Християнство: нудне, брехливе і несучасне?

Багато років тому у мене було три заперечення проти християнської віри. По-перше, я вважав її нудною. Я відвідував церкву в школі і знаходив це дурним. Я відчував симпатію до Роберта Стівенсона Льюїса, який одного разу записав у своєму щоденнику як неймовірне диво: " Сьогодні я був в церкві, і на мене це не навело тугу". У тому ж дусі американський гуморист Олівер Венделл Холмс, писав: " Я став би служителем, якби якийсь відомий мені священик не виглядав і не надходив як власник похоронного бюро ". Християнство уявлялося мені похмурим і мертвим.

По-друге, воно здавалося мені неправдивим. У мене були інтелектуальні заперечення проти християнської віри, і я досить самовпевнено називав себе " послідовним детерміністом (Детермінізм - філософське вчення про те, що всі події, включаючи людські вчинки, визначаються причинами незалежними від волі людини.)". У віці 14 років на уроці релігійної освіти я написав твір, у якому спробував розгромити християнство і спростувати існування Бога. І несподівано твір дістав дуже високу оцінку! У мене були нищівні аргументи проти християнської віри; я отримав задоволення від суперечки з християнами - мені здавалося, я здобув велику перемогу.

По-третє, я думав, що воно несучасне і непридатне до мого життя. Я не міг зрозуміти, яким чином те, що відбулося 2000 років тому, за 2000 миль, десь на Близькому Сході, може надавати якийсь вплив на моє життя у Великобританії XX століття.

Ми часто співали улюблений гімн " Єрусалим", в якому запитується: " Невже ці ноги (малося на увазі - ноги Христа) ступали в давні часи по зелених горах Англії? " Всі ми знали, що відповіддю було " ні ". Здавалося, що це не має абсолютно ніякого відношення до мого життя.

Тепер, озираючись у минуле, я розумію, що була відчастини і моя вина в тому, що я ніколи по-справжньому не вникав у це, і був абсолютно неосвіченим у питаннях християнства. Сьогодні в нашому секуляризованому суспільстві (від латинського & есі1ат - світський, мирський) багато людей мало знають про Ісуса Христа. Про те, що Він зробив, і взагалі про християнство. Один священик, який працює в лікарні, записав декілька відповідей на запитання: " Чи не хотіли б Ви прийняти Святе Причастя? " Ось деякі з відповідей:

" Ні, спасибі, я належу до англіканської (у нашому випадку - до православної) церкви".

" Ні, дякую, мені б краще кукурудзяних пластівців ".

" Ні, спасибі, я не був обрізаний".

Християнство далеко не нудно, воно не є брехливим або несучасним. Навпаки, воно хвилююче, правдиве і має до нас дуже пряме відношення. Ісус сказав: " Я є шлях, і істина, і життя" (Івана 14: 6). Якщо Він був правий, а я вірю, що це так, тоді не може бути нічого важливішого в цьому житті, ніж наша відповідь Христу.