Індекс бренду міста Львова

Питанню формування та вдосконалення бренду міста Львова зараз приділяюь дуже багато уваги, адже правильна стратегія розробки, управління бренду міста допоможе Львову вдало зарекомендувати себе серед жителів міста та країни, а також перед іноземними туристами, що збільшить потік туристів до Львова, в майбутньому сприятиме тому щоб Львів став однією з туристичних столиць Європи, що в свою чергу збільшить надходження від туризму в міську казну.

Бренд Львова – це не те, що про місто кажуть його керівники. Офіційна й неофіційна символіка – це також не бренд. Не є брендом й те, що кажуть про місто журналісти, хоча вони щодня формують його. Туристичні видання часто пишуть: «український П’ємонт», «перлина світової культури», «ворота між Сходом і Заходом», «маленький Париж», «маленький Рим»… Набір цих означень – теж не бренд. Бренд Львова – це те, що відчуває окрема людина, думаючи про наше місто, це емоції, пов’язані з ним. Не те, що людина читає або чує, а те, що «відчуває нутром». Тому важливо знати думки про Львів львів’ян, а ще важливіше – не львів’ян. Важливо чути відповіді на питання «Чому ви їдете до Львова?», а також – «Чому не їдете до Львова?».

Ніхто не може створити бренд Львова «від початку». Він вже існує. Його можна лише формувати. Бренд Львова існує для невеликої кількості потенційних туристів. Крім України, про нас знають більшість дорослих людей в Польщі і країнах колишнього Радянського Союзу. Для решти світу Львова поки що немає. Можемо радіти хіба що з того, щотам, де існує бренд нашого міста, він переважно позитивний. Для мешканців України Львів найчастіше уявляється «старовинним красивим містом». Для поляків - це великий історичний і національний сентимент. Для мешканців колишнього Союзу Львів, разом із трьома балтійськими столицями, завжди був майже в Європі, з особливою ментальністю, культурою і традиціями.

До найчастіше згадуваних брендів Львова належить образ багатоетнічного міста (екскурсоводи обов'язково показують вулиці Вірменську, Руську, Староєврейську, говорять про поляків, німців, італійців, греків), міста кави (розповідають про Кульчицького, традиції кав'ярень), міста солодощів і цукерень (продовжуючи австрійську кулінарну традицію, у Львові не тільки знають, шо таке «цвібак» і «струдель», але й уміють їх пекти).

У другій половині XX ст. Львів отримав славу «бандерівського міста». Цей бренд сприймається і як дуже позитивний, так і різко негативний, але, безсумнівно, це один з найсильніших міфів про наше місто.

Для кращого розуміння потенціалу міста Львова спробуємо дослідити Індекс бренду міста за категоріями запропонованими Саймоном Енхольтом і визначити можливі напрямки вдосконалення бренду міста Львова.

Зовнішній вигляд міста - у архітектурі Львова, відображено багато європейських стилів та напрямків, які відповідають різним історичним епохам. Після пожеж 1527 і 1556 року практично не залишилося слідів готичного Львова, проте добре представлено такі епохи: ренесанс, бароко, класицизм. Характерним для Львова став стиль сецесії, трапляються споруди в стилях ар-деко і берлінський модерн.

У місті встановлено більше півсотні пам'ятників: військових обелісків та меморіалів, монументів національним героям і визначним подіям, видатним жителям міста та регіону.

У Львові знаходиться найбільше пам'яток архітектури серед всіх українських міст. Переважна їх більшість сконцентрована в історичному центрі, який занесено у список Світової спадщини ЮНЕСКО. На південь та на схід від Старого міста йдуть елітні райони, забудовані, передовсім, наприкінці XIX — на початку XX століття. Навколо них — радянська забудова: промислові зони та спальні райони. На долю типового масового жита припадає 40% житлових площ міста. Ще близько 20% житла — приватна малоповерхова забудова, переважно зосереджена на околицях, в районах, де раніше знаходилися приміські села. У Львові спостерігається найвища щільність міської забудови серед всіх обласних центрів і великих міст країни.

