Водно-болотних угідь України

Водно-болотні угіддя України відзначаються унікальністю і багатством екосистем, що зумовлено природно-історичними факторами, зокрема територіальним розташуванням держави на біогеографічних рубежах, а також перехрестях міграційних хвиль біорізноманіття з багатьох центрів його походження. Вони займають площу близько 3, 6 мли га, з якої лише 4% входять до складу природно-заповідного фонду України.

Водно-болотні угіддя України відзначаються багатством фіторізноманіття. їх флора нараховує понад 800 видів судинних рослин, у складі яких близько 35% представників північного походження. Більшість з них у зв'язку з проведеними меліоративними роботами, а також посиленням антропогенного впливу є рідкісними та зникаючими. У флорі також присутня значна частка видів південних регіонів, що пов'язано з наявністю умов для зростання теплолюбних видів (роди Azolla, Cyperus, Torulinium, Diplachne, Eclipta та ін.), зокрема у Північному Причорномор'ї. Значна кількість у складі флори водно-болотних угідь реліктових видів. Це переважно представники міоцен-пліоценового євразійського гігро- і гідрофільного палеокомплексу - латаття біле (Nymphaea alba), глечики жовті (Nuphar lutea), види родів кушир (Ceratophyllum), водяний горіх плаваючий (Тгара), водопериця (Myriophyllum), рдесник (Potamogeton), що відзначається своєрідною історією розвитку. У їх складі представлені також ендемічні види, а саме: водяний горіх дніпровський (Тгара borys-thenica), в. г. Флерова (Т. flerovii), в. г. азовський (Т. maeotica), в. г. дунайський (Т. danubialis), в. г. великокореневий (Т. macrorhiza), кушир донський (Ceratophyllum tanaiticum). Вони поширені переважно у водоймах Дніпра, Дністра, Дунаю, Південного Бугу і є рідкісними та зникаючими. 40 видів судинних рослин водно-болотних угідь України занесено до Червоної книги України.

Відзначається синтаксономічним різноманіттям рослинність водно-болотних угідь, яка нараховує близько 850 синтаксонів в ранзі асоціації (близько 500 - водної рослинності і 350 - болотної). 16 синтаксонів водної рослинності і 17 болотної в ранзі формації занесено До Зеленої книги України (1987).

В Україні представлені різноманітні групи боліт з відповідною рослинністю - високотравні, евтрофні, евтрофні осокові та осоково-гіпнові, мезотрофні та оліготрофні, проходить південна межа поширення сфагнових боліт мезотрофних та оліготрофних. Найбільший природоохоронний інтерес складає рослинність оліготрофних боліт. Вони характерні для Західного Полісся та високогірних районів Українських Карпат. У складі їх рослинності значна кількість видів, що є рідкісними і зникаючими. Більшість з них занесено до Червоної книги України, а саме: журавлина дрібноплода (Oxycoccus microcarpus), хамедафна чашечковидна (Chamaedaphne calyculata), осока малоквіткова (Carex pauciflora) та ін.

Водно-болотні угіддя, що відіграють винятково важливу (екологічну, гідрологічну, екосистемну, економічну) роль і є надмірно вразливими, оскільки зазнають не лише спрямованого, постійно зростаючого, антропогенного впливу, а й опосередкованого від усіх трансформацій екосистем на площах їх водозбору (тобто на більшій частині України), опинилися у фокусі багатьох гострих екологічних, економічних і соціальних проблем. Гіпертрофований і незбалансований розвиток окремих галузей господарства в Україні робить реальною загрозу виникнення катастрофічних екологічних ситуацій і руйнування екосистем водно-болотних угідь у багатьох регіонах держави. Усунення дисбалансів використання ресурсів та їх відтворення, рестабілізація і збагачення та невиснажливе природокористування, формування законодавчо-правового поля є підґрунтям, розв'язання проблеми чистоти води, відновлення якості довкілля, збереження його біорізноманіття і збалансованого розвитку України.