Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Лексико-граматичні засоби зв’язку речень у науковому тексті
У реченнях вставні слова і словосполучення можуть використовуватись зі значенням: а) введення прикладів: Наприклад: х+2=у+3. б) припущення: Вважатимемо, що котушка обертається з періодом Т в однорідному магнітному полі; в) додаткової інформації: Зауважимо, що цей рисунок може бути корисним для розв’язування деяких обчислювальних фізичних задач. г) висловлення особистого погляду – сформованого або припустимого: Дійсно, якщо до лампочки послідовно приєднати ще й котушку індуктивності, то струм і яскравість лампочки зменшаться. Складається враження, що заряди рухаються і між пластинами конденсатора, там, де є лише ізолятор; ґ) висловлення особистого відношення до дії, можливостям приборів, експерименту або його результатам: На жаль, сучасні трансформатори і способи передачі електроенергії не дозволяють передавати її на відстань в кілька тисяч кілометрів. Для щільнішого об’єднання частин речення, а також окремих речень у надфразні єдності та текстовий комплекс використовуються дієприслівники, а ще частіше – дієприслівникові звороти. Наприклад: Використовуючи основну властивість відношення, можна виконувати два перетворення: а) скорочення членів відношення; б) заміну відношення дробових чисел відношенням цілих чисел. Поділивши кожний член відношення на 5, дістанемо 7: 3. Невід’ємною властивістю наукового тексту є велика кількість речень з інверсією. Наприклад: Пропорцією називається рівність двох відношень. Посилання на джерело або автора, на правила, приклади, формули, закони, звернення, пропозиції, сумісності дій. У наукових текстах часто зустрічаються посилання на правила, формули, закони, на авторів відкриттів, перших дослідників природних явищ, першовідкривачів законів фізики, хімії, математики тощо. Лексико-граматичні засоби введення в тексти посилань такі: а) словосполучення згідно з (+ орудн.відмінок). Наприклад: Згідно з правилом Ленца індукований у контурі струм має такий напрям, що його магнітний потік через площу контуру протидіє зміні первинного потоку, яка створює струм; б) складне речення, в якому перша частина хто + дієслово (сказав, написав, вважав, довів, встановив тощо) приєднується до другої сполучником що. Наприклад: О.Бутлеров встановив, що ізомери виявляють різні властивості (фізичні та хімічні) тому, що мають різну будову; в) словосполучення із прийменником за: за +орудн.відм. Наприклад: За другим законом Ньютона та = Ft. г) звернення до читача з пропозицією сумісності дій, яке починається дієсловом. Наприклад: Скористаємось законом Гука для деформації стержня: Δ L/t = SE; ґ) складнопідрядне речення з підрядним означальним. Наприклад: Перший білок, первинну структуру якого у 1954 р. вдалося розшифрувати англійцю Ф.Сенгеру (лауреат Нобелівської премії у 1958р.) – інсулін; д) дієприкметниковий зворот. Наприклад: Це відкриття пояснило деякі відхилення від періодичного закону, сформульованого Д.Менделєєвим. У науковий текст можуть вводитися і словосполучення, які передають відношення того, хто продукує інформацію усною або писемною формою. Наприклад: На жаль, це груба помилка. Автор тексту може звертатися до своїх уявних чи реальних читачів. Наприклад: Зверніть увагу на те, що висота падіння не входить у відповідь. Контрольні питання 1.Які структурні схеми використовують для формулювання і характеристики наукових понять? 2.Які мовні засоби використовуються при класифікації і порівнянні? 3.Які лексико-граматичні засоби зв’язку речень у науковому тексті? 4.Як оформлюються посилання на джерело або автора?
|