Наступ у горах

203. На дії підрозділів у горах впливають: обмежена кількість доріг та трудність просування поза дорогами; велика кількість мертвих просторів і потайних підступів; можливість утворення гірських обвалів, завалів та сні­гових лавин, трудність проведення Інженерних робіт та використання мінних тралів; тривалість застою отруй­них речовин в ущелинах та глибоких долинах; екраную­ча дія гір на роботу радіо- та радіолокаційних станцій і засобів звукової розвідки. Під час пересування машин в горах підвищується витрата пального, а на великих ви­сотах знижується потужність двигунів.

204. Наступ у горах ведеться, як правило, по схилах висот, уздовж хребтів, долин і доріг, а також по інших доступних напрямках з широким застосуванням обхід­них загонів. Не зайняті противником ділянки гірської місцевості використовуються підрозділами для потайно­го виходу йому у фланг і в тил. Захоплення командних висот, перевалів та інших важливих об'єктів забезпечує вигідні умови для розвитку наступу.

Механізований батальйон (рота) повинен уміло ви­користовувати особливості гірської місцевості і бути го­товим до самостійних дій у відриві від головних сил бригади, полку (батальйону). Обхід і охоплення против­ника у поєднанні з наступом з фронту є найбільш ефек­тивними діями батальйону (роти) в горах.

З метою захоплення важливих об'єктів у глибині оборони противника батальйон, а іноді 1 рота можуть призначатися в обхідний загін.

Для дій у високогірних районах підрозділи забез­печуються гірським спорядженням.

205. Під час організації наступу в горах командир батальйону (роти) додатково вивчає систему вогню про­тивника на всіх ярусах, намічає можливі місця його засад, напрямки, вигідні для дій своїх танкових і меха­нізованих підрозділів та здійснення ними обходів і охоп­лень

У рішенні командир батальйону (роти) крім звичай­них питань визначає: порядок захоплення перевалів, тунелів, інших важливих об'єктів; завдання підрозділів, які здійснюють обхід (охоплення), порядок їхньої взає­модії з підрозділами, які наступають з фронту, або з тактичним повітряним десантом; заходи щодо прикриття флангів, знищення засад противника, орієнтування, ви­тримування напрямку і позначення положення підрозді­лів, які наступають; заходи щодо захисту від обвалів, лавин, селів; порядок забезпечення підрозділів необхід­ним гірським спорядженням.

206. У ході вогневої підготовки та вогневої підтримки атаки противник подавляється та знищується одночасно на всіх ярусах і найбільш надійно в опорних пунктах,

які прилягають до дорн* та напрямків наступу підрозді­лів, на перевалах і командних висотах. Гаубична арти­лерія та міномети використовуються, як правило, для ураження противника на зворотних схилах висот. Основ­ним засобом ураження противника па нижньому ярусі є вогонь прямою наводкою гармат, танків, бойових машин піхоти і протитанкових засобів, на другому ярусі — во­гонь артилерії та мінометів, на наступних ярусах — удари авіації та вогонь гаубичної артилерії.

Під час наступу по вузьких гірських долинах та уще­линах (каньйонах) бойовий порядок батальйону (роти) будується більш глибоким. Передбачається завчасне розгортання частини артилерії в готовності до відкриття вогню до втягування в ущелину першого ешелону ба­тальйону.

207. Механізовані підрозділи на важкодоступних ді­лянках атакують противника, як правило, в пішому порядку. При цьому механізована рота може посилюва­тися протитанковим, гранатометним та зенітним підроз­ділами.

Танки на важкодоступній місцевості наступають в цепу механізованих підрозділів або за ними по доступ­них напрямках. Бойові машини піхоти (бронетранспор­тери) діють за танками і вогнем своєї зброї знищують цілі противника, які перешкоджають просуванню під­розділів, що атакують. Особовий склад механізованих підрозділів, використовуючи вогонь танків та артилерії, долає перешкоди і разом з інжеиерно-саперними під­розділами забезпечує подальше просування танків.

Зенітний підрозділ прикриває підрозділи, що атаку­ють, діє з урахуванням рельєфу місцевості і напрямків, з яких можливі удари повітряного противника, особливо з малих висот.

208. У ході наступу в горах командир батальйону (роти) особливу увагу приділяє веденню розвідки та забезпеченню флангів. Розвідка ведеться більшою, ніж у звичайних умовах, кількістю розвідувальних (бойових розвідувальних) дозорів, спостережних постів та спосте­рігачів. Забезпечення відкритих флангів батальйону (роти) досягається побудовою бойового порядку рот (взводів) уступом, посиленням спостереження і веден­ням розвідки на напрямках можливого потайного підхо­ду противника, а також постійною готовністю до маневру другого ешелону (резерву) в сторони флангів або на загрозливий напрямок. 209. Під час наступу по вузькій гірській долині ба­тальйон у першу чергу оволодіває прилеглими висотами, з яких прострілюється долина. При цьому особлива увага звертається на узгодження дій підрозділів, які наступа­ють одночасно по долині та хребту.

