Книга пророка Ісаї 2 страница

11. І станеться того дня: Господь вдруге простягне руку Свою, аби повернути собі останок народу Свого, котрий залишиться, з Ашшуру, і з Єгипту, і з Патросу, та з Ефіопії, і з Еламу, і з Шін'ару, і з Хамату, та з морських островів.

12. І піднесе знамено поганам, і збере вигнанців Ізраїля, і розпорошених юдеїв скличе від чотирьох кінців землі.

13. І вичахне заздрість Єфремова, і ворогуючі супроти Юдеї будуть винищені, Єфрем не буде заздрити Юдеї, і Юдея не буде чинити утисків Єфремові.

14. І полетять на плечі филистимлян на захід, пограбують усіх дітей сходу; на Едома і Моава накладуть руку свою; і діти Аммонові стануть підданцями їхніми.

15. І висушить Господь затоку моря Єгипетського, і простягне руку Свою на ріку у дужому вітрі Своєму, і розділить її на сім ручаїв, так що й у сандаліях зможуть перейти її.

16. Тоді для останка народу Його, котрий залишиться в Ашшура, буде великий шлях, як це було для Ізраїля, коли він виходив із краю Єгипетського.

Ісаїя 12

1. І скажеш того дня: Прославляю Тебе, Господе; Ти гнівався на мене, але відвернув гнів Твій і дарував мені втіху.

2. Ось, Бог – порятунок мій; сподіваюся на Нього і не боюся; бо Господь, Єгова – сила моя, і спів мій – Господь; і Він став мені спасінням.

3. І з радістю будете черпати воду з джерел порятунку

4. І скажете того дня: Прославляйте Господа, кличте ім'я Його; звіщайте в народах діяння Його; нагадуйте, що велике ймення Його.

5. Співайте Господові, бо Він учинив велике; нехай знають про це по всій землі.

6. Веселіться і радійте, мешканці Сіону: бо великий серед тебе Святий Ізраїлів.

Ісаїя 13

1. Пророцтво про Вавилон, котре виповів Ісая, син Амосів.

2. Підніміть знамено на відкритій горі, піднесіть голос; махніть їм рукою, щоб йшли до брами володарів.

3. Я наказав вибраним Моїм і прикликав для [звершення] гніву Мого сильних Моїх, що раді Моїй величі.

4. Значний гомін у горах, наче від велелюдного народу, бунтівний гамір царств і народів, що зібралися разом. Господь Саваот оглядає бойове військо.

5. Ідуть з віддаленої країни, від краю неба, Господь і знаряддя гніву Його, щоб спустошити всю землю.

6. Радійте; бо день Господній близько, йде як руйнівна сила від Всемогутнього.

7. А тому руки у всіх опустилися, і серце у кожної людини розтануло.

8. Вони жахнулися, судоми і біль виповнили їх; страждають, як породілля, з подивом дивляться одне на одного, обличчя у них зрожевіли.

9. Ось, приходить день Господа лютий, з гнівом і невтримною люттю, щоб учинити землю пустелею і винищити на ній грішників її.

10. Зорі небесні і світила не дають від себе світла; сонце тьмяніє, як сходить, і місяць не сяє світлом своїм.

11. Я покараю світ за зло, і лиходіїв – за беззаконня їх, і покладу край зарозумілості гордих, і знищу пихатість гнобителів.

12. Учиню те, що люди будуть дорожчі від чистого золота, і мужі дорожчі золота офірського.

13. Для цього потрясу небо, і земля зрушиться з місця свого від люті Господа Саваота, в день палаючого гніву Його.

14. Тоді кожний, мов сарна, котру переслідують, і як покинуті вівці, звернеться до народу свого, і кожний утікатиме в рідний край

15. Але кого знайдуть, того пронижуть (мечем), і кого схоплять, той упаде від меча.

16. І немовлят їхніх убиватимуть у них перед очима їхніми, оселі їхні будуть пограбовані і дружини згвалтовані.

17. Ось, Я підніму супроти них мідян, котрі не поціновують срібла, і не ласі на золото.

18. Луки їхні убиватимуть юнаків і не пощадять плоду лона; око їхнє не співчуватиме дітям.