Географічне розташування - місто лежить у центрі континентальної Європи, майже на рівних віддалях від європейських крайніх точок на сході та заході.

Львів знаходиться на перехресті древніх торгівельних шляхів із заходу на схід та з півночі на південь. Древнє місто стоїть на рубежі двох великих культур: греко-візантійської на сході та латинської - на заході.

Місто розташоване в Західній Україні, у верхів'ях річки Полтви, лівої притоки Західного Бугу. Сучасний Львів не має великих водоймищ та рік. Русло річки Полтви на території міста протікає підземними каналами, які на початку ХХ ст. засклепили у дощовий колектор.

Львів розташований в унікальному регіоні, на узгір’ях мальовничого Розточчя, де проходить Головний європейський вододіл, що розмежовує ріки Балтійського та Чорноморського басейнів.

Клімат Львова помірно - континентальний, вологий, з м’якою зимою. Середня температура січня - 4С, липня +18С.

Інфраструктура міста - сфера послуг - станом на 1 січня 2010 р. у Львові налічується 7 чотиризіркових, 8 тризіркових та 16 інших готелів. До Чемпіонату Європи з футболу 2012 року їх кількість збільшиться. Готелі у Львові планують відкрити мережі «Hilton» та «Hyatt»^. У місті також діє 11 хостелів. Львів славиться своїми кав'ярнями, цукернями та рестораціями. Загалом у місті нараховується 822 об'єкти ресторанного бізнесу. Найвідомішими з-поміж них є «Віденська кава», «Дзиґа», «Італійський дворик», «Кабінет», заклади мережі «ФЕСТ»: «Криївка», «Мазох-café» та інші. Всі вони об'єднані у Гільдію рестораторів Львова.

У Львові знаходиться 1 703 об'єкти роздрібної торгівлі, в тому числі 1 232 крамниці, з яких: 501 — продовольча, 731 — непродовольча, 363 — аптеки. У місті присутні як деякі європейські, так і майже всі національні мережі супермаркетів; великою популярністю користуються місцеві мережі: «Арсен», «Рукавичка», «Барвінок» та інші. Найбільші міські базари — «Південний», «Краківський» та «Привокзальний». До послуг туристів в центрі міста діє сувенірний базар «Вернісаж». У Львові знаходиться 81 АЗС. Свої відділення у місті мають близько 50 банків. Медичні послуги надає 31 лікарня. З них: 11 — міські; 19 — обласні та відомчі, 1 — приватна^.

У 2009 році журнал «Фокус» назвав Львів найкомфортнішим для життя серед українських міст.

Львів є одним з найважливіших транспортних вузлів України. Через місто проходять міжнародні автошляхи М06, М09, М10 та М11, які з'єднують Львів з Києвом, Будапештом, Варшавою та Краковом, національні автошляхи Н02, Н09, Н13 і Н17, якими Львів з'єднаний з іншими містами Західної України. Транзитні автомобільні потоки оминають місто об'їзною дорогою, проте це не вирішує внутрішньоміських транспортних проблем. Вони спричинені передовсім автомобільними заторами та незадовільним станом дорожнього покриття. Це пов'язано зі стрімким збільшенням кількості автомобілів, вузькістю вулиць в центральній частині міста та складністю рельєфу, який зумовлює проходження основних транспортних потоків через центр Львова. Через те, що значна кількість магістральних вулиць міста вимощена бруківкою, перекладання якої дорожче за зміну асфальту, покриття на деяких, в тому числі центральних, вулицях перебуває в жахливому стані. Однією з причин заторів є недостатня кількість паркінгів, в тому числі багаторівневих.

