Соціальне значення водно-болотних угідь

Соціальна цінність водно-болотних угідь визначається їх утилітарною значущістю для людини. Серед найважливіших її критеріїв є ресурсний, науковий, культурно-естетичний, етнічний, релігійний та ін.

Ресурсна цінність водно-болотних угідь зумовлена високою продуктивністю біотичних компонентів, що визначає значний ступінь диверсифікації їх використання у народному господарстві (промислове риболовство і мисливство, кормовиробництво, заготівля лікарських видів рослин і дикорослих ягід, заготівля соломи очерету та камки морської для технічних цілей, добування торфу, піску, черепашнику, сапропелю, лікувальних грязей, детриту, грунту донних відкладів тощо).

Не менша цінність водно-болотних угідь як об'єкта рекреації і ресурсу стабілізації екорівноваги довкілля. Краса і мальовничість, привабливість їх пейзажів є потужним природним ресурсом збереження психічного здоров'я та відпочинку людини. На території водно-болотних угідь відбуваються активні фізико-хімічні процеси, внаслідок яких формуються нові поклади детриту (водно-болотні угіддя морські і внутрішні), торфу, сапропелю (водно-болотні угіддя внутрішні), відбувається накопичення і консервування рідких вуглеводнів (водно-болотні угіддя морські, Сиваш).

Наукова цінність водно-болотних угідь зумовлена своєрідністю розвитку їх біотичних компонентів, який відбувається в умовах трьох природних середовищ - водного, наземного і повітряного. Це, в свою чергу, визначає специфіку проходження адаптивно-еволюційних процесів і, відповідно, структурно-функціональної організації біорізноманіття зазначених екосистем. Останнє зумовлює високу біотичне різноманіття водно-болотних угідь, зокрема б-різноманітність (ступінь видової різноманітності певної території), в-різноманітність (ступінь диференційованості розподілу видів за градієнтом місцезнаходжень - для водно-болотних угідь характеризується як вертикальним, так і горизонтальним градієнтами), г-різноманітність (ступінь різноманітності на ландшафтному рівні). їх з'ясування та вивчення дозволяє отримати принципово нові знання про закономірності поширення, формування, функціонування, ступеня надійності, стійкості тощо біорізноманіття.

Культурно-естетична цінність водно-болотних угідь визначається їх унікальністю як яскравого об'єкта і предмета творчості та натхнення, які служать вихованню глибокої екологічної культури, екофільного світогляду і мислення, біоетики, та сприяють розвитку емоційної сфери і вдосконаленню естетичних уявлень.

Матеріальне і духовне життя кожного етносу тісно пов'язано з природними умовами його проживання. Останні здійснюють значний вплив на форму його суспільної свідомості як систему відображення істотних характеристик навколишнього світу. Саме цим визначається етнічна значущість водно-болотних угідь як елемента природного оточуючого середовища і їх визначальний вплив на стереотипи поведінки, зокрема природну заданість символів у образотворчому мистецтві, фоносемантичні особливості мови, обрядовість, особливості асоціативних реакцій тощо і на етногенетичні процеси в цілому.

Серед екологічних детермінантів релігійних уявлень як форми суспільної свідомості і одночасно національної культури та етнічної психології водно-болотні угіддя або їх компоненти відіграють важливу функціональну роль. Релігійні уявлення, відбиваючи історичні умови природного середовища та формування і розвитку етносу, визначають через систему обрядів (водохрещення), обмежень і заборон (святість джерел, гріх забруднення джерел тощо) бережливе ставлення до них.