Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Євангелія від Матвія 3 страница






20. Тоді Ісус заборонив учням Своїм, щоб нікому не оповідали, що Він – є Ісус Христос.

21. З того часу Ісус почав відкривати учням Своїм, що Йому належить рушати до Єрусалиму і вельми постраждати від старшин і першосвящеників та книжників, і бути вбитим, і третього дня воскреснути.

22. І відкликав Петро Ісуса і почав заперечувати Йому: Будь милостивий до Себе, Господе! Нехай не буде цього з Тобою!

23. Але Він обернувся й сказав Петрові: Відійди од Мене, сатано! Ти Мені спокуса; бо думаєш не про те, що Боже, але що людське.

24. Тоді Ісус сказав учням Своїм: Якщо хтось хоче йти за Мною, відмовся од себе і візьми хрест свій та йди слідом за Мною.

25. Бо хто хоче життя своє зберегти, той утратить його, а хто втратить життя Своє заради Мене, той знайде його.

26. Яка-бо користь людині, якщо вона надбає цілий світ, а душі своїй нашкодить? Або який викуп дасть чоловік за душу свою?

27. Бо прийде Син Людський у славі Батька Свого з Ангелами Своїми, і тоді віддасть кожному згідно зі справами його.

28. Правду кажу вам: Є тут з-поміж тих, що стоять тут, такі, котрі не спізнають смаку смерти, доки не побачать Сина Людського, що йтиме в Царстві Своєму.

Матвія 17

1. По шістьох днях узяв Ісус Петра, Якова та Івана, брата його, і вивів їх на гору високу одних,

2. І перевтілився перед ними, і засяяло Його обличчя, мов сонце, а одежа Його зробилася білою, мов світло.

3. І ось, з‘явилися їм Мойсей та Ілля, що розмовляли з Ним.

4. При цьому Петро сказав Ісусові: Господе! Добре нам тут бути; якщо бажаєш, спорудимо тут три курені: Тобі одного, і Мойсеєві одного, і одного Іллі.

5. І коли він ще говорив, аж ось, хмара ясна обгорнула їх і ось, голос із хмари заговорив: Це – Син Мій улюблений, у Котрому Моя добра воля; Його слухайте!

6. І коли учні почули, то попадали ницьма і вельми злякалися.

7. Але Ісус наблизився, торкнувся до них і сказав: Підведіться і не бійтеся.

8. Коли вони звели очі свої, то нікого не побачили, окрім одного Ісуса.

9. І коли спускалися вони з гори, Ісус заборонив їм, кажучи: Нікому не оповідайте про це видіння, аж доки Син Людський не воскресне з мертвих.

10. І запитали Його учні: А чому книжники запевняють, що Іллі належить прийти передніше?

11. Ісус сказав їм у відповідь: Авжеж, Ілля має прийти заздалегідь і влаштувати все;

12. Але кажу вам, що Ілля вже прийшов, і не впізнали його, а вчинили з ним, як бажали; так і Син Людський постраждає від них.

13. Тоді учні зрозуміли, що Він казав їм про Івана Хрестителя.

14. Коли вони прийшли до народу, то наблизився до Нього чоловік, упав на коліна перед Ним,

15. І сказав: Господе! Помилуй сина мого; він у новомісяччя [біснується[ і тяжко страждає, бо часто кидається у вогонь, і часто у воду.

16. Я приводив його до учнів Твоїх, і вони не могли уздоровити його.

17. А Ісус, відповідаючи, сказав: О, роде невірний і розбещений! Доки буду з вами? Доки Я буду терпіти вас? Приведіть його до Мене сюди.

18. І заборонив йому Ісус, і біс вийшов з нього; і юнак уздоровився тієї ж миті.

19. Тоді учні наблизилися до Ісуса наодинці і сказали: А чому ми не змогли вигнати його?

20. А Ісус сказав їм: Через віру вашу малу; бо істину кажу вам: Якщо ви будете мати віру, як гірчичне зерня завбільшки, і скажете горі оцій: Перейди звідси туди, і вона перейде; і нічого не буде для вас неможливого.