Сучасний Львів є важливим залізничним вузлом, через який відбувається сполучення західних областей України (Чернівецької, Івано-Франківської та Закарпатської) з іншою частиною держави. Через Львів також проходить значна частина залізничних шляхів, що з'єднують Україну з Європою. У 2010-х роках планується втілення проекту «Євроколія», суть якого зводиться до сполучення Львова з Польщею залізничною лінією з європейською шириною колії, що дозволить інтегрувати місто в європейську мережу швидкісних залізниць. У Львові розміщена штаб-квартира Львівської залізниці — найстаршої та однієї з найбільших складових Державної адміністрації залізничного транспорту України. Львівський головний залізничний вокзал є її основними воротами.

Міжнародний аеропорт «Львів», розташований всього за 6 км від центру міста, сполучає Львів з найбільшими містами України, Росії, Польщі, Італії, Ізраїлю, Німеччини, Іспанії та Туреччини. Пасажиропотік львівського аеропорту складає 532 тисячі осіб, пропускна спроможність — 200 пасажирів на годину. До 2012 року планується завершити реконструкцію злітно-посадкової смуги та будівництво нового терміналу.

Основним видом громадського транспорту у Львові є приватні маршрутні таксі, на них припадає 64% пасажирських перевезень. Існує близько 90 маршрутів, вартість проїзду складає 2 гривні. До послуг львів'ян також 12 тролейбусних, 9 трамвайних та декілька автобусних маршрутів. Вартість проїзду у трамваях, тролейбусах та автобусах складає 1 гривню (пільгова вартість — 50 копійок). Домінування у місті некомфортних «маршруток» з низькою культурою обслуговування є однією з проблем міста, для вирішення якої планується збільшення частки комунального транспорту (трамваїв, автобусів, тролейбусів) шляхом відкриття нових маршрутів. В далекій перспективі, цю проблему може вирішити будівництво підземного транспорту, яке попередньо заплановане на 2020—2030-ті роки.

Жителі Львова - мабуть найкоротшим і водночас найбільш повним визначенням бренду Львова є слова легендарних Братів Гадюкіних: «То ми - хлопці з Бандерштату, Ходимо до церкви, шануємо батьків...»

У цьому визначенні є три важливі складові.

По-перше: у Львові-Бандерштаті живуть українські патріоти, переважає націоналістична ідеологія, справжніми героями є воїни УПА і політв'язні радянського режиму. Це відображається у назвах вулиць, пам'ятниках, меморіальних дошках і червоно-чорних прапорах біля пам'ятника Шевченку. Львів'яни знають слова українського гімну та інших патріотичних пісень, навіть «Многая літа» співають на мелодію: «За Україну, за її волю...».

По-друге: у Львові «ходять до церкви». Храмів і монастирів у місті багато, і вони є не просто перлинами архітектури, але й діючими святинями. Львів'яни переважно святкують релігійні свята, знають відповіді на привітання: «Христос Рождається» і «Христос Воскрес», хрестяться в маршрутці, проїжджаючи повз церкву (водії також). Більшість приватних фірм і підприємців не виконують фізичної роботи на свята, деякі не працюють взагалі. Тому розраховуючи, наприклад, графік будівництва будинку, ці дні треба позначати червоним, як і неділі.

По третє: у Львові «шанують батьків» і зберігають батьківські (народні) традиції. Львів'яни люблять Святого Миколая, організовують вертепи, колядують, водять гаївки, співають народні пісні, дотримуються обрядів весілля. На щодень львів'яни - звичайні сучасні люди XXI століття, прагматичні жителі міста, проте, настає момент - і вони перебираються на селян у вишиванках, чи просто здійснюють певні церемонії, підтримують традицію тому, що так робила мама, так робив дід, або просто «так має бути». Нерідко ці обряди чи святкування стають гібридами з різних культур, часом вони дуже далекі, або навіть несумісні з традицією, однак вони не в музеї, вони живуть.

