Тема 5. Організація та економічна ефективність наукового дослідження

План

1. Вибір напряму наукового дослідження.

2. Основні етапи проведення наукових досліджень.

3. Економічна ефективність наукових досліджень.

1. Вибір напряму наукового дослідження

Уміння правильно провести наукове дослідження, яке б відповідало сучасним вимогам — складна справа, що вимагає високої компетенції працівників. Метою наукових досліджень є всебічне, достовірне вивчення об'єкта, процесу або явищ, їх структури, зв'язків і відносин на основі розроблених у науці принципів і методів пізнання, а також здобуття і впровадження у виробництво корисних для людини результатів.

Наукове дослідження - це цілеспрямоване пізнання, результати якого виступають як система понять, законів теорії, це діяльність людей, яка спрямована не тільки на здобуття знань, а й на їх використання у виробництві і в практичних цілях.

Наукові дослідження здійснюються для отримання наукового результату.

Науковий результат — це нове знання, здобуте в процесі фундаментальних або прикладних наукових досліджень і зафіксоване на носіях наукової інформації. Науково-прикладний результат — це нове конструктивне чи технологічне рішення, закінчене випробування, яке може бути впроваджене або використано у практичній діяльності.

Проведення будь-якого дослідження починається із вибору наукового напряму, проблеми, теми і визначення наукових питань. Актуальність напряму, комплекси програм для держави на певний період часу формуються в документах Президента України, Уряду Украй і її. Національною академією наук, на основі всебічного вивчення стану і перспективи соціально-економічного розвитку держави.

Пріоритетними напрямами розвитку науки і техніки в Україні є:

· охорона навколишнього природного середовища;

· стан і рівень здоров'я нації:

· виробництво, переробка і збереження сільськогосподарської продукції;

· ресурсозбереження і екологія;

· виробництво нових матеріалів;

· перспективні інформаційні технології;

· наукові проблеми розвитку держави.

Проблема — це сукупність складних теоретичних і практичних завдань, рішення яких визріли в суспільстві. Проблеми виникають тоді, коли на практиці з'являються труднощі або навіть перешкоди, які наражаються на «неможливість» досягнення цілей.

Проблема може бути глобальною, галузевою, міжгалузевою, що залежить від масштабів завдань. Так, проблема потепління є глобальною, оскільки її вирішення спрямоване на задоволення людських потреб.

Корисність таких завдань і їх економічний ефект інколи можна визначити тільки орієнтовно.

Проблема в науці — це суперечлива ситуація, яка частіше всього виникає в результаті відкриття нових фактів, які виходять за межі попередніх теоретичних уявлень.

Після обґрунтування проблеми, її структури визначаються теми наукового дослідження, кожна з яких повинна бути актуальною, мати наукову новизну, тобто вносити певний вклад у науку, бути економічно ефективною.

Проблема містить низку тем.

Тема — це наукове завдання, яке охоплює певну частину наукового дослідження. Це завдання, яке формується на основі значної кількості питань, що вивчаються.

Наукові питання - це більш конкретні завдання наукового дослідження. Результати цих завдань мають не тільки теоретичне але, в основному, практичне значення, оскільки можна визначити очікуваний економічний ефект.

При розробці теми або питання ставляться конкретні завдання дослідження — розробити організаційну структуру підприємства, прогресивну технологію, вивчити ринок збуту тощо.

Тема формується на основі загального ознайомлення з проблемою, в межах якої буде провадитись дослідження. Розробляється вихідний документ - техніко-економічне обґрунтування (ТЕО).

До теми висувають такі вимоги: тема повинна бути актуаль­ною, важливою, і такою, що вимагає її вирішення вданий момент. Актуальною вважається така тема, яка б забезпечила певний економічний ефект.

На стадії вибору теми очікуваний економічний ефект може бути визначений орієнтовно.

Важливою характеристикою теми є її практичне застосування, якщо це неможливо здійснити, то розробка теми є неефективною.

Вибору теми має передувати детальне ознайомлення з вітчизняними і зарубіжними літературними джерелами даної і суміжної спеціальності.

За цільовим призначенням виділяють три види наукових досліджень: фундаментальні, прикладні і розробки.