Під час атаки висоти з багатоярусним розташуванням вогневих засобів артилерія з підходам атакуючих підроз­ділів до висоти переносить вогонь по вогневих засобах на верхніх ярусах, особливо по фланкуючих. Якщо ви­соту можна обійти, то частина сил батальйону (роти) атакує з фронту, а обхідні підрозділи — з флангу і тилу. Висоти з одноярусним розташуванням вогневих засобів також атакуються по можливості одночасно з різних напрямків.

У ході наступу, особливо під час виходу в долини та на гірські плато, підрозділи повинні бути в постійній го­товності до відбиття контратак противника.

210. Гірським перевалом або ущелиною батальйон (рота), який наступає з фронту, оволодіває самостійно або у взаємодії з обхідним загоном та тактичним повіт­ряним десантом.

Оволодіння перевалом або ущелиною починається, як правило, із захоплення прилеглих до нього висот та знищення противника на схилах, які обернені до перева­лу або ущелини. Батальйон (рота) після оволодіння прилеглими висотами частиною сил із захопленого ру­бежу сковує противника, який безпосередньо обороняє перевал або ущелину, а головними силами атакою у фланг і в тил знищує його й оволодіває перевалом (ви­сотою) або ущелиною.

Танки та бойові машини піхоти (бронетранспортери) рухаються по доступній місцевості, знищуючи вогневі за­соби противника, які перешкоджають просуванню ба­тальйону (роти) та підрозділів, які обходять противника з флангів.

Залежно від обстановки механізовані підрозділи можуть наступати в пішому порядку і без вогневого зв'язку з танками і бойовими машинами піхоти (броне­транспортерами). Танки в цьому випадку під охороною механізованих підрозділів, які діють десантом на них або в пішому порядку, а бойові машини піхоти (броне­транспортери) з частиною особового складу своїх під­розділів переміщуються в перед бойовому порядку по до­ступних напрямках (дорогах). З виходом на доступну

місцевість вони швидко розгортаються і підтримують наступ механізованих підрозділів.

Після оволодіння перевалом або ущелиною батальйон (рота) діє залежно від поставленого завдання. Рішен­ням командира батальйону (роти) або старшого коман­дира організовується охорона та оборона підходів до перевалу, важливих ділянок доріг, мостів, тунелів та виходів із ущелини.

211. Каньйони, які пересікають напрямок наступу, долаються, як правило, з ходу по захоплених перехо­дах. Якщо перехід захопити не вдалося, то механізовані підрозділи, використовуючи не зайняті противником ділянки, долають каньйон, виходять у фланг або в тил противнику, який обороняє перехід, і при підтримці вогню танків та артилерії раптовою атакою оволодіва­ють ним. Коли обійти противника, який обороняє пере­хід, неможливо, батальйон (рота) оволодіває ним ата­кою з фронту. У цьому випадку каньйон долають в пер­шу чергу механізовані підрозділи під прикриттям вогню артилерії та танків. Танки та артилерія долають каньйон слідом за механізованими підрозділами по переходу, що є, або по обладнаному переходу.

212. Гірські ріки форсуються в ході наступу, як правило, вбрід, а там, де можливо, обладнуються де­сантні, поромні та мостові переправи. На переправах посилюються комендантська, рятівна та евакуаційна служби, а також виставляються річкові застави. Межі бродів позначаються добре видними позначками. Дно ріки розчищається від великих валунів. Для переправи особового складу закріплюються канати.

213. Механізований батальйон (рота), призначений в обхідний загін, посилюється підрозділами артилерії (мі­нометів), протитанковим, гранатометним, інженерно-саперним та іншими підрозділами, а також забезпечу­ється підвищеним запасом ракет, боєприпасів, гірським спорядженням, підтримується вогнем артилерії та уда­рами бойових вертольотів.

Обхідний загін, використовуючи потайні підступи та проміжки в бойових порядках противника, сміливо про­никає в глибину його оборони, оволодіває прилеглими до перевалу (проходу) висотами, а потім самостійно або у взаємодії з батальйоном, який наступає з фронту (тактичним повітряним десантом), атакує противника у фланг та в тил і оволодіває перевалом (проходом).

214. Другий ешелон переміщується розосереджено на напрямку зосередження основних зусиль ближче до під­розділів першого ешелону.

Командно-спостережний пункт батальйону (роти), а також підрозділи технічного забезпечення і тилу баталь­йону наближаються до бойових порядків рот першого ешелону.