Ритм міста – у місті діє 7 професійних театрів: опери та балету, драматичний імені Марії Заньковецької, драматичний імені Леся Курбаса, драматичний імені Лесі Українки, «Воскресіння», «І люди, і ляльки», для дітей та юнацтва і ляльковий, 6 театрів-студій та цирк. Місто є значним осередком театрального життя — щороку тут проходять два театральні фестивалі: «Золотий лев», найбільший театральний фестиваль країни, та «Драбина», фестиваль молодого аматорського театру. Щороку, в жовтні, у місті проходить театралізований карнавал^. На великі свята відбуваються вуличні вистави на ходулях та вогняні шоу.

У Львові діє 7 кінотеатрів: «Планета кіно», «Кінопалац», «Копернік», «імені Довженка», «Львів», «Київ» та «Сокіл». Перші три з них входять до мережі «Кінопалац», три останні є власністю держави і перебувають у жалюгідному стані через нестачу фінансування. З тих же причин, починаючи з 1990-х років, багато кінотеатрів було ліквідовано. Також у місті діє перший в Україні автомобільний кінотеатр «Кінопарк». Разом з цим, Львів часто стає знімальним майданчиком: місто «грає роль» європейських столиць, де вартість зйомок значно дорожча. Щороку у Львові проходять фестивалі «Wiz-Art» (фестиваль короткометражних фільмів) та «КіноЛев» (фестиваль «незалежного кіно»).

Основними осередками музичного життя міста є театр опери та балету, філармонія і будинок органної музики, де знаходиться найбільший в Україні орган^]. Нерідко концерти відбуваються в ресторані «Лівий Берег» та державному цирку. Щороку у Львові проходить безліч музичних фестивалів: «Велика коляда» (колядки), «Флюгери Львова» (етно-джаз), «Віртуози» (класична музика), «Львів стародавній» (фестиваль середньовічної культури), «Діапазон» (органна музика), «Етновир» (етно), «Контрасти» (сучасна класична музика), Фестиваль давньої музики, «Jazz Bez» (джаз), «Stare Misto» (рок). У місті діють хорова капела «Дударик», муніципальний оркестр «Галицькі Сурми», муніципальний хор «Гомін», камерний оркестр «Леополіс», симфонічний оркестр філармонії. З містом пов'язане життя музикантів, композиторів і співаків Соломії Крушельницької, Франца Ксавера Моцарта, Філарета Колесси, Мирослава Скорика, Володимира Івасюка та інших.

Для відвідувачів у місті відкриті двері понад 40 музеїв. Серед них: Львівський історичний музей, другий за розмірами історичний музей України; Національний музей, одна з найвизначніших в Україні скарбниць українського мистецтва, заснована митрополитом Шептицьким; Львівська галерея мистецтв, один з найбагатших музеїв України, очолюваний відомим мистецтвознавцем Борисом Возницьким; Етнографічний музей, єдиний такого типу в Україні; Національний меморіал «Тюрма на Лонцького», перша в Україні в'язниця-музей. Популярними у туристів є також «Шевченківський гай», Аптека-музей, «Арсенал», Палац Потоцьких та інші. У Львові також багато галузевих музеїв, як, наприклад, музеї пива, пошти, друкарства, скла, релігії тощо. Є також певна кількість меморіальних будинків-музеїв, присвячених видатним мешканцям міста. Природознавчий музей, який володіє однією з найбагатших у Східній Європі експозицій, сьогодні закритий на реконструкцію.

У Львові діє більше 20 художніх галерей, найвідомішими з-поміж яких є «Дзиґа», «Зелена канапа», «Сливка», «Музей ідей» та інші.

Загалом, музейні фонди Львова нараховують 36, 5 тисяч експонатів, у 2009 році музеї міста відвідало 366, 5 тисяч осіб

Потенціал міста - Львів є найважливішим діловим центром Західної України. Станом на 1 січня 2011 року в економіку Львова було інвестовано 837, 1 мільйонів доларів США за наростаючим підсумком, що становить майже дві треті від загального обсягу інвестицій у Львівську область. З них у 2010 році інвестовано 96, 5 мільйонів доларів, що на 46, 3% менше, ніж у 2009 році.