19. І Вавилон, окраса царств, гордість халдеїв, буде зруйнований Богом, як Содом і Гомора.

20. Ніколи його не заселять, і від роду й до роду не буде мешканців у ньому. Не розіпне араб шатра свого, і пастухи із чередами не будуть там спочивати.

21. Але будуть мешкати в ньому звірі пустелі, і оселі виповняться совами, і страуси замешкають, і волохаті [козли] там скакати будуть

22. І завиють шакали в порожніх його хоромах, і гієни – в домах веселощів.

Ісаїя 14

1. Близько година його, і не зволікатимуть дні його. Тому що помилує Господь Якова, і знову полюбить Ізраїля; і оселить їх на землі їхній, і приєднаються до них чужинці, і приліпляться до Якового дому.

2. І візьмуть їх народи, і приведуть на місце їхнє, і дім Ізраїля візьме їх собі на землі Господній рабами і рабинями, і захопить у полон тих, що полонили його, і буде панувати над гнобителями своїми.

3. І буде того дня, коли Господь звільнить тебе від скорботи твоєї і від страху, і від важкого рабства, в котрому ти пригноблений був,

4. Ти заспіваєш переможну пісню над царем вавилонським і скажеш: Як тільки не стало гнобителя, відразу припинився грабунок!

5. Зламав Господь жезло лиходіїв, жезло володарів,

6. Яке люто завдавало урази народам ударами невідворотними, що у гніві панувало над племенами з невтримним переслідуванням.

7. Уся земля спочиває, у спокої, і вигукує від радощів.

8. І кипариси радіють тобою, і кедри ливанські [говорять]: Від того часу, як ти заснув, ніхто не приходив вирубувати нас.

9. Пекло безодні зрушилося заради тебе, щоб зустріти тебе, як входитимеш; розбудило для тебе рефаїмів, усіх володарів землі; підняв усіх царів поганських з їхніх престолів.

10. Усі вони будуть говорити тобі: І ти вчинився безсилим, як ми! І ти також став схожим на нас!

11. Пожбурена в шеол гординя твоя з усім гамором твоїм; під тобою вистелено червою, і черва – покриття твоє.

12. Як же ти упав з неба, блискучий сину вранішньої зорі? Розбився об землю той, що пригноблював народи.

13. А говорив у серці своєму: Зійду на небо, вище зір Божих піднесу престола мого, і сяду на горі серед багатьох богів, на межах північних.

14. Зійду понад гори хмарин, і буду схожий на Всевишнього.

15. Але тебе запроторено в пекло, в глибини безодні.

16. Ті, що бачили тебе, приглядаються до тебе, і думки їхні – також про тебе. Чи той це муж, що потрясав землею, і трусив царствами?

17. І увесь світ учинив пустелею, і зруйнував міста його, а полонених своїх не відпускав додому?

18. Усі царі народів, усі лежать у почестях, кожний у своїй усипальні;

19. А ти повалений поза гробницею своєю, як мерзенна гілка, як одяг убитих, потятих мечем, котрих опускають у кам'яні рови, – ти, як потоптаний труп,

20. Не з'єднаєшся з ними в могилі; бо ти спустошив свою землю, винищив народ твій. Повік не згадається рід лиходіїв.

21. Готуйте різню синам його за беззаконня батька їхнього, щоб не повстали і не заволоділи землею, і не виповнили світу ворогами.

22. І постану супроти них, – говорить Господь Саваот, і винищу ім'я Вавилону і увесь останок, і сина, і внука, говорить Господь.

23. І вчиню його володінням їжаків і багном, і вимету мітлою винищувальною, говорить Господь Саваот.

24. З присягою говорить Господь Саваот: Як Я задумав, так і буде; як Я визначив, так і звершиться,

25. Щоб завдати поразки Ашшурові на землі Моїй і розтоптати його на горах Моїх; і спаде з них ярмо його, і скинеться тягар з плечей їхніх.

26. Такий присуд, настанови для всієї землі, і ось рука, що простягнута на всі народи.

27. Бо Господь Саваот ухвалив, і хто може скасувати цю ухвалу? Рука Його простягнута – хто відверне її?