21. А цей рід демонів виганяється лише молитвою і постом.

22. А коли вони були в Галілеї, Ісус сказав їм: Син Людський зраджений буде і потрапить до рук людських.

23. І заб‘ють Його, і третього дня воскресне. І вони дуже засумували.

24. А коли вони прийшли до Капернауму, то підійшли до Петра збирачі дідрахм і сказали: А вчитель ваш чи не дасть дідрахми?

25. Він сказав: Так. І коли зайшов він до оселі, то Ісус попередив його, сказавши: Як тобі видається, Симоне? Царі землі з кого беруть мито чи податки? Чи із синів своїх чи із сторонніх?

26. Петро відказав Йому: Із сторонніх. Ісус сказав йому: Отож, сини вільні;

27. Але, щоб нам не спокусити їх, піди до моря, закинь вудку, і першу рибину, котра попадеться, візьми; і коли розтулиш у неї рота, знайдеш статир; візьми його і віддай їм за Мене і за себе.

Матвія 18

1. Того часу учні підійшли до Ісуса і казали: Хто більший у Царстві Небеснім?

2. Ісус покликав дитя і поставив його серед них.

3. І сказав: Істину кажу вам, якщо не навернетеся і не будете, як діти, не увійдете до Царства Небесного;

4. Отож, хто змаліє, як оце дитя, той і більший у Царстві Небесному;

5. І хто прийме таке одне дитя в ім‘я Моє, той Мене приймає;

6. А хто спокусить одного з малих оцих, що вірують в Мене, то йому краще було б, якби повісили йому жорна на шию і втопили його у морській глибині;

7. Лихо світові од спокус, бо необхідно прийти спокусам; але горе тому чоловікові, через котрого спокуса приходить.

8. Коли ж рука твоя або нога твоя спокушають тебе, відітни їх і відкинь геть від себе: краще для тебе увійти до життя без руки чи без ноги, аніж із двома руками і двома ногами бути кинутому у вогонь вічний.

9. І коли око твоє спокушає тебе, вирви його, і відкинь од себе: краще тобі з одним оком увійти до життя, аніж із двома очима бути кинутому в геєну вогненну.

10. Глядіть, щоб не було у вас презирства до одного з малих оцих; бо кажу вам, що Ангели їхні на небесах завжди бачать обличчя Батька Мого Небесного.

11. Бо Син Людський прийшов знайти і врятувати загибле.

12. Як вам видається? Якби у когось було сто овець, і одна з них заблукала, то чи не залишить він дев‘яносто дев‘ять у горах і чи не піде шукати ту, що заблукала?

13. І коли поталанить знайти її, то правду вам кажу, він радіє нею більше аніж дев‘яносто дев‘ятьма, котрі не заблукали.

14. Ось так, немає волі Батька вашого Небесного, щоб загинув один з малих оцих.

15. А якщо згрішить супроти тебе брат твій, піди і викрий його поміж тобою і ним одним; якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого.

16. А якщо не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилося всіляке слово.

17. А якщо не послухає їх, скажи церкві; а якщо й церкви не послухає, то нехай буде він тобі, мов поганин і митник.

18. Правду кажу вам: Що ви зв‘яжете на землі, те буде зв‘язане на небі; і що розв‘яжете на землі, те буде розв‘язане на небі.

19. Правду також кажу вам, що коли двоє із вас погодяться на землі просити про всіляку справу, то, чого б не попросили, буде їм від Батька Мого Небесного.

20. Бо, де двоє чи троє зібрані в ім‘я Моє, там Я серед них.

21. Тоді Петро наблизився до Нього і сказав: Господе! Скільки разів прощати братові моєму, що згрішив супроти мене? Чи до семи разів?

22. Ісус каже йому: Не мовлю тобі: до семи, але до сімдесяти разів по сім.

23. Тому-то Царство Небесне схоже на царя, котрий зажадав порахуватися зі служниками своїми.

