Україна Міністерство закордонних справ

Управління Державного Протоколу Міністерства закордонних справ України засвідчує свою повагу Посольствам держав-членів Європейського Союзу в Україні і має честь запросити Глав дипломатичних місій взяти участь у зустрічі Прем'єр-міністра України з Послами Держав-членів Європейського Союзу, Канади, Сполучених Штатів Америки і Японії, яка відбудеться 15 травня цього року 15.30 в будинку Кабінету Міністрів України (вул. Грушевського, 12, вхід центральний, 7-й поверх, Мала зала).

Учасники зустрічі будуть поінформовані про підготовку до Третього засідання Ради з питань співробітництва між Україною та ЄС.

Управління буде вдячне Посольствам за підтвердження участі Глав дипломатичних місій у згаданому заході за телефонами...

Управління Державного Протоколу Міністерства закордонних справ України користується нагодою, щоб поновити Посольствам держав-членів Європей­ського Союзу в Україні запевнення у своїй високій повазі.

м. Київ, 12 травня 2000 року

Посольствам Держав-членів Європейського Союзу в Україні м. Київ

Комплімент може упускатися, якщо в ноті міститься протесту зв'яз­ку з діями співробітників посольства чи держави, які трактуються як незаконна діяльність або грубе порушення норм поведінки. У такому випадку комплімент виглядав би недоречним і спотворював би харак­тер ноти.

Комплімент не вживається в нотах про оголошення трауру в країні, з висловлюваннями співчуття, а також за принципом взаємності, якщо в тій чи іншій країні компліменти в дипломатичній практиці не засто­совуються взагалі.

Діапазон протокольних формул ввічливості надзвичайно широкий, і за його допомогою можна підкреслити суворіший тон або більшу теп­лоту офіційного документа. Різні вирази, риторичні звертання, двозначні

Дипломатичне листування

подяки, знаки наголосу, скорочення типу " т. зв.", " т. п." і " т. д." у нотній практиці абсолютно недопустимі. При складанні тексту ноти протесту завжди слід пам'ятати, що вона може бути відхилена адресатом, а це, як правило, потягне за собою загострення конфлікту з далеко не визна­ченими наслідками.

У цілому ж, при дипломатичному листуванні треба завжди пам'ята­ти просте і мудре загальнолюдське правило: " Ніщо не ціниться так до­рого і не коштує так дешево, як ввічливість".

У дипломатичній практиці бувають випадки (останнім часом дуже зрідка), коли надсилається колективна нота представникам кількох дер­жав. Сьогодні держави будують між собою відносини на двосторонній основі як рівноправні суверенні члени світового товариства, а тому колективна нота (дипкорпусу в цілому або групи посольств) може роз­глядатися як демарш, спроба здійснювати тиск, що не може не виклика­ти адекватної реакції.

Щоб запобігти небажаним формам колективного демаршу, викори­стовується форма надсилання ідентичних нот, у яких викладається прак­тично однакова точка зору кількох держав на одну і ту ж проблему.

У сучасній дипломатії все більше практикується обмін нотами без­посередньо між урядами, що є свідченням зростаючої ролі зовнішньої політики, підвищення рівня відповідальності дипломатів за вирішення кардинальних проблем сучасного світу. У нотах такого характеру комплі­менти, як правило, не застосовують, і текст виглядає таким чином: " Уряд України має честь заявити Урядові турецької Республіки наступне...".

Усі ноти є офіційними документами незалежно від того, які питання в них розглядаються. Будь-яка нота, що надсилається від імені уряду, потребує належної уваги і відповіді від того, кому вона адресується.

Ще одним видом дипломатичного листування є приватний лист на­півофіційного характеру. Він здебільшого адресується знайомим офі­ційним особам і пов'язаний з якоюсь особистою послугою або стосуєть­ся питань, які є предметом офіційних переговорів чи листування. Цим автор листа підкреслює особисту зацікавленість у вирішенні того чи іншого питання за допомогою особи, якій адресується лист. Приватний лист напівофіційного характеру пишеться на спеціальному бланку (на­приклад, бланку Міністра закордонних справ, Посла) меншого формату, навіть на піваркуша або на звичайному поштовому папері. Зворотний

Розділ 4

Дипломатичне листування

бік аркуша не використовується ніколи. Зазвичай лист починається зі

звернення " Шановний пане____________ ". Заключний комплімент

обов'язковий і залежить від різниці у службовому становищі автора й адресата, характеру їхніх відносин. У західних країнах звернення і за­ключний комплімент, а інколи і весь текст, пишуться автором від руки, що надає йому підкреслено приватного характеру.

Номер на листі не вказується, а дата та особистий підпис необхідні. У випадку, якщо лист пишеться на звичайному папері (не на бланку), то до підпису додається і назва офіційної посади автора.

Звання і повне прізвище адресата подаються тільки на конверті.