Батальйон у морському десанті

191. Під час висадки морського десанту батальйон може діяти в передовому загоні або у складі головних сил десанту. Під час наступу вздовж морського узбе­режжя він може діяти самостійно як морський десант.

Батальйону, який діє в морському десанті, для висад­ки призначається пункт висадки шириною до 2 км.

192. Командир батальйону, одержавши завдання на дії в морському десанті, з'ясовує завдання морського десанту і свого батальйону, а також порядок забезпе­чення висадки; оцінює характер протидесантної оборони противника і місцевість у районі пункту висадки та май­бутніх дій батальйону, систему його загороджень у воді і на березі; уточнює місце, порядок посадки (вантажен­ня) батальйону, способи ведення бою за пункт висадки та черговість висадки; вивчає умови під час переходу морем і в пункті висадки.

Під час організації висадки морського десанту крім звичайних питань командир батальйону (роти) визначає завдання підрозділам щодо знищення противника в пункті висадки і в указаному районі на березі, розподіл штатних підрозділів і засобів посилення по десантно-транспортних засобах та черговість їхньої посадки (ван­таження) та висадки (вивантаження).

193. Під час постановки завдань командир баталь­йону в бойовому наказі вказує:

ротам — засоби посилення, завдання щодо знищен­ня противника в пункті висадки та під час подальших дій, місця висадки, десантно-транспортні засоби для пе­реходу морем, черговість посадки (вантаження) та ви­садки (вивантаження);

підрозділам артилерії та іншим вогне­вим засобам — завдання щодо підтримки бою на березі, місця на десантно-транспортних засобах, черго­вість посадки (вантаження) і висадки (вивантаження);

зенітному підрозділу— завдання щодо при­криття батальйону від ударів повітряного противника під час переходу морем та після висадки, місця на де­сантно-транспортних засобах і черговість посадки (ван­таження) та висадки (вивантаження).

Під час організації взаємодії командир батальйону додатково узгоджує дії підрозділів щодо захоплення пункту висадки, під час висадки та подолання протиде­сантних загороджень, а також дії підрозділів з вогнем корабельної артилерії, ударами авіації та діями повіт­ряного десанту, якщо він застосовується.

У підрозділах створюються збільшені запаси мате­ріальних засобів. Медичний пункт батальйону може посилюватися медичним персоналом та засобами медич­ної допомоги.

Перед посадкою (вантаженням) підрозділи баталь­йону розташовуються в районі очікування і завершують підготовку до десантування.

194. Для посадки (вантаження) батальйону на десантно-транспортні засоби призначається пункт по­садки (вантаження).

Висування до пункту посадки (вантаження) здійсню­ється в колонах підрозділів з урахуванням черговості підходу десантних кораблів за сигналами командирів.

Вантаження озброєння, техніки, ракет, боєприпасів, пального та інших матеріальних засобів на корабель здійснюється з урахуванням забезпечення найшвидшого їх вивантаження та ведення бою на березі. Послідов­ність вантаження озброєння та техніки повинна бути зворотною порядку їх вивантаження.

Посадка особового складу здійснюється після вантаження озброєння, техніки та запасів матеріальних засобів.

З моменту одержання наказу на посадку підрозділів

на десантно-транспортні засоби і до закінчення висадки командир батальйону переходить у підпорядкування командира загону кораблів, на яких батальйон здійснює перехід морем.

195. Під час дій батальйону в передовому загоні командир батальйону з підходом десантно-транспортних засобів до пункту висадки уточнює підрозділам місця і порядок висадки та завдання на березі, а також зав­дання вогневим засобам на подавлення протидесантної оборони. Підрозділи десанту приготовляються до висад­ки, озброєння і техніка звільняються від кріплень, при­водяться в готовність вогневі засоби десанту, які залу­чаються до подавлення оборони противника.

Плаваючі танки, бойові машини піхоти (бронетран­спортери) можуть сходити на воду до підходу десантних кораблів до пункту висадки і прямувати до берега своїм ходом. У цьому випадку за ними до пункту висадки під­ходять десантні кораблі з підрозділами, які висаджують­ся безпосередньо на берег.

Якщо десантні кораблі не можуть підійти до берега впритул, підрозділи при глибині води не більше 1 м ви­саджуються у воду, при цьому не плаваюча техніка вивантажується в місцях, де глибина і ґрунт дна дозво­ляють їй рухатися до берега своїм ходом.

