Класифікації методів, які використовуються при проведенні порівняльно-правових досліджень

В юридичній науці немає єдиної та обов'язкової для всіх ме­тодології порівняльно-правових досліджень, яка підпорядковує їх виконання суворим канонам. Відправним пунктом є тема і мета конкретної роботи. Саме ці критерії визначають, яку роль повинно відіграти в її виконанні порівняльно-правове дослідження, у зв'яз­ку з чим та в якому обсязі його потрібно здійснювати.Метою порівняльно-правового дослідження можуть бути загаль­на систематика і структура певного правопорядку або однієї з його 12частин, наприклад, господарського права. Водночас воно може сто­суватися і незначних питань, наприклад, відшкодування за неви­користану відпустку історико-порівняльний та формально-логічний аналіз.

5. Цілі, функції та значення порівняльного правознавства. функції: моди­фікованих функцій належать такі: онтологічна, яка в свою чергу поділяється на описову (констатаційну) та інтерпретаційну, інфор­маційна, евристична, методологічна, прогностична, практично-організаційна, політико-правова, інтегративна. функція по­долання ізоляції національної правової системи. функція збагачення національної правової системи правовим досвідом інших народів завдяки про­никненню в їх правову культуру; функція гармонізації та уніфі­кації національної правової системи з іншими, насамперед євро­пейськими правовими системами з огляду на інтернаціоналізацію сучасного правового життя; функція " інтернаціоналізації" вітчизня­ної юридичної освіти, подолання її національної обмеженості (са­модостатності).Цілі можна звести до декількох основних:
· Пізнавальна (глибоке і масштабне вивчення правових явищ в різних державах); · Інформаційна (одержання точних відомостей про якісні
моментах зарубіжного права та їх використання у вітчизняній
юридичній практиці); · Аналітична (виявлення витоків правових явищ у зарубіжних системах права і виявлення тенденцій їх розвитку); · Інтегративна (чітка орієнтація в розробці способів гармонізації та зближення правових систем); · Критична (конструктивний аналіз окремих інститутів зарубіжного права і його зіставлення з аналогічними інститутами російського права); · Пропагандистська (інформування про значимість правової системи країни).

6. Етапи виникнення, становлення та розвитку порівняльного правознавства як юридичної науки. На думку О.Ф. Скакун, наука порівняльного правознавства пройшла три етапи свого безпосереднього розвитку: 1) виникнення як юридичної науки, тобто нагромадження і систематизація юридичних знань про проблеми застосування порівняльно-правового методу, вивчення загальних, особливих і одиничних рис різноманітних правових систем світу; 2) становлення як самостійної галузі юридичних знань, що має власний предмет, методи, понятійний апарат і т. ін.; 3) оформлення юридичної компаративістики як системи знань, методів, прийомів порівняльно-правових досліджень у цілісну систему, тобто в теорію правових систем (теорію компаративістики), зростання значущості і визнання результатів цих досліджень.