Бої в прикордонних районах

Рано-вранці 22 червня 1941 р. німецькі війська атакували радянські прикордонні застави, авіація піддала бомбардуванню багато міст, зокрема Рівне, Львів, Житомир, Київ, Севастополь, розташування військових частин, аеродроми. Зав’язалися запеклі кровопролитні бої. Удар ворога, непідготовленість до його відбиття, швидке просування німецьких танкових і моторизованих частин порушили управління радянськими військами, поставили їх в дуже складне становище і змушували відступати. На південно-західному напрямі бойова обстановка для радянських військ, як і скрізь, склалася несприятливо, хоча прикордонники, бійці і командири частин, які першими прийняли на себе удари ворога, в ряді місцевостей виявили зразки безприкладного героїзму. На кордоні (на річці Сян), у районі Леско-Глинне-Постолів-Тальни, оточені ворогом гарнізони майже 100 недобудованих дотів (близько 6 тис. чол.), вели бої аж до початку липня. З 22 червня до 1 липня, звитяжно билися бійці 13-ї застави Володимир-Волинського прикордонного загону під командуванням лейтенанта О.В. Лопатіна в селі Скоморохи. У перший день війни прикордонники в запеклому бою під Перемишлем і в самому місті стримували натиск фашистів, сили яких переважали в 15-20 разів. 23 червня на допомогу захисникам міста підійшла 99-а стрілецька дивізія полковника М. Дементьєва, ворог був вибитий з Перемишля. Радянські воїни утримували місто 5 днів і відійшли лише після одержання наказу командування про його залишення. З винятковою хоробрістю билися радянські льотчики. У першу годину війни в районі Дубно здійснив таран фашистського літака льотчик 26-го винищувального авіаційного полку старший лейтенант І. Іванов. Того ж дня таранили ворожі літаки льотчики Південно-Західного фронту Л. Бутелін, Д. Кокорєв, Є Панфілов і О. Мокляк. Але в той же час радянські війська втратили 1200 бойових машин, майже всі на аеродромах. З 23 по 29 червня в районі Луцьк-Броди-Рівне тривала найбільша танкова битва початкового періоду війни, в якій взяли участь близько 2 тис. танків. За директивою Ставки головного командування в наступ проти 1-ї танкової групи німців були кинуті вісім механізованих корпусів. У ході цієї битви радянські війська затримали просування противника до Києва на тиждень, але спинити його не могли. До 30 червня 1941 р. на львівсько-київському напрямку частини Червоної Армії змушені були відійти від державного кордону на 100-200 км., залишивши міста Дрогобич, Львів, Луцьк, Рівне. Гітлерівцям вдалося прорвати оборону радянських військ на рубежі старого державного кордону в районі Новоград-Волинський, Шепетівка. 9 липня вони захопили Житомир, 11 липня підішли до річки Ірпінь, за 15 км. на захід від Києва. Створилася безпосередня загроза столиці України. На Південному фронті німецькі і румунські витіснили радянські війська із Північної Буковини і Бесарабії і підійшли до Дністра та до дальних підступів Одеси.