Другий етап НТР

У 70-х роках розпочався новий етап НТР, який триває й понині. Він характеризується подальшим зрощенням науки та виробництва, прискоренням науково-технічних перетворень, використанням найновіших досягнень науково-технічної думки у військових (надточна зброя) та мирних цілях (систе­ми телекомунікації, нові матеріали та біотехнологія, що являє собою сукупність методів, які використовують живі організми і біопроцеси для виробництва цінних для народного госпо­дарства продуктів — кормових дріжджів, ферментів тощо). Універсальним стало використання мікроелектроніки та мікропроцесорів. Однак людина в умовах НТР не загубилася, а, навпаки, стала центром останньої, основною продуктив­ною силою прискорення самої НТР та суб'єктом, що виграє від розвитку науково-технічного прогресу.

Свідченням того, наскільки пов'язані між собою фактори регулюючої ролі держави та НТР у капіталістичному суспільстві, може слугувати такий приклад. Коли на початку 70-х років на Заході вибухнула енергетична криза, то держа­ва мобілізувала фінансові ресурси і розробила програми, а НТР підказала практичні шляхи вирішення проблеми — че­рез АЕС, нетрадиційні види палива.

Однак слід однозначно зауважити, що широке запровад­ження досягнень науки і техніки можливе лише за умов рин­кової економіки, економічної та політичної свободи.

У 1970-х роках також з'явилася антитеза індустріальному суспільству - пост-індустріальне суспільство. Теорія цього суспільства виникла на основі ос­мислення специфіки сучасного моменту та напрямків розвитку світової ци­вілізації. Саме 1970-і кінець 1980-х років теоретики постіндустріалізму сприйняли як історичний етап, який зумовив його появу. І хоча класики постіндустріальної теорії досить обережні у використанні " революційної" риторики, все ж його формування вважають глобальною революцією.

Незважаючи на значні розходження у підходах та оцінках нового сусп­ільства, переважна більшість прихильників постіндустріалізму відзначають, що найбільш фундаментальною його ознакою є переорієнтація виробницт­ва зі сфери створення матеріальних благ на надання послуг га інформації. Так, до початку 80-х років у США, а кількома роками пізніше і в країнах Західної Європи валовий продукт сфери інтерперсональних послуг перева­жив валовий продукт сфери матеріального виробництва.

Загалом постіндустріальний світ перебуває лише на початковому етапі свого становлення. Спільноти з превалюючими ознаками постіндустріалізму - розвиненою демократією та соціально зорієнтованою економікою -утвердилися у небагатьох державах, хоча його вплив на світовий розвиток виходить за географічні межі цих країн і має глобальний масштаб.