28. Того року, коли помер цар Ахаз, було таке пророче слово:

29. Не радій, земле филистимська, що поламане жезло, котре завдавало тобі урази; бо з кореня змії вийде гадюка, і плодом її буде крилатий дракон.

30. Тоді убогі будуть нагодовані, а жебраки будуть спочивати у безпеці; а твій корінь виморю голодом, і він уб'є останок твій.

31. Ридайте, брами! Волай голосом, місто! Розпадешся ти, вся земле филистимська; бо від півночі дим суне, і ніхто не пасе задніх у лавах їхніх.

32. А що скажуть посланці народу? Те, що Господь зміцнив Сіон, і в ньому знайдуть притулок убогі з народу Його.

Ісаїя 15

1. Пророцтво про Моава. Так! Уночі буде спустошений Ар-Моав і знищений; Так! Уночі буде спустошений Кір-Моав і знищений.

2. Він виходить до Баїту і Дивону, виходить на пагорби, щоб плакати; Моав ридає над Нево і Медевою; у всіх пострижені голови, у всіх поголені бороди.

3. На вулицях його підперізуються мотуззям; на дахах його і майданах його все ридає, потопає в сльозах.

4. І волає Хешбон та Ел'але, аж до Ягацу чутно їхній голос; за ними й вояки Моава ридають; душа його збунтувалася в ньому.

5. Ридає серце моє за Моава; утікають з нього аж до Цоару, до Еглат-Шелішійї; сходять на Лухіт із плачем, дорогою Хоронаїмською здіймають страшний лемент.

6. Тому що води Німріму вичахли, луки засохли, трава вигоріла, не стало зела.

7. Тому вони останки наживи і, що накопичено ними, переносять за ріку Аравійську.

8. Бо волання по всіх володіннях Моава, до Еглаїму голосіння його аж до Беер-Еліму ридання його!

9. Тому що води Димону виповнилися кров'ю, і Я наведу на Дивон ще одне – левів на втікачів із Моава і на тих, що лишилися в країні.

Ісаїя 16

1. Надсилайте ягнят володареві землі із Сели в пустелі на гору доньки Сіону.

2. Бо на заблуклу пташку, що випала з гнізда, будуть схожі доньки Моава біля бродів Арнонських.

3. Дай раду, прийми ухвалу; вчини нам затінок серед полудня, як уночі, тінню своєю, прихисти вигнанців, не видай заблуклих.

4. Нехай поживуть у тебе мої вигнанці моавитяни; будь їм притулком від грабіжника; бо гнобителя не стане, грабунок припиниться, а гнобителі щезнуть на землі.

5. І утвердиться престол милістю, і посяде на ньому в істині, в шатрі Давидовому, суддя, що шукає правди і прагне правосуддя.

6. Чули ми про пиху Моавову, про гордощі без міри, про зарозумілість його і пихатість, а також про несамовиття його: нещира мова його.

7. А тому заплаче Моав за Моавом, усі будуть голосити; будете ридати за підмурками Кір-Харесету – вони ущент зруйновані.

8. Поля-бо хешбонські виснажилися, а також виноградники Сівми; володарі народів понищили кращу лозу, котра сягала аж до Язеру, розпросторювалися пустелею, пагони їхні розросталися, переходили за море.

9. Тому я [також] буду плакати за лозою Сівми плачем Язера; буду обливати тебе слізьми моїми о, Хешбоне, і Ел'але, бо в пору збирання винограду твого і під час жнив твоїх немає гамірливих радощів понад ці.

10. І щезли з родючої землі веселощі і радість, у виноградниках не співають і не радіють; виноградар не топче грона в чавилах; Я зупинив погуки радости.

11. Ось чому стогне слово моє за Моава, як гусла, і серце моє за Кір-Харес.

12. І хоч з'явиться Моав і буде до втоми [працювати] на пагорбах, і прийде до святині своєї помолитися, та йому те не допоможе.

13. Ось слово, котре вирік Господь про Моава здавна.

14. А нині так говорить Господь: За три роки, рахуючи роки найму, велич Моава зазнає занепаду з усією значною велелюдністю, і останок [буде] маленький, незначний і безсилий.