Загальний обсяг доходів міського бюджету Львова на 2011 рік встановлено в розмірі 2 286 257 тисяч гривень.

У 2010 році середня заробітна плата по місті становила 2096 гривень

Львові працює 219 великих промислових підприємств, понад 40 комерційних банків, 4 біржі, 13 інвестиційних компаній, 80 страхових організацій, 24 лізингові фірми, 77 аудиторських фірм, майже 9 тисяч малих підприємств

Основні промислові підприємства:

ЗАТ «ЛФК Світоч» — виробництво какао, шоколаду та солодощів

ВАТ «Львівська пивоварня» — виробництво пива

ВАТ «ШП Світанок» — шкіряна промисловість

ЗАТ «Львівський автобусний завод» — виробництво автобусів та тролейбусів ВАТ «Іскра» — виробництво ламп

ДП «Державний ювелірний завод» — виробництво ювелірних виробів

АТЗТ «Львівський жиркомбінат» — виробництво олійно-жирової продукції ВАТ «Львівський локомотиворемонтний завод» — ремонт електровозів

ЗАТ «Ензим» — виробництво дріжджів

ЗАТ «Львівський лікеро-горілчаний завод» — виробництво горілки, лікерів ВАТ «Львівський міський молочний завод» — виробництво молочної продукції СУШАТ «Весна» — виробництво одягу

ТзОВ «Перша приватна броварня» — виробництво пива та квасу

Згідно зі стратегією економічного розвитку Львова передбачалось що основними галузями розвитку міста мають стати туризм та сфера послуг. У 2008 році впливова британська газета «The Times» у рейтингу міст Європи, які найкраще відвідати у вихідні, третє місце віддала Львову. Місто є національним лідером зі зростання кількості туристів. Так у 2008 – 9 роках кількість туристів зросла на 40%, за рік місто відвідує понад 1 млн. осіб.

Станом на початок 2010 року у Львові діє 96 дошкільних навчальних закладів (дитячих садочків), проте їх явно мало — лише 59% дітей у місті мають доступ до дошкільної освіти. Батькам доводиться ставати в чергу, щоб записати дитину в дошкільний заклад, на 100 місць претендує 143 дитини. Це пов'язано з тим, що у кризові 1990-ті окремі дитячі групи і, навіть, цілі садочки закривалися, натомість приміщення продавалися чи передавалися в оренду, що призвело до значного скорочення вільних місць у дошкільних навчальних закладах. Попри те, що відкриваються нові групи (у 2009 році, приміром, було відкрито 11 груп), проблема стає дедалі актуальнішою, адже у Львові спостерігається збільшення рівня народжуваності.

У місті діють 143 середні навчальні заклади (школи). Всі вони забезпечені комп'ютерними класами, у багатьох є мультимедійні проектори, деякі школи мають плавальні басейни. Діє також 24 середні спеціальні навчальні заклади (технікуми, коледжі, училища) та 30 вищих навчальних закладів

Вища школа має у Львові давні традиції. Так, у місті засновано перший в Україні університет та перший у Східній Європі виш технічного спрямування. Львівський університет Франка та Університет «Львівська Політехніка» є одними з найкращих ВНЗ країни і періодично займають чільні місця в національних рейтингах. Такі вищі навчальні заклади, як Національний лісотехнічний університет, Українська академія друкарства, Національна академія мистецтв не мають аналогів в Україні. Серед інших львівських вишів, найвідомішими є Український католицький університет, Музична академія імені Лисенка, Національний медичний університет, Університет ветеринарної медицини. [14]

Львів має великий потенціал культурно - мистецького, освітнього, наукового та спортивного центру, а також центру ділового туризму. Відповідно до цього і розробляються стратегія промоції міста та стратегія розвитку ключових галузей таких як - культура, туризм, освіта та наука, економіка, інноваційні технології, сфера послуг, а також промислове виробництво та логістика.