24. Коли розпочав він зводити рахунки, привели до нього (чоловіка), що заборгував йому десять тисяч талантів;

25. А оскільки він не мав чим заплатити, то володар його наказав продати його і дружину його, і діток, і все, що він мав, і заплатити.

26. Тоді служник той упав і, кланяючись йому, казав: Володарю! Потерпи на мені, я все тобі поверну.

27. Володар змилосердився над служником отим, відпустив його і борг йому простив.

28. А служник той, коли вийшов, знайшов одного з товаришів своїх, котрий був винний йому сто динаріїв, і, схопивши його, душив його і казав: Віддай мені те, що винен.

29. Тоді товариш його упав до ніг його, благав його і говорив: Потерпи на мені, і все віддам тобі.

30. Але той не захотів, а пішов і вкинув його до в‘язниці, аж доки не віддасть боргу.

31. Товариші його, які бачили те, що відбувається, дуже зажурилися і прийшли й розповіли володареві своєму про все, що було.

32. Тоді володар його кличе його і каже: Лихий слуго! Увесь борг той я простив тобі, тому що ти ублагав мене;

33. Чи не варто було тобі помилувати приятеля твого, як ото я помилував тебе?

34. Володар розгнівався і віддав його катам, аж доки не поверне йому всього боргу.

35. Отак і Батько Мій Небесний учинить з вами, якщо не простить кожний з вас від серця Свого братові своєму гріхів його.

Матвія 19

1. Коли Ісус скінчив ці слова, то вийшов із Галілеї і прибув до володінь юдейських, що за Йорданом.

2. За Ним рушила безліч народу, і Він уздоровлював їх там.

3. І наблизилися до Нього фарисеї і спокушали Його, кажучи Йому: Чи з будь-якої причини дозволяється чоловікові розлучатися з дружиною своєю?

4. Він так їм відповів: Хіба не читали ви, що Творець від початку витворив їх чоловіком і жінкою?

5. І сказав: А тому нехай залишить чоловік батька і матір, і приліпиться до дружини своєї, і будуть обидвоє однією плоттю.

6. Аж так, що вони вже не двоє, але одна плоть. Отже, що Бог поєднав, того людина нехай не розлучає.

7. Вони сказали Йому: А чому ж Мойсей заповідав давати листи про розлучення і розривати з нею шлюб?

8. Він сказав їм: Мойсей, з огляду на жорстоке серце ваше, дозволив вам розривати шлюб із дружинами вашими; а спочатку не було так.

9. Але Я кажу вам: Хто розлучиться з дружиною своєю не за перелюб і одружиться з другою, [той[ чинить перелюб, а [той[, що одружився з розлученою, також чинить перелюб.

10. Сказали Йому учні Його: Якщо такий обов‘язок чоловіка щодо дружини, то краще не одружуватися.

11. А Він сказав їм: Не всі можуть вмістити це слово, але кому дано;

12. Бо є скопці, котрі із лона матері народилися так; і є скопці, котрі вчинені людьми; і є скопці, котрі самі себе вчинили скопцями для Царства Небесного. Хто може прийняти, нехай прийме.

13. Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився; а учні забороняли їм.

14. Але Ісус сказав: Пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне.

15. І, поклавши на них руки, попростував звідти.

16. І ось, підійшов один (чоловік) і сказав Йому: Учителю Добрий! Що маю вчинити доброго, щоб мати життя вічне?

17. А Він сказав йому: Нащо ти називаєш Мене Добрим? Ніхто не добрий, а лише один Бог. Та коли хочеш увійти в життя [вічне], дотримуйся заповідей.

18. Він сказав Йому: Яких? А Ісус сказав: Не вбивай, не чини перелюбу, не кради, не свідкуй облудно.

19. Шануй батька і матір; і люби ближнього твого, як самого себе.

20. Юнак сказав Йому: Усе це зберіг я від юности моєї; то чого мені ще бракує?

21. Ісус сказав йому: Якщо хочеш бути досконалим, піди, продай маєток свій і роздай убогим; і будеш мати скарб на небесах; і приходь і йди слідом за Мною.