Фундаментальні дослідження спрямовані на відкриття і вив­чення нових явищ, законів природи і суспільства, на створення нових принципів досліджень. Їх метою є розширення наукових знань людства, встановлення того, що може бути використане у практичній діяльності людини. Такі дослідження ведуться на межі відомого і невідомого і є досить невизначені.

Прикладні дослідження спрямовані на винахід способів ви­користання законів природи, створення нових і удосконалення існуючих засобів і методів людської діяльності. Прикладні дослідження можуть бути пошуковими, науково-дослідними і дослідно-конструкторськими.

Пошукові дослідження спрямовані на винайдення шляхів у створенні нових технологій, пошук різних корисних копалин тощо.

На основі науково-дослідних результатів створюються нові технології, нові прибори.

Основа будь-якої науки - це можливість об'єктивно вивчити проблему, виявити закономірності і передбачити на основі отриманих результатів можливість впровадження у виробництво.

Вибір проблем, тем здійснюється у кілька етапів.

Перший етап — формування проблеми. На основі аналізу формулюють основне питання – проблему і в загальних рисах визначають очікувальний результат.

Другий етап - розробка структури проблеми. Відокремлюють теми, підтеми. питання. Композиція цих компонентів має створити «дерево» проблеми.

На третьому етапі окреслюють актуальність теми, її цінність на даному етапі для науки, виробництва, після чого остаточно складають структуру проблеми.

Після обґрунтування проблеми, її структури обирається конкретна тема наукового дослідження.

Наукова робота є кваліфікованою працею, тому її оцінка проводиться не тільки за теоретичною науковою цінністю, актуальністю та практичним значенням, а й за рівнем загальної методологічної підготовки, що відображається в її композиції. Композиція роботи - це послідовне розміщення її основних частин.

2. Основні етапи проведення наукових досліджень

Наукове дослідження проводиться в певній послідовності:

1) визначається актуальність, новизна і значення для народного господарства даної проблеми;

2) вивчається стан об'єкта дослідження, обґрунтовується актуальність теми;

3) вивчаються цілі і конкретні завдання дослідження;

4) обирається методика проведення дослідження;

5) проводиться опис процесу дослідження;

6) обговорюються результати;

7) формуються висновки про результати досліджень, визначаються їх оцінка та етапи впровадження у виробництво.

Реалізація наукового дослідження проводиться в три етапи.

На першому етапі дослідження всебічно аналізується сучасний стан проблеми, яка вивчається і розробляється, техніко-економічне обґрунтування теми.

На основі аналізу стану проблеми, актуальності, новизни теми і визначаються основні завдання дослідження.

Актуальність визначається тим, як вирішення даної проблеми буде сприяти розвитку пріоритетних напрямів науки, забез­печенню виконання економічних програм держави чи певного регіону, зв'язок проблеми із комплексними програмами.

Після затвердження техніко-економічних показників конкретизуються цілі та завдання, встановлюється зв'язок між суміжними темами, які раніше виконувалися іншими науковцями або плануються для виконання, визначаються і обґрунтовуються об'єкти дослідження. Складається бібліографічний список вітчизняної і зарубіжної літератури, науково-технічних звітів НДІ, реферативних збірників.

Далі складається план наукового дослідження теми, методики дослідження і робочий план. У програмі вказується замовник роботи, виконавці, обсяги і термін виконання. У плані визначається період виконання, сума затрат, джерела фінансування й очікувальний ефект від результатів дослідження.

Із методик дослідження вибирають методи, які найбільше доцільно використовувати при дослідженні конкретної теми.

На другому етапі проводяться теоретичні чи експериментальні дослідження для отримання інформації про об'єкт, який аналізують.

Після закінчення теоретичних і експериментальних досліджень проводиться загальний аналіз. Основою загального аналізу теоретичних та експериментальних досліджень є співставлення робочої гіпотези з отриманими даними в процесі дослідження.

Після проведення аналізу і оцінки економічної ефективності НДР, формуються висновки та рекомендації.

Кінцевою формою реалізації результатів науково-дослідної роботи є впровадження її результатів у виробництво.

Впровадження — це передача на виробництво або на вико­ристання наукової продукції, що забезпечує техніко-економічний ефект.

