![]() Главная страница Случайная страница КАТЕГОРИИ: АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника |
Університет та інші вищі спеціальні навчальні заклади.
У запропонованій структурі шкільної освіти М. Пирогов відкидав багатопредметність, кожен тип школи повинен бути завершеним і давати певне коло знань. Для університетів він вимагав автономії, розширення загальноосвітньої підготовки студентів, підвищення рівня викладання, відкриття педагогічних факультетів для підготовки вчителів. У ряді статей М. Пирогов виступив рішучим противником застосування у школі різок, бо вони принижують моральні почуття, викликають нездоровий страх. Проте, як попечитель Київського учбового округу, затвердив циркуляр, яким серед інших заходів покарання дозволялася і різка. Діяльність М. Пирогова не задовільняла уряд, і в 1861 році він змушений був подати у відставку. Останні роки життя Микола Іванович провів у своїй садибі «Вишня», де заснував приватну лікарню. Помер у 1881 році. Основна педагогічна праця М. Пирогова — «Вопросы жизни». У ній він робить аналіз розвитку тогочасного суспільства і приходить до висновку, що причиною негативних явищ у ньому э неправильне виховання у школи. В основи спеціальної освіти, на думку М.Пирогова, лежить загальнолюдський розвиток. Він вказував на однобічність і вузький казенний характер навчально-виховної справи в тогочасній Російській імперії. Вимагаючи для всіх загальноосвітньої школи, М.Пирогов висловлювався проти станової нерівності. Пирогов вважав, що навчання і виховання взаємопов'язані. Головним засобом розвитку є знання, які повинні бути міцними і науковими. Він високо оцінював самодіяльність учнів, особливого значення надавав увазі, без якої неможлива жодна' діяльність—ні наукова, ні практична, —її вихованню в школі, Великого значення М.Пирогов надавав особі вчителя, вважаючи, що успіх справи залежить від його особистості. Одним із перших М.Пирогов порушує питання про підготовку учителів. У статті «О предметах суждений й прений педагогических советов» він визнає педагогічну справу і наукою, і мистецтвом. Відомий педагог вважав, що учні, як і вчителі, повинні мати право на повагу. Багато уваги М. Пирогов приділяв жіночій освіті, вважаючи, що від виховання жінки залежить виховання всього людства. Велика практична освітня діяльність М. Пирогова, його педагогічні погляди відіграли значну роль у розвитку вітчизняної прогресивної думки.
Великий вплив на розвиток ідеї національної школи в XIX ст. справила педагогічна діяльність вітчизняного педагога Костянтина Дмитровича Ушинського. Українець за походженням (по лінії матері), К. Ушинський став основоположником педагогічної науки в Росії. Те, що до нього мало характер ремесла, він підніс до ступеня мистецтва; те, в чому більшість ібачила нудну справу, він назвав «святою справою». Основна ідея педагогіки К. Ушинського — народність. Обстоюючи цю думку, він хотів застерегти від механічного перенесення західноєвропейських систем педагогіки. Кожен народ має своє власне народне виховання, яке відповідає суті народного характеру, тому кожен народ повинен мати свою теорію виховання. У праці «Про народність в суспільному вихованні» Ушинський робить аналіз педагогічних систем інших народів. Він показує, що в німецькій системі виховання характерною рисою є схильність до абстракції і систематизації. Мета німецького виховання — високоосвічена людина. У крайньому своєму розвитку ця система може привести до педантизму й сухого формалізму. В англійській системі головне — виховання характеру, звички володіти та керувати собою. Ця звичка — необхідна приналежність всякого справжнього джентельмена. Головна мета громадського виховання у Франції — не багато знань, не сила характеру, а швидше передача механічних, прикладних знань і вдосконалення в цій галузі. Отже, у кожного народу є свій ідеал людини, свій ідеал виховання. Через це слід користуватися тільки окремими моментами чужого педагогічного досвіду. Основні цілі виховання повинні носити чисто народний характер. Одним із кращих виразників народності є мова народу. Ушинський обстоював право дітей навчатися рідною мовою. Він гнівно протестував проти школи, яка українських дітей навчає незрозумілою російською мовою. Мова є найважливіший, найбагатший і найміцніший зв'язок, який об'єднує віджилі й майбутні покоління народу в одне велике історичне ціле. Відберіть у народу все, — стверджує К. Ушинський, — і він усе може повернути, але відберіть у нього мову — і він ніколи більше не створить її. Коли зникає мова, зникає і сам народ. Методика вивчення рідної мови, розроблена педагогом у праці «Родное слово», забезпечує розв'язок наступних цілей: 1) розвиток у дітей дару слова; 2) свідоме опанування дітьми скарбів рідної мови;
|