22. Зачувши це слово, юнак сумно пішов геть, бо в нього був значний маєток.

23. А Ісус сказав учням Своїм: Істину повідую вам, що складно багатому увійти до Царства Небесного;

24. І ще кажу вам: Зручніше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому увійти до Царства Божого.

25. Учні Його, зачувши це, здивувалися і сказали: У такому разі – хто може врятуватися?

26. А Ісус глянув і сказав їм: Людям це неможливо, а Богові все можливо.

27. Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: Ось, ми покинули все і пішли за Тобою; А що буде нам?

28. А Ісус сказав їм: Істину кажу вам, що ви, котрі пішли за Мною, – у новому житті, коли сяде Син Людський на престолі слави Своєї, сядете й ви на дванадцятьох престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.

29. Кожний, хто залишить оселі, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, або дружину, чи дітей, чи землі заради ймення Мого, дістане у сто разів більше і життя вічне матиме у спадок.

30. Багато з перших будуть останніми, і останні – першими.

Матвія 20

1. Бо Царство Небесне схоже на господаря дому, котрий вийшов уранці найняти робітників для виноградника свого.

2. Він домовився з робітниками по динарію на день і послав їх на виноградник свій.

3. А коли вийшов близько третьої години, то побачив інших, що стояли на торговиці без діла,

4. І сказав їм: Рушайте й ви на виноградник мій, і що належатиме вам, дам вам. І вони пішли.

5. Він знову вийшов близько шостої і дев‘ятої години і вчинив те саме.

6. Нарешті, вийшовши близько одинадцятої години, він побачив інших, що стояли без діла, і сказав їм: Ви чого стоїте отут цілісінький день без діла?

7. Вони сказали йому: Бо ніхто нас не найняв. Він сказав їм: Рушайте й ви на мій виноградник, і, що належатиме вам, дістанете.

8. А коли настав вечір, сказав господар виноградника урядникові своєму: Поклич робітників і роздай їм заплату, причому почни з останніх до перших.

9. Коли прийшли ті, що працювали з одинадцятої, то дістали по динарію.

10. А ті, що прийшли першими, гадали собі, що вони одержать більше; але одержали й вони по динарію.

11. А коли одержали, почали дорікати господареві дому.

12. І казали йому: Оці останні працювали одну годину, а ти порівняв їх з нами, хоч ми зазнали труднощів дня у спеку.

13. А Він у відповідь сказав одному з них: Друже! Я не кривджу тебе; хіба не за динарія ти домовився зі мною?

14. Візьми своє та йди собі; а я хочу дати ось цьому останньому так само, [як тобі];

15. Хіба не в моїй волі чинити, як хочу? Чи око твоє заздрісне з тієї причини, що я добрий?

16. Отак будуть останні першими, а перші – останніми; тому що багато покликаних, але мало вибраних.

17. Ісус зажадав рушити до Єрусалиму і відкликав дванадцятеро учнів осібно та й сказав їм:

18. Ось, ми рушаємо до Єрусалиму, і Син Людський буде виданий першосвященикам і книжникам, і зрокують Його на смерть.

19. І віддадуть Його поганам на наругу та биття і на розп‘яття, і третього дня воскресне.

20. Тоді наблизилася до Нього матір синів Зеведеєвих із синами своїми, і вклонилася, бажаючи чогось просити в Нього.

21. Він сказав їй: Чого ти бажаєш? Вона сказала Йому: Скажи, щоб оці двоє синів моїх сіли у Царстві Твоєму один праворуч, а другий ліворуч Тебе.

22. І відповів Ісус: Не відаєте, чого просите; чи можете пити чашу, котру Я буду пити? Або хреститися хрещенням, котрим Я хрещуся? Вони сказали Йому: Можемо.

23. І сказав їм: Справді чашу Мою будете пити, і хрещенням, котрим Я хрещуся, будете хреститися; але дати сісти у Мене праворуч, або ліворуч – не від Мене [залежить]; але для кого Мій Батько приготував.