Ісаїя 17

1. Пророцтво про Дамаск. – Ось, Дамаск зникне як місто, і стане купою руїн.

2. Міста Ароеру будуть покинуті, – залишаться для черед, котрі там спочиватимуть, і нікому буде їх лякати.

3. Не стане фортеці Єфремової і царства Дамаського – з рештою Сирії; з ними станеться те саме, що й зі славою синів Ізраїля, говорить Господь Саваот.

4. І станеться того дня, змаліє слава Якова, і огрядне тіло його стане худим.

5. Буде те саме, що по жнивах у женця, коли рука його пожне колоски, і коли зберуть колоски в долині Рефаїмській.

6. І залишаться в нього, як буває під час обтрушування олив: дві-три ягідки на самій верхівці, або чотири-п'ятеро на плідних гіллячках, – говорить Господь, Бог Ізраїля.

7. Того дня наверне людина погляд свій до свого Творця, і очі її будуть спрямовані до Святого Ізраїля.

8. І не гляне на жертовники, на справу рук своїх, і не подивиться на те, що вчинили пальці її, на ідолів і на Астарту.

9. Того дня укріплені міста її будуть, мов руїни в лісах і на вершинах гір, залишені перед синами Ізраїля, – і буде пустеля.

10. Бо ти забув Бога порятунку твого, і не згадував про скелю притулку твого; а тому витворив сади веселощів, і насадив живців од чужинської лози.

11. За дня насадження твого ти піклувався, щоб воно зростало, і, щоби посіяне тобою якомога швидше зацвіло, але за дня збирання не купа жн и ва буде, а журба жорстока.

12. Та ось! Гомін народів багатьох! Вони легочуть, як легоче море. Ревище племен! Вони ревуть, як ревуть могутні води.

13. Ревуть народи, як ревуть могутні води; але Він погрозив їм, і вони далеко побігли, і були гнані, мов порох по горах од вітру, як пил від вихору.

14. Вечір – і ось жах; і раніше ранку вже немає його. Така доля грабіжників наших, жереб руйнівників наших.

Ісаїя 18

1. Горе землі, де падає тінь від крила потойбіч рік ефіопських,

2. Що посилає послів морем і в папірусних човнах по водах! Ходіть швидше, посли, до народу міцного і бадьорого, до народу страшного від початку й донині, до народу високого на зріст, що [все] витоптує, котрого землю розтинають ріки.

3. Усі ви, мешканці світу і мешканці на землі! Дивіться, коли знамено здійметься на горах і коли озветься сурма, слухайте!

4. Бо так Господь сказав мені: Я спокійно дивлюся із житла Мого, як світле тепло після дощу, як хмарина роси в спеку жнивної пори.

5. Бо раніше збирання винограду, коли він відцвіте, і гроно почне дозрівати, Він відітне ножем гілки і відбере, і відрубає пагіння,

6. І залишать усе хижим птахам на горах і, звірам польовим; і птахи будуть там літувати, і вся звірота польова буде там зимувати.

7. Того часу принесуть дари Господові Саваотові від народу міцного і бадьорого, від народу страшного від початку й донині, від народу високого на зріст, що [все] топче, котрого землі розтинають ріки, – до місця ймення Господа Саваота, на гору Сіон.

Ісаїя 19

1. Пророцтво про Єгипет. – Ось, Господь вершником на легкій хмарі входить до Єгипту; і перед Ним тремтять єгипетські ідоли, і серце Єгипту в грудях тане.

2. Я озброю єгиптян супроти єгиптян; і будуть воювати брат із братом і один супроти одного, місто з містом, царство з царством.

3. І дух Єгипту знесиліє в ньому, і перетворю на ніщо раду його, і вдадуться вони до ідолів і чаклунів, до лиходіїв, що мертвих викликають, та до ворожбитів.

4. І віддам єгиптян в руки володаря жорстокого, і лютий цар буде володарювати над ними, говорить Господь, Господь Саваот.

5. І вичахнуть води в морі, і ріка зміліє і висохне.

6. І збідніють ріки, і канали єгипетські зміліють; очерет і тростина зів'януть.

