Наступ у лісі

215. На дії підрозділів у лісі впливають: закрита міс­цевість з наявністю великих заболочених ділянок; обме­жена кількість доріг, доступних для руху підрозділів; можливість тривалого застою отруйних речовин, виник­ненні лісових пожеж та інші умови. Все це утруднює маневр, особливо техніки, обмежує застосування танків та бойових машин піхоти, управління підрозділами та підтримання взаємодії, ускладнює орієнтування, спосте­реження та коректування вогню.

Ліс дозволяє противнику широко застосовувати під час оборони різноманітні загородження, зруйнування та використовувати пожежі. У той же час ліс сприяє потай­ному підходу та розгортанню військ для наступу.

216. Наступ у лісі ведеться по напрямках, переважно вздовж доріг та просік, у поєднанні з обходами і охоп­леннями. Механізовані підрозділи наступають звичайно в першому ешелоні, як правило, в пішому порядку. Танкова рота і мінометна (артилерійська) батарея, як правило, повзводно, а гранатометний і протитанковий підрозділи — і по відділеннях придаються механізова­ним ротам (взводам) першого ешелону, які наступають на напрямку зосередження основних зусиль.

217. Під час організації наступу у лісі командир ба­тальйону (роти) крім звичайних питань визначає: азимут напрямку наступу для підрозділів першого ешелону та інші заходи щодо орієнтування та взаємного пізнавання військ; порядок подолання лісових завалів і важко-прохідних ділянок місцевості, порядок гасіння осередків пожеж або напрямок їхнього обходу; порядок знищення противника, який веде вогонь з дерев і який залишився в тилу підрозділів, що наступають. Бойові завдання підрозділам він ставить, як правило, по карті.

Організовуючи взаємодію, командир батальйону (роти) особливо детально узгоджує дії підрозділів, які наступають з фронту, щодо захоплення перехресть до-

ріг, просік, між озерних дефіле та інших важливих об'єктів з діями обхідних загонів.

218. Наступ на противника, передній край оборони якого проходить по узліссю, починається атакою і захоп­ленням виступів лісу. Після оволодіння виступами лісу батальйон (рота) рішучою атакою у фланг і в тил про­тивнику знищує його в опорних пунктах на узліссі, потім стрімко проникає в ліс і розвиває наступ по доступних напрямках, забезпечуючи свої фланги та тил.

У глибині лісу батальйон (рота) атакує противника на більш вузькому фронті і з близьких відстаней, обхо­дячи великі поляни та вирубки. Для обходу й атаки у фланг і в тил опорних пунктів противника, які прикри­вають дороги, просіки, поляни та між озерні дефіле, командир батальйону (роти) виділяє необхідні сили і засоби.

Танки діють, як правило, в цепу механізованих під­розділів або за ними. Особовий склад механізованих підрозділів при цьому вказує їм цілі, знищує протитан­кові засоби противника і спільно з інженерно-саперними підрозділами забезпечує подолання лісових завалів та інших загороджень. Бойові машини піхоти (бронетран­спортери) в цьому випадку діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджа­ють просуванню атакуючих підрозділів. Автомобілі механізованих підрозділів прямують за другим еше­лоном батальйону, знаходячись, як правило, в баталь­йонній колоні.

Забезпечення відкритих флангів досягається виси­ланням на них підрозділів від батальйону (роти) для ведення розвідки, посиленням спостереження за загроз­ливими напрямками, побудовою бойового порядку усту­пом, а також прочісуванням лісу в місцях можливих засад противника.

Для знищення противника, який веде вогонь з дерев, командир роти, як правило, призначає снайперів, авто­матників та кулеметників.

Перед виходом з лісу командир батальйону повинен заздалегідь організувати розвідку противника і місце­вості, яка пролягає попереду, а також передбачити пе­ребудову бойового порядку, щоб уникнути втрат від раптового вогню противника.

Другий ешелон до введення в бій просувається, як правило, в перед бойовому порядку ближче до першого ешелону, ніж у звичайних умовах. Підрозділи технічного забезпечення та тилу батальйо­ну наближаються, як правило, до бойових порядків рот і розташовуються поблизу доріг та просік.