Напад німецьких військ на СРСР. Початок Великої Вітчизняної війни

22 червня 1941 р. війська нацистської Німеччини напали на СРСР. Разом із Німеччиною у війну проти Радянського Союзу вступили Фінляндія, Угорщина, Румунія, Італія, Словаччина. Допомогу Німеччині подавали Іспанія і Болгарія. План війни проти СРСР під назвою “План Барбаросса”, розроблений німецьким генштабом і затверджений Гітлером у грудні 1940 р., ґрунтувався на ідеї “блискавичної війни”. Він передбачав швидке просування танкових з’єднань, оточення і знищення радянських сухопутних військ у західних районах СРСР. Планувалося, що після цього гітлерівські армії протягом шести-восьми тижнів вийдуть на лінію Архангельськ – Волга – Астрахань – західне узбережжя Каспійського моря, ударами авіації зруйнують уральський промисловий район і примусять Радянський Союз до капітуляції. Для здійснення своїх планів Гітлер зосередив на кордонах з СРСР, включаючи війська своїх сателітів, 190 дивізій (5, 5 млн. чол.) проти 170 радянських дивізій, які мали 2, 9 млн. чол. Німецькі війська підготували для нападу на СРСР 4300 танків і штурмових гармат, 4980 бойових літаків, 47200 гармат і мінометів. Прикордонні військові округи СРСР мали 9200 танків, 8450 літаків, 46830 гармат і мінометів. Отже, війська Червоної Армії мали значну перевагу у танках і літаках, але їх дислокація не забезпечувала необхідних умов для ведення успішної оборони, ряд військових частин було підведено впритул до кордону, не підготовлені були оборонні рубежі, оскільки ведення війни було розраховано на стрімкий наступ і бої на “чужій території”. А німецькі війська, маючи величезний досвід в веденні сучасної війни, були раціонально розташовані, зокрема, на напрямках головних ударів вони в 6-8 разів переважали радянські війська, які їм протистояли. З перших днів війни вглиб території СРСР розгорнули наступ три угрупування німецьких армій. Група армій “Північ” (командуючий генерал-фельдмаршал фон Леєб) із Східної Прусії через Прибалтику наступала на Ленінград. Група армій “Центр” (командуючий генерал-фельдмаршал фон Бок), зосереджена в Польщі, розгорнула наступ в напрямку Мінськ – Смоленськ – Москва. На Україну наступала група армій “Південь” (командуючий генерал-фельдмаршал фон Рундштедт), розгорнута від Любліна до гирла Дунаю, яка разом налічувала 57 дивізій і 13 бригад. З початком війни Прибалтійський, Західний, Київський і Одеський військові округи були перетворені на Північний, Західний, Південно-Західний і Південний фронти. В Україні військам противника протистояли два фронти: Південно-Західний і Південний. З сухопутними військами взаємодіяли Чорноморський флот, Дунайська і Пінська військові флотилії.