7. Поля над рікою, при березі ріки, і все посіяне біля ріки засохне, розвіється і щезне.

8. І заплачуть рибалки, і заридають усі, хто кидав у ріку вудку чи ставив сіті у воді – занепадуть духом;

9. І будуть зажурені ті, що обробляють льон, і ткачі білого полотна.

10. І будуть понищені сіті, і всі, що утримують рибники для живої риби, занепадуть духом.

11. Так! Збожеволіли князі цоанські; рада мудрих порадників фараонових стала безглуздою. Як ви скажете фараонові: Я – син мудраків, син царів старожитніх?

12. Де вони? Де твої мудраки? Нехай вони тепер скажуть тобі; нехай спізнають, що Господь Саваот ухвалив про Єгипет.

13. Збожеволіли князі цоанські, обдурили себе князі мемфіські, і звернули Єгипет зі шляху старшини племен його.

14. Господь наслав на нього духа сп'яніння; і вони завели Єгипет в облуду в усіх справах його, як ото п'яний блукає по вивертах своїх.

15. І не буде в Єгипті такого діла, котре уміли б звершити і голова, і хвіст, пальма і очеретина.

16. Того дня єгиптяни будуть схожі на жінок, і затремтять, і злякаються поруху руки Господа Саваота, котру Він піднесе на них.

17. Земля юдейська стане жахом для Єгипту; хто згадає про неї, той затремтить від ухвали Господа Саваота, котру Він ухвалив про нього.

18. Того дня п'ять міст землі єгипетської будуть говорити мовою ханаанською і присягатимуться Господом Саваотом; а одне назветься містом сонця.

19. Того дня жертовник Господові буде посеред землі єгипетської, і пам'ятник Господові – біля рубежів її.

20. І буде він ознакою і свідченням про Господа Саваота на землі єгипетській; тому що вони заволають до Господа з причини гнобителів, і Він пошле їм рятівника і захисника, і визволить їх.

21. І Господь явить Себе в Єгипті; і єгиптяни того дня спізнають Господа, і принесуть пожертви і дарунки, і дадуть обітниці Господові, і виконають.

22. І завдасть Господь урази Єгиптові; уразить, і уздоровить; вони навернуться до Господа, і Він почує їх, і зцілить їх.

23. Того дня з Єгипту до Асирії буде широкий шлях, і буде проходити Ашшур до Єгипту, і єгиптяни до Асирії; і єгиптяни разом із асирійцями будуть служити Господові.

24. Того дня Ізраїль буде третім з Єгиптом і Асирією; благословення буде серед землі,

25. Котру благословить Господь Саваот, кажучи: Благословенний народ Мій – єгиптяни, і діяння рук Моїх – асирійці, і спадок Мій – Ізраїль.

Ісаїя 20

1. Того року, коли Тартан прийшов під Ашдод, куди послав його Сарґон, цар асирійський, і воював супроти Ашдода, і захопив його,

2. Того ж часу Господь сказав Ісаї, синові Амосовому, так: Піди і скинь веретище, що в тебе на крижах, і поскидай сандалії твої з ніг твоїх. Він так і вчинив; ходив голий і босий.

3. І сказав Господь: Як служник Мій Ісая ходив голий і босий три роки на ознаку й свідчення про Єгипет і Ефіопію,

4. Так поведе цар асирійський бранців із Єгипту і вигнанців з Ефіопії, молодих і літніх, голими і босими з оголеними спинами на сором Єгиптові.

5. Тоді жахнуться і засоромляться за Ефіопію, надії своєї, і за Єгипет, котрим хвалилися.

6. І скажуть того дня мешканці цієї країни: Ось, які ті, на котрих ми сподівалися і до котрих вдавалися по допомогу, щоб урятуватися від царя асирійського! І як би ми врятувалися?

Ісаїя 21

1. Пророцтво про пустелю приморську. – Як бурі на півдні носяться, іде він від пустелі, з краю лихого.

2. Загрозливе видіння мені показане: Грабіжник грабує, спустошувач спустошує. Виходь Елам, бери в облогу, Мідіє! Усім стражданням покладу край.

