Екологія росту деревних рослин.

Ріст рослин складається з росту клітин, тканин, органів і відбува­ється завдяки діяльності спеціальних тканин - меристем, у яких клітини активно поділяються, проходять стадії розтягування та диференціації. Ріст безперервно пов'язаний з розвитком рослин при проходженні ними різних фаз онтогенеза. Деревні рослини проходять два цикли розвитку: загальний великий цикл, що охоплює розвиток від утворення насіння і до відмирання усьо­го рослинного організму, і* малий річний цикл, який включає щорічний розвиток пагонів із верхівкових бруньок (точок росту) до утворення но­вих верхівкових бруньок. Протягом року відбувається також утворення листя, квіток і т.п. Ріст у висоту. У всіх деревних порід помірних широт спостеріга­ється яскраво виражений ритм росту стебел у довжину завдяки впливу ендогенних реакцій на світлову і температурну періодичність та інших зовнішніх факторів. Величина приросту визначається погодними умова­ми. Щорічний приріст у висоту прийнято відносити до двох типів: топо­левого та дубового. Тополевий тип (тополі, береза, акація біла, модрина та ін.) харак­терний тим, що приріст у висоту визначається погодними умовами по­точного року.Тривалість росту у висоту у обох типів, а особливо у тополевого, залежить від погодних умов - температури та опадів. Фактори, які не­сприятливо впливають на асиміляційний апарат (посуха висока темпе­ратура), скорочують термін вегетаційного періоду, що припиняє приріст, особливо старих дерев. Ріст у товщину. У деревних порід помірних широт низькі темпера­тури викликають сповільнення та припинення росту, що залежить від ритміки гормональних процесів у камбії. Це призводить до утворення протягом року різних елементів деревини, що формуються у вигляді так званих річних кілець. Ріст коренів. Ріст коренів, як відмічають багато дослідників, має два максимуми: весняний та осінній. Деревні породи за нормальних умов їх розвитку мають генетично закріплену тенденцію до певного від­ношення - коріння: надземна частина. Асимілююча поверхня і ріст. Кількість листя або хвої помітно впливає на ріст, хоча останній не є простою функцією від асимілюючої поверхні. Продуктивна здатність асимілюючої поверхні залежить не тільки від її розміру, але й від затінення, нестачі води та поживних речо­вин, від низьких температур тощо. Водний режим і ріст. При нестачі вологи у рослин закриваються устячка, що знижує продуктивність фотосинтезу. Тому сухі літні періоди протягом кількох тижнів призводять до зниження приростів у висоту та товщину. Особливо небезпечно для деревних рослин, коли посушливі роки наступають один за одним.