24. Зачувши це, [інші] десять] учнів] почали нарікати на двох братів.

25. А Ісус покликав їх і сказав: Ви знаєте, що князі народів панують над ними, і вельможі мають владу над ними;

26. Але поміж вами нехай не буде так: а хто хоче поміж вами бути більшим, нехай буде вам служником;

27. І хто хоче поміж вами бути першим, нехай буде вам рабом;

28. Бо Син Людський не [для того] прийшов, щоб Йому служили, але для того, аби послугувати і віддати життя Своє для спокути за багатьох.

29. І коли виходили вони з Єрихону, за Ним рушило багато народу.

30. Аж ось, двоє сліпих, що сиділи біля шляху, почули, що мимо проходить Ісус, і почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!

31. А народ примушував їх мовчати; але вони ще голосніше почали кричати: Помилуй нас, Господе, Сину Давидів!

32. Ісус зупинився, підкликав їх і сказав: Чого ви хочете від Мене?

33. Вони сказали Йому: Господе! Щоб відкрилися очі наші.

34. Тоді Ісус змилосердився, і торкнувся очей їхніх; і тієї ж хвилі прозріли очі їхні, і вони пішли за Ним.

Матвія 21

1. І коли наблизилися до Єрусалиму і прийшли до Вітфагії, до гори Олив, тоді Ісус послав двох учнів,

2. Сказавши їм: Ідіть до поселення, котре оце перед вами; і відразу знайдете віслючку прив‘язану і молодого віслюка з нею; відв‘яжіть і приведіть до Мене;

3. І якщо хтось скаже вам що-небудь, відповідайте, що вони необхідні Господові: і відразу пошле їх.

4. А все це було, нехай справдиться сказане через пророка, котрий каже:

5. Скажіть доньці Сіоновій: Ось, Цар твій іде до тебе упокорений, сидячи на віслючці і на молодому віслюку, синові під‘яремної.

6. Учні пішли і вчинили так, як звелів їм Ісус.

7. Привели віслючку і молодого віслюка, поклали на них одежу свою, і Він сів на неї.

8. Безліч народу стелило одежу свою на шляху, а інші стинали гілки з дерев і вистеляли ними шлях;

9. А народ, що йшов попереду і супроводжував, вигукував: Осанна синові Давидовому! Благословенний, що йде в ім‘я Господнє! Осанна на висоті!

10. І коли увійшов Він до Єрусалиму, всесеньке місто заворушилося і загомоніло: Хто це?

11. А народ (що супроводжував Ісуса) відповідав: Це Ісус – пророк із Назарету Галілейського.

12. І зайшов Ісус до храму Божого і повиганяв усіх, що продавали й купували в храмі, і перекинув столи міняйлам, і лавиці тих, що продавали голубів,

13. І казав їм: Написано: Дім Мій домом молитви назветься; а ви вчинили його печерою розбійників.

14. І наблизилися до Нього в храмі сліпі й кульгаві, і Він уздоровив їх.

15. А священики і книжники, які бачили дива, котрі Він звершив, і дітей, що вигукували в храмі і говорили: Осанна Синові Давидовому! – обурилися.

16. І сказали Йому: Ти чуєш, що вони вигукують? А Ісус сказав їм: Авжеж! Хіба ви ніколи не читали: З уст немовлят і грудних діток Ти хвалу учинив?

17. І залишив їх, вийшов геть з міста до Віфанії і там переночував.

18. А вранці, як вертав до міста, відчув голод;

19. Він побачив при дорозі одну смоковницю, підійшов до неї, нічого не знайшов на ній, окрім листя, і сказав їй: Нехай уже не виросте плодів від тебе ніколи повік! І смоковниця тієї ж хвилі всохла.

20. Коли учні побачили це, вони здивувалися і казали: Яким чином так швидко всохла смоковниця?