Державна система впровадження включає три рівні: державний; галузевий; розробників і виробничих організацій.

Керівництво всією роботою за виконанням державних замовлень з розвитку науки і техніки та впровадженням результатів дослідження здійснюється Департаментом науки і технологій.

Галузеві міністерства і відомства виконують функції планувальних і контролюючих органів.

В останні роки отримало поширення створення науково-виробничих об'єднань і навчально-науково-виробничих комплексів. Дані об'єднання створюються на основі академічних інститутів, ВНЗ і установ (НДІ) галузевих міністерств, а як співвиконавці залучаються промислові підприємства.

Галузеві міністерства в рамках цих об'єднань фінансують не наукові установи, а цільові програми з конкретними кінцевими результатами.

Створення об'єднань на рівні міністерств дозволяє уникнути дублювання робіт, розпорошення сил і засобів, скорочує час освоєння і використання результатів НДР.

Навчально-науково-виробничі комплекси включають технікуми, ВНЗ і виробничі підприємства. Останні є дослідно-експериментальною базою для розробників.

Вищі навчальні заклади забезпечують впровадження результатів НДР і в навчальному процесі. Формами впровадження є: включення результатів НДР у підручники, посібники, збірники задач, розробка дипломних і курсових проектів тощо.

3. Економічна ефективність наукових досліджень

Ефективність науки - широке поняття. Воно включає високий науковий рівень отриманих результатів, які суттєво впливають на розвиток природи, суспільства і людини. За характером впливу на суспільний розвиток виділяють: науково-технічний, економічний, оборонний та соціальний ефекти.

Під науково-технічним ефектом розуміють, розширення знань про навколишній світ: виявлення нових фактів, зв'язків, закономірностей, відкриття законів, розробка нових матеріалів, обладнання, технологій.

Суть економічного ефекту в отриманні додаткових економічних результатів: зростання національного доходу, продуктивності праці, ресурсозбереження.

Оборонний ефект - створення нових технічних систем, що забезпечують безпеку держави.

Соціальний ефект проявляється в зміні змісту, характеру і умов праці, підвищення рівня і якості життя народу, підвищення загальноосвітнього і професійного рівня нації.

Для прикладних наук, як правило, визначальним є економічний ефект.

Економічний ефект наукових досліджень визначається зменшенням сукупних затрат на виробництво продукції в тій галузі, де впроваджено завершені наукові дослідження.

Попередній економічний ефект визначається на стадії техніко-економічного обґрунтування доцільності дослідження, в загальних показниках на очікувальний об'єкт впровадження.

Очікуваний економічний ефект розраховується для визначення періоду використання отриманих результатів, які можуть бути від 5-ти до 10-ти років від початку їх впровадження у виробництво.

Перспективність теми визначається двома методами — математичним і експертних оцінок.

Суть методу експертних оцінок у тому, що тему оцінюють спеціалісти-експерти.

Фактичний ефект визначається після впровадження наукових результатів у виробництво і має конкретний характер.

Фундаментальні дослідження починають давати корисний ефект лише після певного періоду початку робіт, тому нелегко планувати очікувані результати й ефективність таких досліджень.

Наприклад, між відкриттям електрики та практичним її використанням пройшло майже 100 років, а нині без електрики життя практично неможливе.

Існує багато методик визначення економічної ефективності в різних галузях, але всі вони зводяться до того, що основною оцінкою реальної економічної ефективності НДР за рік виступає коефіцієнт економічної ефективності, який визначається за формулою:

К _еф = ^Е_

В

де Е, В — відповідно сума реального економічного ефекту від впровадження результатів НДР за рік і загальна сума затрат на НДР за цей же період, тис. грн.

Особливо велике значення при визначенні економічного ефекту наукових досліджень має чинник часу. Ефективність науки не варто зводити тільки до впровадження, і тим більше до одержаного ефекту. Ефективність науки - це дещо більше. Це визнання держави в світі.

Наука є найбільш ефективною сферою капіталовкладень. У світовій практиці вважається, що прибуток від капіталовкладень у науку зростає до 200%. За даними зарубіжних учених, один долар витрат на науку забезпечує 5-7 доларів прибутку.