьби; ти забудеш осоромлення юности твоєї і не будеш згадувати про ганебне вдовування твоє.

5. Бо Творець твій є муж твій; Господь Саваот – ймення Його, і Визволитель твій – Святий Ізраїлів; Богом усієї землі Він називається.

6. Бо, як дружину, залишену і зажурену духом, кличе тебе Господь, і, [як] дружині юности, котра була відкинута, говорить Бог твій.

7. На короткий час Я залишив тебе, але з великою милістю прийму тебе.

8. У вогні гніву Я утаємничив від тебе обличчя Моє на час, але вічною милістю помилую тебе, говорить Визволитель твій, Господь.

9. Бо це для Мене, наче води Ноя; як Я присягнувся, що води Ноя не прийдуть більше на землю, так поклявся не гніватися на тебе і не докоряти тобі.

10. Гори зсунуться, і пагорби захитаються; а милість Моя не відступить од тебе, і заповіт миру Мого не захитається, говорить Господь, що милує тебе.

11. Безталанна, бурею розкидана, позбавлена втіхи! Ось, Я покладу каміння твоє на рубіні, і вчиню підвалини твої на сапфірах;

12. І вчиню вікна твої із рубінів і брами твої – з перлин, і всю огорожу твою – з коштовного каміння.

13. І всі сини твої будуть навчені Господом, і великий мир буде у синів твоїх.

14. Ти утвердишся правдою, будеш задалеко від пригнічення, бо тобі боятися нічого, і від жаху, бо він не наблизиться до тебе.

15. Ось, будуть озброюватися [супроти тебе], але не від Мене; хто б не озброївся супроти тебе, загине.

16. Ось, Я витворив коваля, котрий роздмухує вугіль на вогні і виготовляє знаряддя для своєї праці; і Я витворюю згубника для винищення.

17. Жодне знаряддя, виготовлене супроти тебе, не знатиме успіху; всілякого язика, котрий буде змагатися з тобою на суді, ти звинуватиш. Це є спадок служників Господніх, виправдання їхнє від Мене, говорить Господь.

Ісаїя 55

1. Спраглі! Рушайте всі до води; навіть ви, у котрих немає срібла, ідіть, купляйте і їжте; рушайте, купляйте без срібла і без оплати вино і молоко.

2. Навіщо вам зважувати срібло за те, що не хліб, і працю вашу за те, що не насичує? Послухайте Мене уважно і смакуйте добро, і душа ваша нехай порозкошує у ситості.

3. Прихиліть вухо ваше і прийдіть до Мене; послухайте, і живою буде душа ваша; і дам вам заповіта вічного, незмінні милості, [обіцяні] Давидові.

4. Ось, Я вчинив Його свідком для народів, вождем і наставником народам.

5. Ось, ти покличеш народ, котрого ти не знав, і народи, котрі тебе не знали, поспішать до тебе заради Господа, Бога твого, і заради Святого Ізраїлевого, бо Він прославив тебе.

6. Шукайте Господа, коли можна знайти Його; кличте Його, коли Він близько.

7. Нехай залишить нечестивий шлях свій і беззаконний – помисли свої, і нехай навернеться до Господа, і Він помилує, його, і до Бога нашого, бо Він вельми милостивий.

8. Мої думки – не ваші думки, ні ваші шляхи – шляхи Мої, говорить Господь.

9. Але, як небо вище землі, так і шляхи Мої вищі шляхів ваших, і думки Мої вищі думок ваших.

10. Як дощ і сніг сходять з неба і туди не повертається, але напуває землю і вчиняє її здатною народжувати і вирощувати, щоб вона давала сім'я тому, хто сіє, і хліб тому, хто їсть.

11. Так і слово Моє, котре виходить із уст Моїх, – воно не повертається до Мене марним, але виконує те, що Мені угодно, і звершує те, для чого Я послав його.

12. Отож, ви з радістю вийдете і будете супроводжувані з миром; гори і пагорби будуть співати перед вами пісню, і всі дерева в полі аплодуватимуть вам.

13. Замість тернів виросте кипарис; замість кропиви виросте мирт; і це буде Господові на славу, на ознаку вічну, незнищенну.

Ісаїя 56

1. Так говорить Господь: Бережіть суд і чиніть правду; бо близько спасіння Моє і одкровення правди Моєї.

2. Блаженний муж, котрий чинить це, і син людський, котрий міцно тримається цього, котрий оберігає суботу від скверни і береже руку свою, щоб не вчинити жодного зла.