21. А Ісус сказав їм у відповідь: Істину кажу вам: Якщо будете мати віру і не засумніваєтеся, не тільки вчините оце, що [вчинено] із смоковницею, але, якщо навіть горі оцій скажете: Піднімися та кинься в море, – станеться;

22. І все, чого не попросите в молитві з вірою, одержите.

23. І коли прийшов Він до храму і навчав, наблизилися до Нього першосвященики і старійшини народу і сказали: Якою владою Ти оце вчиняєш? І хто дав Тобі таку владу?

24. Ісус сказав їм у відповідь: Запитаю вас і Я про одне; Якщо про те скажете Мені, то Я також скажу вам, якою владою це вчиняю;

25. Хрещення Іванове звідки було: з небес, чи від людей? А вони гомоніли поміж собою: Якщо скажемо: з небес, то Він скаже нам: То чому ж ви не повірили йому?

26. А якщо сказати: Від людей – боїмося народу, бо всі мають Івана за пророка.

27. І сказали на те Ісусові: Не відаємо. Тоді сказав і Він їм: То Я також вам не скажу, якою владою Я це вчиняю.

28. І як вам здається? В одного чоловіка було двоє синів; якось він підійшов до першого і сказав: Сину! Піди сьогодні, попрацюй на винограднику моєму.

29. Але він сказав у відповідь: Не хочу, проте пізніше покаявся і пішов.

30. Тоді підійшов до другого (сина) і сказав те саме. Але цей відповів: Іду, господарю; проте не пішов.

31. Котрий з двох виконав волю батька? Відповіли йому: Перший. Ісус сказав їм: Істину кажу вам, що митники і блудниці передніше вас ідуть до Царства Божого.

32. Бо прийшов до вас Іван шляхом праведности, і ви не повірили йому; а митники і блудниці повірили йому; а ви, хоч бачили те, не розкаялися потім, аби повірити йому.

33. Вислухайте другу притчу. Був такий господар дому, котрий посадив виноградника, обгородив його парканом, викопав у ньому яму-чавило, спорудив башту і віддав його (виноградника) виноградарям, та й пішов собі.

34. А коли надійшов час плодів, він послав своїх служників до виноградарів, щоб забрати свої плоди.

35. Та виноградарі схопили служників його, і одного прибили, іншого вбили, а того забили камінням.

36. Знову послав він інших служників, але вже більше, аніж першого разу; але й з ними вчинили так само.

37. Нарешті, він послав до них свого сина, кажучи: Засоромляться сина мого.

38. Але виноградарі, забачивши сина, сказали один одному: Це – спадкоємець; ходімо, заб‘ємо його і заволодіємо спадщиною його.

39. Вони схопили його, вивели геть з виноградника і вбили.

40. Отож, коли прийде господар виноградника, то що вчинить з оцими виноградарями?

41. Кажуть Йому: Злочинців цих зрокує на смерть, а виноградника віддасть іншим виноградарям, котрі будуть віддавати йому плоди у свій час.

42. Ісус сказав їм: Невже ви ніколи не читали в (Святому) Письмі: Камінь, що відкинули будівничі, став каменем наріжним: це – від Господа, і є дивовижним в очах ваших?

43. А тому й кажу вам, що відбереться од вас Царство Боже і дасться народові, що приносить плоди його;

44. І той, хто впаде на цей камінь, розіб‘ється, а на кого він сам упаде, того зітре на порох.

45. І коли першосвященики і фарисеї вислухали притчі Його, то зрозуміли, що Він про них оповідає,

46. І хотіли схопити Його, проте побоялися народу, тому що Його мали за пророка.

Матвія 22

1. Ісус продовжував оповідати притчами, і сказав:

2. Царство Небесне схоже на чоловіка-царя, котрий влаштував шлюбний бенкет для сина свого.

3. І послав служників своїх покликати запрошених на шлюбний бенкет; та не схотіли прийти.

4. Знову послав інших служників, сказавши: Повідайте запрошеним: Ось, я приготував обід мій, телят моїх і що вгодоване, закололи вже, і все готове; приходьте на шлюбний бенкет.