3. Від цього рамена мої трясуться; страждання виповнили мене, наче муки породіллі. Я схвильований від того, що чую; я знічений від того, що бачу.

4. Серце моє тремтить; жах мене проймає; ніч, що так мені бажана, перетворилася на жахіття для мене.

5. Накривають стола; розстеляють скатертину, і їдять, п'ють. Підводьтеся, князі, намащуйте щити.

6. Бо так сказав мені Господь! Піди, постав сторожа; нехай він скаже, що побачить.

7. І побачив він вершників, що удвоконь їхали, верхівців на віслюках, верхівців на верблюдах, і дослухався він старанно, з великою увагою.

8. І закричав, [як] лев: Володарю мій! На сторожі стояв я цілий день і на місці моєму залишався упродовж ночі.

9. І ось, їдуть люди, вершники удвоконь. Потім він проголосив і сказав: Упав, упав Вавилон, і всі ідоли богів його лежать на землі розбиті.

10. О, пограсований мій і сину току мого! Що чув я від Господа Саваота, Бога Ізраїлевого, те й звістив вам.

11. Пророцтво про Думу. – Кричать мені із Сеїру: Стороже! Скільки ще ночі?

12. Сторож відповідає: Наближається ранок, але ще ніч. Якщо ви запитуєте вимогливо, то повертайтеся, і приходьте.

13. Пророцтво про Аравію. – У лісі аравійському ночуйте, каравани деданські!

14. Мешканці землі теманської! Несіть воду назустріч спраглим, із хлібом стрічайте втікачів.

15. Бо вони від мечів утікають, і від меча оголеного, і від лука натягненого, і від люті війни.

16. Бо так сказав мені Господь: Ще рік, що дорівнює рокові найманця, і вся слава Кедарова щезне.

17. І луків у хоробрих синів Кедара залишаться небагато: так сказав Господь, Бог Ізраїлів.

Ісаїя 22

1. Пророцтво про долину видіння. – Що з тобою, що ти увесь зійшов на дахи?

2. Місто гамірливе, збентежене, місто святкове! Переможені твої не мечем убиті і не в битві померли;

3. Усі вожді твої кинулися врозтіч разом, але їх пов'язали стрільці; усі знайдені в тебе зв'язані разом, хоч як вони далеко забігли.

4. А тому кажу: Залишіть мене, я буду плакати гірко; не докладайте зусиль, щоб утішити мене в спустошенні доні народу мого.

5. Бо це день збентеження, замішання і колотнечі в долині видіння від Господа, Бога Саваота. Ламають мури, і зойки по горах лунають.

6. І Елам несе сагайдака, люди на колісницях [і] вершники, і Кір виймає щита.

7. І ось, кращі долини твої виповнені колісницями, і вершники вишикувалися навпроти брам.

8. І скине він з Юдеї покривало; і ти того дня навертаєш зір на запас зброї у домі кедровім.

9. Але ви бачите, що вже багато проломів у мурах міста Давидового; і збираєте воду в нижньому ставку.

10. І позначаєте оселі в Єрусалимі, і руйнуєте будинки, щоб укріпити мури;

11. І споруджуєте поміж двома мурами сховище для води старого ставка. А на Того, Хто це чинить, ви не озираєтеся, і не дивитеся на Того, Хто здавна ухвалив це.

12. І Господь, Господь Саваот заохочує вас цього дня плакати, і журитися, і обстригти волосся, і підперезатися мотузками.

13. Та ось, веселощі і радість! Убивають волів, і ріжуть овець, їдять м'ясо, і п'ють вино: будемо їсти і пити, бо завтра помремо!

14. І відкрив мені вуха Господь Саваот: не проститься вам оце безчестя, аж доки не помрете, сказав Господь, Господь Саваот.

15. Так сказав Господь, Господь Саваот: Ходи, йди до цього царського вельможі, до Шевни, керуючому в палаці, [і скажи йому]:

16. Що це в тебе отут, і хто тут у тебе, що ти тут вирубуєш собі гробницю? Він витешує собі гробницю на підвищенні, вирубує в скелі житло собі.

