Розкрадання грошових коштів шляхом відображення в документах робіт, виконаних раніше державним підприємством

При таких злочинах, як правило, дублюється діяльність того підприємства, при якому створено кооператив.

Розкрадання грошових коштів здійснюється шляхом оформлення заробітної плати на підставних осіб з подальшим привласненням цих коштів членами кооперативу.

Для виявлення і документування таких злочинів необхідно використовувати і аналізувати такі документи:

· договір підряду між підприємством та кооперативом;

· довідка ф. № 3 «Про вартість виконаних робіт та витрати» (від підприємства);

· звіт ф. № 2-КС «Про виконаний обсяг будівельно-монтажних робіт (як на підприємстві, так і в кооперативі);

· лімітно-забірні картки, вимоги на відпускання матеріалів (на підприємстві і в кооперативі);

· табелі обліку робочого часу, наряди на виконання будівельно-монтажних робіт, відомості про нарахування заробітної плати по будівництву певного об'єкта (як на підприємстві, так і в кооперативі);

· акт прийомки будівельно-монтажних робіт;

· довідки з установ банку, що фінансував будівництво об'єктів підприємством і кооперативом, а також виписки із розрахункових рахунків у банку про рух грошових коштів підприємства і кооперативу.

Потрібно перевірити в установах банку, чи проводився контрольний обмір обсягу будівельних робіт. Якщо такий обмір не здійснювався, то при необхідності він може бути проведений за участю відповідних спеціалістів.

3 метою виявлення підставних або вигаданих осіб, включених до нарядів, перевіряються документа відділу кадрів як підприємства, так і кооперативу (книга наказів, заяви про призначення або звільнення з робота, самі накази).

Аналізуються відповідні регістри бухгалтерського обліку в кооперативах (К-1, В-3, В-4).

При наявності підстав проводиться ревізія кооперативу (і підприємства) за ініціативою органів внутрішніх справ.

Значка частина злочинних посягань збоку працівників кооперативів та малих підприємств спрямована проти грошових коштів і матеріальних цінностей. Найчастіше розкрадання здійснюються шляхом складання підроблених (фіктивних) нарядів на невиконані роботи, нарахування грошових коштів на підставних та вигаданих осіб, неоприбуткування частини (або всіх) матеріальних цінностей і грошових коштів, шляхом складання підроблених накладних на закупівлю відповідних матеріалів з подальшим виправленням їх вартості тощо.

При документуванні та виявленні цих злочинів застосовуються ті галузеві методики використання документів, які були розглянуті у попередніх параграфах.

Певною специфікою відзначається документування, виявлення та розслідування корисливих злочинів у спільних підприємствах, що пов'язано насамперед із таким напрямом їх діяльності, як зовнішньоекономічні зв'язки.

Проголошений державою економічний курс на перехід до ринкової економіки обумовив кардинальні зміни у зовнішньоекономічній політиці. Основою перебудови системи зовнішньоекономічних зв'язків є реорганізація моделі державної монополії на зовнішню торгівлю. 3 1989 року право
безпосереднього доступу до міжнародної комерції одержали суб'єкти господарської діяльності, продукція яких є конкурентноздатною на світовому ринку. Відповідно до ст. 3 Закону України «Про зовнішньоекономічну діяльність» суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності є: фізичні та
юридичні особи, зареєстровані в Україні і які мають постійне місце знаходження на території України, а також капітал яких е у власності іноземних суб'єктів господарювання.

Разом з тим необхідно відзначити, що надії, які покладалися на нові зовнішньоекономічні структури, поки що себе не виправдали. Ринок, який склався в Україні, при усій зовнішній привабливості поки що не став суттєвим полем діяльності іноземного капіталу. Комерційна діяльність переважної більшості суб’єктів економіки, які використовують надане їм право виходу на зовнішній ринок, також не принесла помітної користі державі.

Невирішеність багатьох проблем у зовнішньоекономічній діяльності підприємств значною мірою впливає на динаміку кримінальних проявів у цій сфері.

Значного поширення набули такі кримінальні злочини, як: хабарництво, розкрадання грошових коштів та матеріальних цінностей, приховування прибутків від оподаткування, контрабандний вивіз продукції за кордон.

На стадії одержання суб'єктами вітчизняної економіки ліцензій для здійснення експортно-імпортних операцій поширені факти отримання відповідними посадовими особами хабара від представників зовнішньоторговельних фірм, об’єднань, спільних підприємств.

Хабарництво та розкрадання характерні і для етапу підготовки та підписання експортно-імпортних контракт з інофірмами. У результаті підкупу службової особи підписуються контракти без відповідної проробки кон'юнктури ринку», а також контракти на поставку в державу обладнання і товарів без урахування проектів щодо її використання, без відповідної згоди із зацікавленими відомствами. Розкрадається вільно конвертована валюта, виділена на представницькі витрати.

На стадії реалізації контрактів про постачання товарів і при здійсненні взаєморозрахунків між контрагентами найбільш характерними злочинами є хабарництво і контрабанда (її виявлення та розкриття належить до компетенції апаратів боротьби з економічною злочинністю).

Розкрадання державного майна відбувається шляхом вилучення товарно-матеріальних цінностей зі складів з подальшим маскуванням злочину за допомогою підроблених актів на списання «під звіт» конкретних працівників підприємства або шляхом складання підроблених актів на списання цінностей як таких, що вийшли з експлуатації після закінчення строку служби.

Оперативно обслуговування сфери зовнішньоекономічної діяльності є системою (комплексом) організаційних та оперативно-розшукових заходів щодо додержання державних інтересів при здійсненні суб'єктами вітчизняної економіки зовнішньоекономічних операцій. Ці заходи мають метою своєчасне виявлення, попередження і розкриття економічних злочинів.

Оперативне обслуговування зовнішньоекономічної сфери передбачає, насамперед, збір матеріалів, що містять відомості про:

· групи товарів, які користуються підвищеним попитом у закордонних партнерів, оскільки саме при реалізації цих товарів виникають різні правопорушення;

· підприємства та організації, які мають, виробляють та реалізують такі товари, і зарубіжні зв'язки цих підприємств, організацій;

· спеціалістів, які безпосередньо здійснюють контакт із зарубіжними фірмами;

· найбільш значущі за масштабами або іншими параметрами експортно-імпортні операції;

· економічні, правові, фізичні та фінансові характеристики зовнішньоекономічних контрактів.