Вегетативне поновлення лісу.

Вегетативне поновлення лісу відбувається порослю від пня, від ко­реневих паростків та відводками. Вегетативно поновлюються, головним чином, листяні породи і лише деякі хвойні - тис, кипарис болотний та деякі інші. Найважливіше господарське значення має поновлення поро­слю від пня. Поросль на пнях утворюється із сплячих та придаткових (превентивних та адвентивних) бруньок. Придаткові бруньки утворюються на зрізі дерева або при зовніш­ньому пораненні між корою і деревиною, тобто з камбію. Утворюються вони внаслідок надходження поживних речовин після рубки дерева. Ря­сна поросль із придаткових бруньок з'являється у в'яза, граба, осокора, акації білої, менша - у дуба, ільма, липи, кленів, вільхи чорної. Здатність поновлюватись порослю у окремих деревних порід - різ­на, вона також залежить від віку дерева та діаметра пня. Чим старіше дерево і більший при одному і тому ж віку діаметр пня, тим менше утво­рюється порослі. Поросль з'являється масово на пнях після зимової рубки і до осені встигає здерев'яніти. На порослеве поновлення особливо негативно впливає літня рубка. Тому, якщо ведеться орієнтація на порослеве по­новлення, рубку потрібно проводити в осінньо-зимовий період, і, навпа­ки, якщо потрібно загальмувати вегетативне поновлення, її слід прово­дити влітку. густа поросль від пня призводить до відхилення стовбурів дерев від вертикалі, іноді вони вигнуті дугою у кореневій частині, що знижує якість деревини. Оскільки деревина пнів часто уражується збуд­никами гнилей, вони можуть переходити і на порослеві стовбури. Потріб­но також мати на увазі, що кожне наступне порослеве покоління буде рости гірше за попереднє, сильніше уражуватиметься збудниками гни­лей. Тому орієнтуватися на порослеве поновлення потрібно вкрай обе­режно. Коренепаросткове поновлення. Воно характерне для тополь, осики, акації білої, сірої та зеленої вільхи, береста, багатьох кущів. Ко­реневих паростків не утворюють верби, дуб, ясен, ільм, горіх волоський, клен гостролистий, береза, вільха чорна, граб. Розмноження відводками у природі спостерігається у липи, ялиці, ялини, деяких кущів.

52.Методи обліку природного поновлення лісу.

Способи обліку природного поновлення поділяють на окомірні (суб'єктивні) та об'єктивні(більш-менш точний облік поновлення). Окомірна оцінка природного поновлення застосову­ється у разі необхідності поділу якої-небудь площі на окремі ділянки з приблизно однаковою успішністю поновлення. Основними показниками при лісівницькій оцінці поновлення є кількість життєздатного підросту чи самосіву на одиниці площі, його склад та розміщення на площі. За сту­пенем надійності для поновлення самосів і підріст поділяють на життє­здатний, сумнівний, пошкоджений, хворий та нежиттєздатний. При оцінці поновлення враховується тільки перша категорія. За характером розміщення на площі поновлення поділяють на рівномірне, середньої рівномірності та нерівномірне (групове). Залежно від густоти та рівно­мірності розміщення природного поновлення вибираються методи об'єктивної оцінки. До об'єктивних методів обліку природного поновлення відносяться стрічковий метод та метод облікових площадок. Залежно від розмі­щення поновлення, його віку, під пологом насадження чи на вирубці ве­деться облік, вибирається і методика обліку. За методикою проф. С.С.П'ятницького на суцільних вирубках закладають стрічки п'ятиметрової ширини упоперек вирубки. Методика проф. М.М.Горшеніна передбачає під пологом лісу за­кладати при висоті підросту до 1, 5 м 200 облікових площадок на 1 га (1 м² кожна), а при більшій висоті підросту - 50-100 облікових площадок розміром 4 м² кожна. Площадки повинні розміщуватися рівномірно на площі. П.М.Мегалінський встанови­в залежність точності обліку підросту від його густоти, характеру розмі­щення на площі та величини облікової площадки. За допомогою спеціальної таблиці підбирався розмір облікових площадок і їх кількість, що й забезпечувало бажану точність обліку підросту.Для гірських умов була розроблена методика обліку природного поновлення проф. В.З.Гулісашвілі, яка передбачала закладку пробних площ розміром від 0, 25 до 1, 0 га. Успішність природного поновлення встановлювалася за шкалами, які були запропоновані М.О.Ткаченком, В.Г.Нестеровим, В.З.Гулісашвілі, М.М.Горшеніним, П.М.Мегалінським. За цими шкалами визначалася ус­пішність природного поновлення залежно від кількості життєздатного підросту певного віку.

53.Штучне лісопоновлення.

Штучне поновленн здійснюється сівбою насіння або садінням молодих рослин. Орієнтація лісоводів спрямована на штучне поновлення або комбіноване, яке передбачає культуру головних порід і використання супутніх. Штучне і комбіноване поновлення лісу на суцільних вирубках буде успішним, якщо будуть ураховані певні лісівницькі вимоги. Перш за все, потрібно вивчити лісорослинні умови, їх потенціальну родючість, яка забезпечить успішний ріст деревних порід, що будуть зростати на місці зрубаних. За корінними лісо­станами природного походження, а якщо вони відсутні - штучно створе­ними насадженнями у пристигаючому чи стиглому віці, які вважаються господарсько доцільними, визначається головна порода при поновленні вирубок. Іноді березу вводять в соснові культури і тоді, коли на площі є чис­ленний самосів і підріст цієї породи. Наявність берези у соснових куль­турах потребує освітлення, яке завжди збиткове, вимагає значних зу­силь, без яких вже у молодому віці можлива часткова або повна зміна сосни на березу. Існує довготривала практика одночасного введення у культуру сос­ни і дуба на відносно бідних свіжих глинясто-піщаних ґрунтах. Для очищення площі суцільних вирубок від трав'яної рослинності, зменшення напруги у конкурентних взаєминах з деревними породами на практиці часто відводять суцільні вирубки під тимчасове сільськогос­подарське використання. Після кількох років такого використання ріст лісових культур, дійсно, кращий, ніж без нього, а догляд за ними прово­диться легше. При штучному поновленні суцільних вирубок лісоводи завжди на­магалися досягти якомога швидшого змикання крон молодих рослин та утворення власного пологу. Створення пологу полегшує конкурентну боротьбу деревних порід з трав'яною рослинністю. Змикання крон молодняка зменшує не­гативний вплив екологічних факторів, а саме: знижує надмірну радіа­цію, яка може викликати перегрів тканин та пригнічує фотосинтез; знижує турбулентний обмін повітря, призводить до повітряної посухи; зменшує заселеність ґрунту бур'янами, що посилено споживають во­логу і елементи живлення; зменшує можливість заселення ґрунту шкідниками особливо личинками пластинчатоусих жуків, які пошкоджу­ють деревні рослини. В Україні є певний досвід штучного поновлення саме за допомогою розміщення посадкових місць групами. Мається на увазі запропоно­ваний В.Д.Огієвським " спосіб густої культури дуба місцями".