Заниження юридичними і фізичними особами вартості державного майна підприємств, що приватизуються.

Такі дії мають метою придбання майна за нижчою вартістю. Виявляються і документуються вони шляхом вив­чення і оперативного відпрацювання документів, складених на підприємствах, що підлягають приватизації з метою вста­новлення розбіжностей між відповідними показниками. Та­кими документами є:

· акт оцінки вартості цілісного майнового комплексу,

· акт інвентаризації основних засобів, товарно-ма­теріальних цінностей, коштів і розрахунків, а також неза­вершеного виробничого будівництва,

· баланс ліквідованого державного підприємства,

· відомість розрахунку відновної вартості будівель і споруд,

· відомість розрахунку відновної вартості машин, облад­нання, транспортних засобів,

· відомість розрахунку відновної вартості незавершеного будівництва,

· відомість вартості оборотних засобів,

· акт оцінки вартості інвентарного об'єкта.

Оцінка майна підприємств, що приватизуються або пере­даються в оренду, провадиться за відновною вартістю з ура­хуванням зносу та складу цього майна відповідно до «Мето­дики оцінки вартості об'єктів приватизації та оренди», за­твердженої постановою Кабінету Міністрів України № 522 від 2 вересня 1992 року, і встановленому 15 травня 1992 ро­ку Міністерством фінансів України та Міністерством еко­номіки України «Порядку про індексацію балансової вар­тості основних фондів, підприємств, організацій та установ у Зв'язку з підвищенням цін».

При аналізі вищезазначених документів оперативні співробітники повинні мати на увазі, що по основних фон­дах, введених у дію в 1992 році, індексується лише та части­на капітальних вкладень, що освоєна до 1 січня 1992 року. Крім того, необхідно враховувати, що вартість машин, ус­таткування та обладнання, придбаних протягом 1991 року за вільними цінами на біржах, аукціонах та іншим спосо­бом, не індексується.

У разі встановлення протиріччя в документах, які | містять дані про оцінку майна, необхідно проводити експер­тну оцінку майна об'єкта з урахуванням його балансової вартості і Методики оцінки майна підприємств, що привати­зуються. Оперативним шляхом відпрацьовуються угоди купівлі-продажу об'єкта приватизації, зокрема джерела коштів, які використовуються на викуп власності.

Оформлення підроблених документів про зарахування на роботу осіб в підприємство, що приватизується, з метою одержання пільг при приватизації майна.

Виявлення та документування даного правопорушення передбачає встановлення тісних відносин із трудовими ко­лективами, профспілковими органами підприємств, цехів та дільниць з метою оперативного відпрацювання осіб, оформ­лених на роботу на дату прийняття рішення про привати­зацію або на початок її проведення. При встановленні таких осіб оперативний співробітник повинен проаналізувати та зіставити такі документи:

· заяву про прийняття на роботу,

· наказ про призначення на посаду,

· відомості, що містяться в трудовій книжці,

· табель обліку робочого часу або наряди на виконані ро­боти,

· відомість на одержання заробітної плати,

· заяву про приватизацію,

· протокол зборів трудового колективу про прийняття рішення щодо приватизації підприємства.

При документуванні цього правопорушення необхідно використовувати оперативні можливості для встановлення інших місць роботи осіб, оформлених на роботу в підприємство, що приватизується.

Примушування переможця аукціону або конкурсу до відмови від укладання договору купівлі-продажу об'єкта приватизації.

При перевірці таких сигналів оперативні працівники по­винні мати на увазі, що відповідно до ст. 29 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» покупці, які відмовились від оплати" за об'єкт приватизації, придба­ний на аукціоні або за конкурсом, протягом 60 днів з мо­менту укладання відповідної угоди сплачують на користь ор­гану приватизації неустойку в розмірі 20 % від ціни купле­ного об'єкта. У таких випадках результати конкурсу або аукціону підлягають анулюванню. Відповідно до ст. 23 Зако­ну України «Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)» орган приватизації приймає рішення про повторний продаж об'єкта на аукціоні за конкурсом або його приватизацію шляхом викупу іншими покупцями. При проведенні повторного аукціону можуть бу­ти змінені умови продажу, а також зменшена початкова ціна об'єкта аж до 50 %.

Таким чином, норми діючого законодавства дають мож­ливість певним структурам або фізичним особам:

· легалізувати капітали, отримані шляхом скоєння зло­чинів, з метою придбання у власність державних під­приємств,

· приватизувати поза конкурсом і аукціоном шляхом вику­пу майно державних підприємств за цінами нижчими від по­чаткових, не повідомляючи податкові органи про свої при­бутки та джерела їх надходження,

· впливати шляхом шантажу, насилля або підкупу на по­купців, ліціатора (особа, яка безпосередньо проводить аукціон), посадових осіб органів приватизації, влади та уп­равління з метою зняття об'єкта приватизації з аукціону, усунення конкурента і заволодіння перспективним підприємством,

· отримувати у разі змови з представниками Фонду дер­жавного майна неустойку в розмірі 20 % від ціни об'єкта на користь органу приватизації.

Збір доказів, спрямованих на виявлення осіб, які здійснюють тиск на учасників аукціону або конкурсу, а та­кож на посадових осіб органу приватизації, влади та уп­равління з метою реалізації вищезазначених намірів, здійснюється за допомогою оперативної перевірки відо­мостей про:

· відмову покупців від купівлі майна, проданого на кон­курсі або аукціоні,

· умови продажу майна при повторному проведенні аукціону, конкурсу (у тому числі відомості про стартову ціну та граничні суми підвищення ціни) або продажу шля­хом викупу іншими покупцями,

· причини, мотиви відмови від укладання договору на купівлю об'єкта особою, яка мас на це право,

· подальші дії конкурентів покупця щодо використання придбаного майна.

Безпідставна відмова посадовими особами державних органів приватизації, органів державної влади та уп­равління у прийнятті заяви про приватизацію, порушення строків розгляду заяви про приватизацію.

При перевірці відомостей про безпідставну відмову в прийнятті заяви про приватизацію відповідними органами оперативні співробітники повинні керуватися ст. 12 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств», яка передбачає можливість відмови у приватизації майна тільки у випадках, коли:

· особа, яка подала заяву, не може бути визнана покупцем |відповідно ст. 8 цього Закону,

· законодавством встановлено обмеження на приватизацію цього підприємства,

· майно в установленому порядку включено до переліку об'єктів, що не підлягають приватизації.

У ході перевірки необхідно зосередити увагу на докумен­тах, які свідчать про строк розгляду заяви та мотиви відмови у приватизації. До таких документів належать:

· заява про приватизацію,

· журнал реєстрації заяв,

· письмове рішення органу приватизації про причини відмови у приватизації,

· протокол загальних зборів, трудового колективу підприємства.

Порушення правил проведення приватизації з боку поса­дових осіб органів приватизації, державної влади та уп­равління необхідно розглядати як можливі засоби впливу на керівників підприємств.

Згідно із ст. 29 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» вищезазначені посадові особи несуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу за:

· безпідставну відмову у прийнятті заяви про привати­зацію і порушення строків розгляду заяви — від чотирьох до восьми встановлених на день вчинення порушення розмірів мінімальної заробітної плати;

· необґрунтовану відмову від продажу підприємства — від п'яти до десяти розмірів мінімальної заробітної плати.

Штрафи стягуються з винних осіб за рішенням суду.