5. Але вони знехтували запрошенням, і пішли, хто на поле своє, а хто до свого крамарювання;

6. А інші схопили служників його, знущалися з них і вбили [їх].

7. Коли зачув про те цар, то розгнівався й послав своє військо й винищив убивників тих і спалив місто їхнє.

8. Тоді сказав він служникам своїм: Шлюбний бенкет готовий, а запрошені не були достойні;

9. Отож, підіть на перехрестя і всіх, кого знайдете, кличте на шлюбний бенкет.

10. І служники оті вийшли на шляхи, зібрали всіх, кого лише знайшли, і злих, і добрих; і шлюбний бенкет виповнився весільниками.

11. Коли цар прийшов оглянути присутніх, то побачив там чоловіка, одягнутого не в шлюбний одяг,

12. І сказав йому: Друже! Як же ти зайшов сюди не в шлюбному одязі? А він змовчав.

13. Тоді сказав цар служникам: Зв‘яжіть йому руки й ноги, візьміть його і вкиньте в пітьму зовнішню: там буде плач і скрегіт зубів.

14. Тому що багато запрошених, але мало вибраних.

15. Тоді фарисеї пішли і радилися, як би спіймати Його на слові.

16. І послали до Нього учнів своїх з іродіянами, кажучи: Учителю! Ми знаємо, що Ти справедливий, і справді дороги Господньої навчаєш, і не піклуєшся, щоб комусь догодити, бо не зважаєш на жодну особу;

17. То скажи нам: Як Тобі видається? Чи дозволено давати податок кесареві, чи ні?

18. Але Ісус побачив лукавство їхнє і сказав: Нащо спокушаєте Мене, лицеміри?

19. Покажіть Мені монету, котрою сплачується податок. Вони принесли Йому динарій.

20. І сказав їм: Чиє оце зображення і напис?

21. Сказали Йому: Кесарові. Тоді сказав їм: Отож, віддавайте кесареве кесарю, а Боже – Богові.

22. Вони зачули це і здивувалися, а тоді покинули Його – пішли геть.

23. Того дня наблизилися до Нього саддукеї, котрі запевняють, що немає воскресіння, і запитали Його:

24. Учителю, Мойсей сказав: Якщо хтось помре, не маючи дітей, то нехай брат його візьме за дружину собі дружину його і відродить потомство братові своєму.

25. Було у нас семеро братів: перший одружився і вмер, і, не маючи дітей, залишив дружину свою братові своєму.

26. Так само і другий, і третій, аж до сьомого;

27. По всіх померла й дружина.

28. Отож, у воскресінні, котрого з сімох братів буде вона дружиною? Бо всі мали її.

29. Ісус сказав їм у відповідь: Помиляєтеся, бо не відаєте ні Письма, ні сили Божої.

30. Бо у воскресінні не одружуються, не виходять заміж, але живуть, мов Ангели Божі на небесах.

31. А хіба не читали ви сказаного вам Богом про воскресіння мертвих:

32. Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, але живих.

33. А народ чув і вельми дивувався з учення Його.

34. А фарисеї, коли почули, що Він учинив саддукеїв мовчазними, зібралися разом.

35. І один з них, учитель Закону, запитав, спокушаючи Його:

36. Учителю! Яка найбільша заповідь у Законі?

37. Ісус сказав Йому: Полюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумом твоїм.

38. Це – перша і найбільша заповідь;

39. А друга схожа на цю: Полюби ближнього твого, як самого себе;

40. На цих двох заповідях утверджується увесь Закон і пророки.

41. А коли зібралися фарисеї, Ісус запитав їх:

42. Що ви думаєте про Христа? Чий Він Син? Сказали Йому: Давидів.

43. Сказав їм: То як же Давид, у Дусі, називає Його Господом, коли каже:

44. Сказав ГОСПОДЬ Господові моєму: Сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх до підніжжя ніг Твоїх?

45. Отож, якщо Давид називає Його Господом, то як це Він син йому?

46. І ніхто не зміг відповісти Йому жодним словом; від того дня вже ніхто не смів запитувати Його.