Від батальйону може виділятися десантно-штурмова група у складі до посиленої роти. Десантно-штурмова група, використовуючи удари авіації та вогонь корабель­ної артилерії, висаджується на берег, атакує противника в пункті висадки і оволодіває рубежем, який забезпечує висадку, розгортання і атаку підрозділів батальйону. Підрозділи батальйону під прикриттям ударів авіа­ції, вогню корабельної артилерії та своїх засобів, а також дій десантно-штурмової групи прямують до бере­га на бойових машинах піхоти (бронетранспортерах), швидкохідних десантно-висадочних засобах, висаджу­ються на берег, з ходу розгортаються у бойовий порядок, переходять в атаку, знищують противника і захоплюють пункт висадки на глибину, яка забезпечує висадку го­ловних сил десанту. Надалі батальйон у взаємодії з підрозділами першого ешелону десанту розширює захоп­лену ділянку і продовжує виконувати завдання на березі.

196. Батальйон, який діє у складі головних сил де­санту, висаджується на берег після захоплення пункту висадки передовим загоном. Під час висадки з транспортів з підходом їх до берега, як правило, робиться пере­вантаження підрозділів на висадочні засоби.

Підрозділи батальйону, який входить в перший еше­лон десанту, після висадки, не скупчуючись в прибереж­ній смузі, з ходу розгортаються в бойовий порядок і, використовуючи успіх передового загону, розвивають наступ у глибину.

Підрозділи, які наступають в напрямку району дій повітряного десанту, стрімко виходять на з'єднання з ним і продовжують виконувати бойове завдання спільно.

8. Наступ у місті (населеному пункті)

197. Батальйон (рота), який діє в напрямку міста (населеного пункту), з ходу знищує противника, який обороняється на підступах до нього, вривається в місто (населений пункт) і безупинно розвиває наступ у глиби­ну. В тому випадку, коли місто (населений пункт) захопити з ходу не вдалося, підготовляється його штурм.

Умови, за яких ведеться наступ в місті (населеному пункті), характеризуються обмеженістю зон обзору та обстрілу, складністю маневру й управління підрозділами. Наступ складається з окремих місцевих боїв і відзна­чається особливою завзятістю та несподіваністю.

У місті (населеному пункті) батальйон, як правило, наступає по одній-двох магістральних вулицях з при­леглими кварталами на фронті до 1000 м. Рота насту­пає по одній вулиці або всередині кварталу.

Найближчим завданням батальйону є захоплення опорного пункту або одного, а іноді двох-трьох кварта­лів, подальшим завданням—оволодіння важливими об'єктами (кварталами) в глибині оборони противника.

Найближчим завданням роти є оволодіння будинком (частиною великого будинку або декількома невелики­ми будинками) в опорному пункті противника.

198. Командир батальйону заздалегідь по велико масштабній карті (плану, фотознімках) вивчає місто (населений пункт), особливості оборони противника в ньому й організовує розвідку.

Під час організації наступу командир батальйону (ро­ти) крім звичайних питань визначає найбільш важливі райони, об'єкти (будинки), якими потрібно оволодіти в першу чергу, кількість і склад штурмових груп, способи вогневого ураження противника з урахуванням особли­востей побудови будинків, споруджень та інших об'єктів.

Під час організації взаємодії командир батальйону (роти) узгоджує: порядок виходу підрозділів до об'єкта, який атакують; дії підрозділів під час атаки (штур­му) будинку та під час бою всередині нього; порядок взаємодії з сусідами та заходи щодо перешкоджання підходу резервів противника і проведення ним контра­так; забезпечення флангів рот (штурмових груп), бо­ротьба з диверсійно-розвідувальними групами против­ника в тилу підрозділів; способи розпізнавання своїх військ, сигнали для позначення свого розташування всередині атакованого об'єкта (будинку) та інші пи­тання.

199. Під час підходу військ до міста (населеного пунк­ту) артилерія подавляє та знищує противника в опорних пунктах одночасно на підступах до нього і на його околи­цях. З виходом підрозділів до околиці міста (населено­го пункту) артилерія переносить вогонь по будинках та інших спорудженнях у глибині опорних пунктів та пере­шкоджає підхід резервів противника до об'єктів, які атакують.

Батальйон (рота), використовуючи проміжки і слабо зайняті ділянки в обороні противника, а також резуль­тати вогневого ураження, з ходу вривається в місто (населений пункт) і, наступаючи вздовж вулиць, послі­довно оволодіває будинками і кварталами (важливими об'єктами).

Танки і вогнеметники, як правило, діють у бойових порядках механізованих підрозділів або за ними і своїм вогнем знищують противника в першу чергу в підвалах, нижніх поверхах будинків та інших укриттях. Бойові машини піхоти (бронетранспортери), діючи за танками стрибками від укриття до укриття, вогнем гармат і куле­метів знищують противника, який перешкоджає просу­ванню танків та своїх підрозділів.

