Зміст сучасного бізнесу в умовах становлення інформаційного сус- пільства

Навесні 1843 року Генріх Гейне писав: «Захитались навіть основні поняття про час та простір. Залізні дороги вбили простір». Спорудження залізних доріг було подією, яка починала новий період в історії. А потім з’явились інші «вби- вці» простору: телеграф, телефон, радіо. З історії відомо, що звістка про роз- гром наполеонівської армії на полях Росії дійшла до Америки та Японії через півтора-два місяця. Сьогодні час передачі повідомлення скоротився до секунд, а швидке зростання обсягів інформаційних ресурсів людства стає визначальним для розвитку людини, її психології, нових відносин у суспільстві за всіма аспе- ктами.

У високорозвинених країнах про суспільство кібернетики, інформатики (більш ранні дефініції інформаційного суспільства) почали говорити ще в 40 – 50-ті роки XX століття, зокрема під впливом робіт К. Шеннона, Н. Вінера, А. Тьюрінга та ін. основоположників кібернетики і математичної теорії зв'язку. Саме їх дослідження зробили можливими той бум комп'ютерних технологій і програмного забезпечення, свідками якого ми є сьогодні [11, с. 6; додат.].

Так, використання комп'ютерів для регулювання автоматичних процесів стало провідним напрямом діяльності японської корпорації «Омрон», яка з'яви- лася свого роду „піонером” у створенні автоматичної системи обслуговування залізничної станції, автоматичної системи управління транспортним рухом у місті і системи банківського обслуговування. З'єднавши автоматичне управлін- ня (контроль) з комп'ютерами, корпорація поступово опановувала технологію комунікації з метою створення інтегрованих систем, необхідних для задоволен- ня потреб суспільства. Таким чином, починаючи з середини 60-х років корпо- рація «Омрон» активно почала освоювати технології «Контроль», «Комп'юте- ри», «Комунікації», що згодом було названо технологією «трьох К», яка є, за

словами К. Татеіси, основою основ, що веде його корпорацію в суспільство ін- форматики [12, с. 167; додат.].

Слід зазначити, що освоєння технології «трьох К» в епоху появи комп'ю- терів, програмного забезпечення і більш довершених засобів зв'язку, дійсно бу- ло основою бізнес-успіху корпорації, основним родом діяльності якої були сис- теми і компоненти автоматизації. Її власне виробництво також прагнуло до по- вної автоматизації до такого рівня, щоб людина своєю участю у виробничих операціях не могла стати причиною дефектів продукції, і лише здійснювала ко- нтроль якості зі сторони.

Корпорації, вид діяльності яких безпосередньо або побічно не був пов'яза- ний з виробництвом електронної техніки, системами автоматичного управління і т.п., не мали будь-яких прагнень освоювати технологію «трьох К», і тим біль- ше не розглядали її як основу своєї конкурентоспроможності.

Формування матеріальної бази інформаційного суспільства, що обумовле- не зростанням інформаційного сектора економіки, починаючи з II півріччя ХХ століття, загострило суперечності в системі ринку, викликало нові імпульси до зміни цілей і структури сучасного бізнесу. Тепер, незалежно від роду діяльності будь-яка фірма, що прагне до зміцнення своїх ринкових позицій і подальшого зростання, повинна враховувати сучасні тенденції трансформаційних процесів в соціальному і технічному аспектах. Таким чином, сучасний бізнес переходить на якісно інший рівень взаємозв'язків і взаємовідносин між учасниками ринку. Здійснення виробничої, інноваційної, інвестиційної, комерційної, фінансової та іншої діяльності фірм, так або інакше залучається до загального інформаційно- го середовища, змінює свою характеристику і форми прояву. Активізація дано- го процесу, перш за все, пов'язана зі швидкими темпами розвитку інформацій- ного бізнесу як самостійної сфери виробничих відносин.