17. Ось, Господь перекине тебе, як ото кидає міцний чоловік, і стисне тебе на грудку.

18. Згорне тебе в згорток, кине тебе, як меча, на землю широкополу; там ти помреш, і там пречудові колісниці твої будуть ганьбою для дому володаря твого.

19. І зіпхну тебе з місця твого, і скину тебе з чину твого.

20. І станеться того дня, прикличу служника Мого Еліякима, сина Хілкійї,

21. І зодягну його в шати твої, і поясом твоїм підпережу його, і владу твою передам в руки його; і буде він батьком для мешканців Єрусалиму і для юдейського дому.

22. І ключа від Давидового дому покладу на плечі його; відчинить він, і ніхто не замкне; зачинить він, і ніхто не відчинить.

23. І зміцню його, мов цвяха на твердому місці; і буде він, як престол слави для дому батька свого.

24. І буде висіти на ньому вся слава дому батька його, дітей і внуків, усе домашнє начиння, аж до останніх музичних інструментів.

25. Того дня, говорить Господь Саваот, похитнеться цвях, укріплений на твердому місці, і буде вибитий, упаде, і розпадеться всенька важність, котра на ньому; бо Господь каже.

Ісаїя 23

1. Пророцтво про Тир. – Ридайте, кораблі Таршішу; бо він зруйнований; немає осель; і нікому входити до осель. Так їм звіщено з краю Киттімського.

2. Замовкніть, мешканці острова, котрого залюднювали купці сидонські, що плавають морем.

3. По великих водах привозилося насіння Шіхору, жниво [великої] ріки, і був він торговищем народів.

4. Засоромся, Сидоне; [бо ось], що оповідає море, фортеця морська: Я не страждала пологами і не народжувала, і не виховувала юнаків, не вирощувала юнок.

5. Коли звістка дійде до єгиптян, здригнуться вони, зачувши про Тир.

6. Переселяйтеся до Таршішу, ридайте, мешканці острова!

7. Чи це ваше місто веселе, початок котрого від днів старожитніх? Ноги його несуть його поневірятися в країні далекій.

8. Хто ухвалив таке Тирові, котрий роздавав корони, чиї купці [були] князями, а торгівці – шанувальниками скрізь?

9. Господь Саваот ухвалив це, щоб осоромити зарозумілість всілякої слави, щоб зневажити всіх славнозвісних землі.

10. Ходи по землі твоїй, донько Таршішу, як ріка; немає більше перешкоди.

11. Він простягнув руку Свою на море, потряс царства; Господь про Ханаан наказав зруйнувати фортеці його.

12. І сказав: Ти не будеш уже веселитися, осоромлена юнко, донько Сіону! Підводься, йди до Кіттіму, [але] й там не буде тобі спокою.

13. Ось земля халдеїв. Цього народу передніше не було; Ашшур започаткував його з мешканців пустель. Вони споруджують вежі свої, руйнують оселі його, перетворюючи їх на руїни.

14. Ридайте, кораблі Таршішу! Бо твердиня ваша спустошена.

15. І станеться того дня, забудуть Тир на сімдесят літ, у плині днів одного царя. А по закінченні сімдесяти літ із Тиром буде те саме, що ото співають про блудницю.

16. Візьми гусла й ходи містом, забута блуднице! Грай зграбно, співай багато пісень, щоб пригадали тебе.

17. І станеться, як проминуть сімдесят літ, Господь відвідає Тира, і він знову почне діставати набуток свій, і буде займатися блудом з усіма царствами земними по всій землі.

18. Але торгівля його і набуток його присвячуватимуться Господові; не замкнуть його, склавши в коморах; бо набуток буде тим, що житимуть перед лицем Господнім, щоб вони їли до ситости та мали одежу приємну.

Ісаїя 24

1. Ось, Господь спустошує землю і вчиняє її неродючою; видозмінює її і розпорошує її мешканців.

2. І що буде народові, те буде й священикові; що служникові, те й панові його; що служниці, те й господині її, що тому, хто купляє, те й тому, що продає; що боржникові, те й позикодавцеві, що лихвареві, те людині, що віддає лихву.

3. Земля спустошена украй і пограбована до нитки; бо Господь вирік слово оце.

