Фрагментарність і дублювання документованої інформації

Протилежними, але взаємопов'язаними специфічними закономірностями функціонування сучасних ДП та М є фраг­ментарність і дублювання документованої інформації.

Фрагментарність - це наявність у потоці документів, що містять фрагменти відомостей про об'єкт. Під фрагментом розуміється опис окремої частини об'єкта, однієї його харак­теристики, або властивості, що не дає загального уявлення про об'єкт та можливості його оцінювання.

Нарощування фрагментарності в ДП та М дослідники пов'язують зі швидкими темпами старіння інформаційної складової документів, з економічною природою наукової ін­формації, що призводить до прагнення авторів закріпити свій пріоритет на одержане знання про об'єкт, не зважаючи на за­гальні результати експерименту або дослідження.

Дублювання - це наявність у документах теоретичних та практичних відомостей про об'єкт, що повторюються вна­слідок виходу в світ видань різних типів, видів, жанрів.

За матеріалами дослідження Г.Ф. Гордукалової дублю­вання інформаційної складової документа обумовлено такими факторами:

- необхідністю оповіщання широкої читацької аудиторії про події суспільного життя (наприклад, пере­друкування повідомлень у газетах і журналах різних ві­домств та регіонів);

- складністю та суперечністю процесу одержання нового знання про соціальні явища (дублювання авторсь­кої концепції у різних видах документів - тезах доповідей, статтях, дисертаціях, підручниках, монографіях);

- бажанням зберегти й зробити доступними для використання праці мислителів минулого (факсимільні, стереотипні видання тощо);

- поступовим нарощуванням знання (перевидання з доповненнями та змінами);

- ущільненням знань про об'єкт (щорічні зведені статистичні видання, узагальнення відомостей з багатьох попередніх публікацій у довідниках, підручниках, моно­графіях тощо).

Одне з важливих завдань фахівців документно-комунікаційної сфери - ліквідувати негативний вплив фраг­ментарності та дублювання, вміти зібрати фрагменти докуме­нтованої інформації з теми та одночасно запобігти дублюван­ня публікацій за змістом. Це зобов'язує знати причини та специфіку проявів фрагментарності та дублювання у конкре­тних мікропотоках.

Зважаючи на накопичений досвід щодо вивчення зако­номірностей фрагментарності й дублювання, необхідно реко­мендувати користувачам звертатися до документів останніх років видання та узагальнюючим працям учених, інформува­ти фахівців про те, що фрагменти нового знання у роботах одного ученого з'являються в середньому кожні 7-8 років.

Завдання для самоперевірки:

1. Назвати особливості етапу зародження ДП та Му суспільстві.

2. Довести, чим обумовлені хронологічні межі етапу формування ДП та М.

3. Визначити, завдяки яким досягненням науково-технічного прогресу відбулася еволюція знакових сис­тем документа, його матеріальної основи та конс­трукції.

4. Охарактеризувати етап інтенсивного розвит­ку ДП та М.

5. Охарактеризувати основні концепції росту ДП.

6. Навести методики вимірювання темпів ста­ріння документів в потоці.

7. Розкрити сутність та структуру зонної моде­лі старіння документів.

8. Перелічити основні причини актуалізації доку­ментів.

9. Розкрити сутність закону розсіювання С. Бредфорда.

10. Довести об'єктивний характер процесів фраг­ментарності та дублювання документованої інформа­ції у ДП та М.