Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Основні функції філософії
Питання про функції філософії – підсумкове питання даної теми, завершує обговорення філософії як особливого світогляду, співвідношення філософії і науки, особливостей філософського знання. Питання про функції філософії – це також питання про її призначення, про її роль у житті людини і суспільства. Серед її функцій виділимо найбільш важливі. Світоглядна функція припускає розгляд філософії (що є досить зрілою, теоретичною формою світогляду) як умову вдосконалювання світогляду людини, виведення її з рівня світовідчуття на рівень світорозуміння. Про цю функцію досить докладно вже йшла мова раніше. Гносеологічна функція припускає розгляд філософії як вчення про пізнання. В кожній досить розвинутій філософській системі є спеціальний розділ (правда, він може і не бути виділений явно), присвячений виявленню закономірностей пізнавального процесу, виявленню можливостей і меж пізнання, співвідношенню почуття і розуму в пізнанні і т.п. Такий розділ називають звичайно гносеологією, на відміну, наприклад, від онтології як філософського вчення про буття. Останнім часом використовують частіше термін “ епістемологія ”, що відбиває вплив англо-американської і французької культурної і мовної традиції, у той час як термін “гносеологія” ближче до німецькомовної філософської традиції. Методологічна функція припускає розгляд філософії як особливий метод пізнання і як особливий засіб осмислення дійсності. Тим самим можна говорити про власне філософські методи (наприклад, діалектика) і засоби (рефлексія, категоріальний апарат і т.п.). Арсенал філософських методів і засобів розглядається філософією в спеціальному розділі, названому методологією, використовуючи також порівняння, зіставлення з неформальними методами і засобами. Серед філософських методів окрім діалектики можна відмітити, наприклад, феноменологічний и герменевтичний (див. детальніше про них у темі 3 під час розгляду, відповідно, феноменології та філософської герменевтики). Аксіологічна функція орієнтує на те, що філософія, будучи теоретичною формою світогляду, обґрунтовує основні духовні цінності, включаючи їх у контекст філософських дискусій про проблеми людського буття. При цьому обґрунтування здійснюється також й в етиці, естетиці, або взагалі в аксіології (як загальному вченні про цінності) з використанням багатого категоріального досвіду філософії. Виділені тут чотири функції – основні. Крім них, однак, говорять і про логічну, соціокультурну, виховну, ідеологічну і деякі інші функції. Що стосується, наприклад, ідеологічної функції, то вона внутрішньо не властива філософії як такій, хоча під ідеологією в першому наближенні можна зрозуміти теоретичну концепцію, що обґрунтовує інтереси деякої соціальної групи чи класу. Однак у деяких історичних періодах ідеологічна функція все-таки може висуватись на передній план в окремих філософських системах. Так було, наприклад, з марксистською філософією в СРСР, коли вона виступала теоретичною основою комуністичної ідеології.
|