4. Стогне, зажурена; засмутилася й занепала духом земля; занепали старшини над народом землі.

5. І земля споганіла під тими, що замешкали на ній; бо вони зневажили закони, зрадили установленням, зламали вічного заповіта.

6. За це прокляття пожирає землю, і покарані мешканці її, за те спалені мешканці землі, і не багато залишилося людей.

7. Плаче сік грона; болить виноградна лоза; зітхають усі, хто був звеселений серцем.

8. Припинилися радощі з тімпанами; притих гамір веселунів, затихли звуки гусел.

9. Уже не п'ють вина з піснями, гірка стала сікера для тих, хто п'є її.

10. Зруйноване спустошене місто, а зацілілі оселі на замку – не можна зайти.

11. Плачуть за вином на вулицях; посмутніла всіляка радість; стали вигнанцями всілякі радощі на землі.

12. У місті лишився занепад, і брами зруйнувалися,

13. А осередь землі, поміж народами, станеться те ж саме, що буває при обтрушуванні олив чи під час збирання [винограду], коли зібрано врожай.

14. Вони піднесуть голос свій, будуть у захопленні від величі Господньої, голосно будуть вигукувати з моря.

15. Тож прославляйте Господа на сході, на островах морських – ймення Господа, Бога Ізраїлевого.

16. Від рубежів землі ми чуємо пісню: Слава Праведному! І сказав я: Лихо мені, лихо мені! Отакої мені! Злодії грабують, і злодіють злодії по-злодійському.

17. Жах, і яма, і пастка для тебе, мешканцю землі!

18. Тоді утікач від крику жаху впаде в яму; і хто вибереться з ями, попаде у пастку; бо вікна з [небесної] високости розчиняться, і підвалини землі затремтять.

19. Земля зазнає руйнації, земля западеться, земля буде у великому потрясінні.

20. Хитається земля, мов п'яний, і гойдається, наче колиска, і беззаконня її тяжіє на ній; вона впаде, і вже не підведеться.

21. І станеться того дня, покарає Господь військо високих, які на висоті, і царів земних на землі.

22. І будуть зібрані разом, як в'язні, до роду, і будуть замкнені в тюрмі, і за плином багатьох днів будуть покарані.

23. І почервоніє місяць, і засоромиться сонце, коли Господь Саваот зацарює на горі Сіоні і в Єрусалимі, і перед старшинами Його славетно.

Ісаїя 25

1. Господе! Ти – Бог мій; буду тебе величати, хвалитиму ймення Твоє, бо Ти звершив дивовижне; передбачення давні істинні, амінь!

2. Ти перетворив місто на купу каміння, непохитну фортецю на руїни; осель чужинців уже немає в місті; ніколи воно не буде відбудоване.

3. А тому прославлятимуть Тебе народи могутні; міста страшних племен будуть страхатися Тебе.

4. Бо Ти був притулком бідного, притулком убогого, коли його пригнічували, захистом від бурі, затінком від спеки; бо гнівне дихання тиранів було схоже на бурю супроти мурів.

5. Як спека на безводній місцині, Ти упокорив буйність ворогів; [як] спекота тінню хмари, втихомирені веселощі гнобителів.

6. І вчинив Господь Саваот на горі цій для всіх народів бенкет із жирних страв, гостину із чистого вина, із лою кісток і найчистішого вина;

7. І знищить на горі оцій покривало, що покриває всі народи, покривало, що лежить на всіх племенах.

8. Поглинена буде смерть навіки, і витре Господь Бог сльози на всіх обличчях, і зніме ганьбу з народу Свого на всій землі; бо так говорить Господь.

9. І скажуть того дня: Ось Він, Бог наш! На нього ми сподівалися, і Він урятував нас! Це є Господь; на Нього ми покладалися; потішимося і звеселіємо у спасінні Його!

10. Бо рука Господа спочине на цій горі, і Моав буде потоптаний на місці своєму, як топчуть солому в гною.

11. І хоч він розкине посеред нього руки свої, як той, що плаває, розкидає їх для плавання; [але Бог] зневажить гордість його разом з лукавством рук його.