Зенітні, а також інші засоби, які виділені для бо­ротьби з повітряним противником, розташовуються на майданах, у скверах та інших місцях, які забезпечують можливість ведення вогню, а стрільці-зенітники можуть займати позиції і на дахах будинків.

Для прикриття флангів і відбиття контратак против­ника, а також для блокування окремих укріплених бу­динків командир батальйону (роти) може виділити частину підрозділів, а головними силами продовжувати розвивати наступ

200. Штурм міста (населеного пункту) здійснюється після ретельної підготовки атакою батальйону одночасно з декількох напрямків.

Для захоплення великих споруджень або важливих об'єктів міста (населеного пункту), підготовлених до оборони, створюються штурмові загони та штурмові групи.

У штурмовий загін виділяється до механізованого батальйону. В ньому створюються штурмові групи в складі до механізованої роти кожна (в окремих випад­ках у складі взводу), а також виділяється резерв.

У склад штурмового загону (груп) включаються тан­ки, гармати, міномети, протитанкові керовані ракетні комплекси, гранатомети, вогнемети, а також підрозділи інженерних військ і військ РХБ захисту.

Штурмовий загін (групи) забезпечується підривни­ми зарядами, аерозольними (димовими), запалювальни­ми та сигнальними засобами, пристроями для штурму будинків та подолання перешкод.

Командир штурмового загону (групи), організовуючи захоплення укріплених споруджень (будинків), ретельно вивчає характер оборони противника в них, особливо систему вогню та можливість вогневого фланкування із сусідніх будинків, найбільш зручні підступи, наявність загороджень, приймає рішення, віддає бойовий наказ 1 організовує взаємодію.

201. Перед штурмом здійснюється вогневе ураження об'єктів оборони із залученням усіх сил і засобів. Поча­тий штурм ведеться безперервно вдень і вночі до повно­го оволодіння містом (населеним пунктом).

Штурмовий загін (група) під час вогневої підготовки атаки займає вихідне положення як можна ближче до об'єкта атаки і в установлений час переходить в атаку. Придані гармати і танки, а також вогнемети знищують противника в будинках, які атакують, та сусідніх бу­динках, а механізовані підрозділи, використовуючи про­ломи в стінах, підземні комунікації, ходи сполучення, під'їзди, виступи будинків, висуваються до об'єкта і в установлений час під прикриттям вогню всіх засобів і аерозольних (димових) завіс вриваються в будинок. Атака проводиться стрімко із застосуванням ручних гра­нат по вогневих точках, живій силі і через вікна всере­дину будинків.

Увірвавшись в будинок, механізовані підрозділи прагнуть роз'єднати сили противника та позбавити мож­ливості його підрозділи спілкуватися між собою І допо-

магати один одному. Діючи сміливо та відважно, штур­мові групи швидко захоплюють сходові клітки, площад­ки і закріплюються на них, звільняючи від противника прилеглі приміщення. Підтримка вогнем артилерії та танків здійснюється до моменту проникнення механізованих підрозділів у будинок. Бій у великому будинку розпадається на окремі роз'єднані сутички на поверхах.

Підрозділи інженерних військ, які входять у склад штурмового загону (групи), пророблюють проходи в сті­нах та міжповерхових перекриттях, а при необхідності розміновують захоплені будинки.

Артилерійські підрозділи в цей час знищують про­тивника в сусідніх будинках і перешкоджають підхід його резервів.

Батальйон (рота), захопивши будинок або квартал, продовжує бій за наступні будинки та квартали і вико­нує поставлене завдання. Окремі осередки опору та дрібні групи противника знищуються другим ешелоном (резервом). Особливо міцні довгочасні вогневі спору­дження блокуються та підриваються разом з гарнізона­ми, що їх обороняють. Захоплені важливі будинки та перехрестя вулиць закріплюються. Виходи із підземних комунікацій охороняються або руйнуються.

Командир батальйону (роти) управляє боєм, знахо­дячись у безпосередній близькості під підрозділів, які атакують найбільш важливий будинок (об'єкт).

202. Підрозділи технічного забезпечення і тилу ба­тальйону розташовуються, як правило, поза містом (на­селеним пунктом) або на його околиці. У місто (населе­ний пункт) висуваються засоби для евакуації та ремонту озброєння, техніки і транспорт з необхідною кількістю ракет, боєприпасів і пального, а також батальйонний медичний пункт. Пункти технічного спостереження роз­гортаються на вулицях якнайближче до рот першого ешелону, які наступають. Для розшуку поранених ство­рюються групи санітарів-носіїв.