Судинні рослини

• охоронні види (види рослин, котрі занесені до Червоної книги України, Європейського та Світового Червоних списків, а також додатків до підписаних Україною міжнародних конвенцій). При веденні кадастру основна увага мав бути приділена рослинам, що знаходяться під охороною на міжнародному та національному рівнях;

• регіонально-рідкісні види (види рослин, котрі потребують охорони на місцевому рівні). До них належать ті види рослин, котрі офіційно не включені до охоронних списків на міжнародному, національному або місцевому рівні, але стан популяцій яких в регіоні викликає занепокоєння. Це, зокрема, види зі складним життєвим циклом та непередбачуваною динамікою чисельності популяцій, рослини, що активно використовуються місцевим населенням;

• види, що становлять інтерес для науки (погранично-ареальні види, ендеміки, релікти), історії та культури;

• види - індикатори умов середовища та рослинних угруповань;

• інвазійні та інвазійно-експансивні (у першу чергу всі неаборигенні (адвентивні) види з високим ступенем натуралізації). Сюди слід віднести також ергазіофіти - види, що виходять з культури і заселяють природні ценози. Усі ці види є агентами " флористичного забруднення", а також інтегративними індикаторами синантропного впливу людини на флору, рослинні угруповання та довкілля в цілому. При ведені кадастру особливу увагу слід звернути на карантинні бур'яни, що офіційно занесені до Переліку карантинних організмів Укрдержкарантину.

• найважливіші бур'яни сільськогосподарських культур;

• рослини, що є небезпечними для життя і здоров'я людини: отруйні, алергенні тощо;

• ресурсно цінні види (як ті, котрі використовуються зараз, так і перспективні для використання в майбутньому). До цієї групи належать лікарські, медоносні, харчові, технічні, декоративні види, дикі родичі культурних рослин (як перспективне джерело генофонду для селекції) та деякі інші групи.

Мохи

• види, що занесені до Червоної книги України;

• види, які є домінантами чи субдомінантами наземного покриву;

• види, характерні для основних типів рослинності досліджувано­го району, а саме: лісів, боліт, лучно-степових ділянок. Ці види мохопо­дібних відіграють важливу роль у структурі ценозів, відображають їх стан, створюють середовище для існування інших видів. їх зникнення чи продовження існування вказує на зміну чи сталість екосистеми;

• види, характерні для основних екотопів - епігейні, епіфітні, епіксильні, а також для порушених, антропогенних місцезростань.