3. Нехай не каже син чужинця, що приєднався до Господа: Господь назовсім відділив мене від Свого народу, і нехай не говорить євнух уголос: Ось, я сухе дерево.

4. Бо Господь так говорить про євнухів, котрі оберігають Мої суботи, і вибирають бажане Мені, і міцно тримаються заповіту Мого,

5. Тим Я дам у домі Моєму і в стінах Моїх місце та ім'я достойніше, аніж синам і дочкам; дам їм вічне ім'я, котре не знищиться.

6. І синів чужинців, що приєдналися до Господа, щоб служити Йому і любити ймення Господа, бути рабами Його, усіх, що оберігають суботу від скверни і міцно тримаються заповіту Мого,

7. Я приведу на святу гору Мою і втішу їх у Моєму домі молитви; усеспалення їхні і пожертви їхні [будуть] приємні на жертовнику Моєму; бо дім Мій назветься домом молитви для всіх народів.

8. Господь Бог, Котрий збирає розпорошених ізраїльтян, говорить: До зібраних у нього Я буду ще збирати інших.

9. Усі звірі польові, всі звірі лісові! Приходьте їсти.

10. Вартові їхні сліпі всі і невігласи; всі вони німотні пси, що не можуть гавкати, а марять, лежачи, і полюбляють спати.

11. І оце пси, жадливі душею, що не відають ситости; і оце пастирі безглузді, всі дивляться на свою дорогу, кожний до останнього – на свою вигоду.

12. Приходьте, [кажуть], я дістану вина, і ми нап'ємося сікери, і завтра те саме буде, що й сьогодні, та ще й більше.

Ісаїя 57

1. Праведник помирає, і ніхто не приймає цього до серця; і мужі набожні беруться [від землі], і ніхто не помислить, що праведник береться від зла.

2. Він відходить до миру; на ложах своїх спочиватимуть ті, що ходять у правді.

3. Але наблизьтеся сюди ви, сини чаклунки, насіння перелюбника і блудниці.

4. Над ким ви збиткуєтеся? Супроти кого роззявляєте рота і висолоплюєте язика? Чи не діти ви злочину, насіння облуди,

5. Розпалені пожаданням до ідолів під кожним гіллястим деревом, протинаєте дітей біля струмків і поміж розколинами у скелях?

6. У гладенькому камінні струмків доля твоя; воно, воно жереб твій; йому ти вчиняєш поливання і приносиш пожертви: чи можу Я цим удовольнитися?

7. На високій і стрімкій горі ти ставиш ложе твоє і туди виходиш приносити пожертву.

8. За дверима також і за одвірками лишаєш пам'ятні позначки твої; бо, відвернувшись од Мене, ти оголюєшся і виходиш; поширюєш ложе твоє і домовляєшся з тими із них, з котрими любиш лежати, оглядаєш місце.

9. Ти ходила також до царя з духмяним миром, і накопичуєш пахучу оливу, і далеко посилала посланців своїх, і принижувалася до шеолу.

10. Від тривалого шляху твого стомлювалася, але не говорила: Надія утрачена! Усе ще знаходила жвавість у руці твоїй і через те не відчувала виснаження.

11. Кого ж ти злякалася і настрашилася, що стала зрадливою, і Мене перестала пам'ятати і берегти в серці твоєму? Чи не тому, що Я мовчав, і причому довго, ти перестала боятися Мене?

12. Я покажу правду твою і справи твої; і вони будуть не на користь тобі.

13. Коли ти будеш волати, чи врятує тебе збіговисько твоє? – Усіх їх розвіє вітер, розпорошить подмух; а той, що сподівається на Мене, успадкує землю і буде володіти святою горою Моєю.

14. І сказав: Прокладіть, будуйте, рівняйте дорогу, приберіть перешкоди зі шляху народу Мого.

15. Бо так говорить Високий і Всевишній, Вічно живий, – Святий імення Його: Я живу на високих [небесах] і в святині, і також із зажуреними і сумирними духом; щоб оживляти дух сумирних і оживляти серця подоланих.

16. Бо не вічно буду Я судитися і не до кінця гніватися; інакше знесиліє переді Мною дух і всіляке дихання, Мною утворене.

17. За гріх схильности до вигоди його Я гнівався, і завдавав йому урази, утаємничував обличчя і обурювався; але він одвернувся, і пішов дорогою серця свого.

18. Я бачив його шляхи, і уздоровлю його і буду водити його, і втішати його і зажурених його.

19. Я дотримаюся слова; мир, мир далекому і ближньому, говорить Господь, і уздоровлю його.

20. А лиходії – як море збурене, котре не може заспокоїтися, і котрого води викидають намул і твань.