Методи вивчення мікрофлори повітря та води.

Кількісний і якісний скад мікрофлори повітря досліджують різними методами. У верхніх шарах атмосфери вивчають мікроорганізмів з лікатів та аеростатів за допомогою спеціальної апаратури, яка виключає можливість зараження середовищ через присутність людини. Більшість методів вивчення мікрофлори повітря пов'язана з вирощуванням їх на поживних середовищах та наступним аналізом і підрахунком кількостей колоній, які утворилися з бактеріальних клітин або спор. З цією метою використовують спеціальні прилади для аналізу і підрахунку колоній мікроорганізмів. Найпростішим методом вивчення мікрофлори повітря є седиментаційний метод, запропонований Р.Кохом. Суть його полягає в тому, що чашки Петрі з живильним середовищем залишають відкритими протягом 10-15 хв на місці проведення досліду. За цей час на поверхню поживного середовища разом з пилом і краплинками вологи осідають мікроби, які інтенсивно розмножуються і через певний час утворюють колонії. Потім їх підраховують і аналізують. Цей метод осаджування дає тільки орієнтовні дані. Набагато точнішим є аспіраційний метод, розроблений Ю.Кротовим. За цим методом посів мікроорганізмів проводять за допомогою спеціальних приладів – імпакторів типу приладу Кротова (мікроби осаджують на поверхню щільних поживних середовищ) та імпінджерів типу приладуДьяконова (при продуванні повітря мікроби поступають в рідкі поживні середовища). Ці методи найбільш надійні, бо дозволяють давати кількісну характеристику забрудненості повітря мікроорганізмами та вивчати їх видовий склад. Досліджувати мікрофлору можна також фільтраційним методом - повітря продувають крізь воду або мембранні фільтри з наступним мірним висівом на поживні середовища.

Вивчення і облік мікрофлори води проводять методом Ісаченка, методом агарових пластинок, методом мембранних фільтрів, бродильним методом, застосовують люміносцентно-серологічний метод, капілярну мікроскопію.

Методом мембранних фільтрів визначають кількість клітин Е.соlі в одиниці об'єму (колі-індекс). Суть методу полягає у фільтруванні рідини, що аналізується, через мембранні фільтри, що затримують бактерії, після чого ці фільтри переносять на тверде поживне середовище і підраховують кількість колоній, що виросли.

Метод підрахунку на агарових пластинках дає тільки орієнтовні дані. Зразок досліджуваної води переносять на тверде поживне середовище, вирощують на них колонії, досліджують та підраховують їх.

Бродильний метод полягає у посіві визначених об'ємів води та вирощуванні при 43º С у рідкому поживному середовищі накопичення з наступним висівом бактерій на щільне агарове середовище Ендо.