Матвія 23

1. Тоді Ісус почав оповідати народові і учням Своїм.

2. І сказав: На сидінні Мойсеєвім сіли книжники і фарисеї;

3. Тож усе, що вони скажуть вам пильнувати, пильнуйте і чиніть, але за діями їхніми не чиніть, бо вони лиш говорять, та не вчиняють;

4. Вони зв‘язують важкі, не під силу тягарі і кладуть людям на плечі, а самі навіть пальцем не хочуть їх поворухнути.

5. А всі справи свої вони вчиняють на те, щоб їх люди бачили; роблять ширшими свої філактери і збільшують поли одежі своєї;

6. А також люблять попереду напівлежати, коли бенкетують, і займають передні лавиці в синагогах

7. І вітальні вигуки в народних зібраннях, і щоб люди кликали їх: Навчителю! Навчителю!

8. А ви не називайтеся вчителями, бо один у вас учитель – Христос, а ви всі – брати;

9. І батьком собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Батько, Котрий на небесах;

10. І не називайтеся наставниками, бо один у вас наставник – Христос.

11. Найбільший з-поміж вас нехай буде вам служником:

12. Бо хто підносить себе, той принижений буде; а хто принижує себе, той піднесеться.

13. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям; бо самі не входите і бажаючих увійти не пускаєте.

14. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що пожираєте оселі вдів і лукаво довго молитеся: за це приймете ще більший осуд.

15. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і суходіл, щоб навернути бодай одного; і коли це трапляється, вчиняєте його сином геєни, удвічі гіршим од вас.

16. Горе вам, вожді сліпі, котрі запевняють: Якщо хтось присягнеться храмом, то нічого; а якщо хтось присягнеться золотом храму, за ним буде провина.

17. Нерозумні та сліпі! Що більше: золото, чи храм, котрий освячує золото?

18. Також: Якщо хтось присягнеться жертовником, то нічого; а якщо присягнеться тим даром, котрий на ньому, той завинив.

19. Нерозумні і сліпі! Що більше: дар, чи жертовник, що освячує дара?

20. Отож, той, хто присягається жертовником, присягається ним і всім тим, що на ньому.

21. І той, що присягається храмом, присягається ним і Тим, що Живе в ньому.

22. І той, що присягається небом, присягається престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.

23. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину з м‘яти, ганусу й кмину, і покинули найважливіше в Законі: суд, милість і віру; це належало чинити і того не залишати.

24. Вожді сліпі, що виціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!

25. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте чашу і тарелю зовні, а всередині вони повнісінькі крадіжу і неправди.

26. Фарисею сліпий! Очисть передніше чашу й таріль усередині, щоб чисті вони були й зовні.

27. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що стали схожими на фарбовані гроби, котрі зовні видаються гарними, а всередині повнісінькі мертвими кістками і всілякою нечистотою;

28. Отак і ви зовні видаєтеся людям праведними, а всередині виповнені лицемірством і беззаконням.

29. Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що споруджуєте гробниці пророкам і оздоблюєте пам‘ятники праведників,

30. І кажете: Якби ми були за днів батьків наших, то не були б спільниками їхніми в [пролитті] крови пророків;

31. Таким чином ви самі супроти себе свідчите, що ви сини тих, котрі вбивали пророків.

32. Доповнюйте й ви міру батьків ваших.

33. Змії, гадюче поріддя! Як втічете ви від засудження до геєни?

34. Тому ось, Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників, і ви деяких уб‘єте й розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і виганяти з міста до міста;

35. Нехай же прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крови Авеля праведного до крови Захарії, сина Варихіїного, котрого ви убили поміж храмом і жертовником.

36. Істину кажу вам; що все це прийде на цей рід.

37. Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків і каменуєш посланих до тебе! Скільки разів хотів Я зібрати діток твоїх, як птаха збирає пташеняток своїх під крила, але ви не бажали!

38. Ось, залишається вам дім ваш порожній.


Поделиться с друзьями:

mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2024 год. (0.035 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал