Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розкрийте становище державних селян та піклування держави про них в п. пол. ХІХ ст.






 

Характерним прикладом опіки і піклування зверху є законодавство про державних селян. Значення цих законів стає зрозумілим, якщо прийняти до уваги той факт що приблизно половину всього населення Росії складали саме державні селяни. Нагадаємо, що до визволення селян (1860 р) (не рахуючи Польщі, Фінляндії і Кавказу )в Росії було:

· 23 млн. кріпаків;

· 26 млн. державних селян;

· 4 млн. міщан;

· 1 млн. дворян;

· 650.000 духовних осіб.

Ці 26 млн. державних селян обробляли державні землі.

Оголосити державні землі власністю селянських общин безперечно було б кроком вперед в сторону лібералізму, але попередньо для державних селян необхідно було виробити новий юридичний статус. І Катерина ІІ думала про такий захід, але її проект Жалуваної Грамоти не кріпосним селянам так і залишився проектом.

Однак становище державних селян було дуже не легким, хоча вони на відміну від кріпосних не знаходилися під владою поміщиків. Сперанський ще в 1827 р стверджував, що першим кроком в напрямку загального вирішення селянського питання повинно бути нове влаштування державних селян.

Микола І, який у селянському питанні найбільше довіряв Сперанському, повністю прийняв цю думку. Він розпорядився щоб питання статусу державних селян розглядалося окремо від вирішення селянського питання взагалі. Шукали людину, якій можна було довірити цю справу. В кінцевому підсумку зупинилися на графові Кисельову, який після Паризького миру призначений був послом в Парижі. Саме йому М-І і доручив влаштувати нове управління державних селян і майна. Саме за його планом відкрито було в 1833 р. нове Міністерство Державного майна.

На його думку причиною збіднення державних селян був не достаток заступництва (захисту) і нагляду. Внаслідок першого (недостатку захисту) всупереч закону державні селяни перевантажені податками і працею, а в наслідок другого (недостатку нагляду) розповсюджується алкоголізм і інші вади.

Взагалі Кисельов був глибоко переконаний, в тому, що заступництво зверху – це є джерело щастя. Влітку 1838 р він здійснив поїздку по Росії. Він писав, що селяни щасливі, коли керуються владою заступницькою, батьківською і не обтяжливою. Цією владою і повинно було керуватися Міністерство державного майна, відкрите в 1838 р. Цьому міністерству підпорядковані були відповідні органи в губерніях і округах у волостях і селах. Відповідні органи в губерніях і округах у волостях і селах. А саме: в губерніях – плати державного майна, в округах окружні начальники, у волостях і селах – управління і суди, які вибиралися самими селянами. До управлінь були приставлені вище перерахованими відомствами писарі.



Безперечно, що юридичний статус державних селян був вигіднішим ніж статус кріпосних. Як нам відомо, 1. з 1801 р вони мали право купувати у свою власність землю. 2. їм дозволялось заключати договори. 3. вони могли відносно вільно вибирати рід занять (займатись землеробством, або ремеслами, або створювати маленькі фабрики, або переходити в міський стан*.

Але біда полягала в тому, що юридичний статус державних селян не був достатньо гарантований. 1. общини їхні дійсно могли бути перетворені у військові поселення. 2. державні селяни могли бути передані Удільному відомству. 3.їх могли навіть подарувати якому-небудь дворянину і т.ч. вони перетворювались у кріпаків. Щоправда, у ХІХ ст. таких фактів не зафіксовано.

І все ж таки, вперте впровадження реформи управління державними селянами дало свої позитивні результати. В декілька років державні селяни не тільки перестали бути тягарем для казни, але стали викликати заздрість кріпосного селянства. Ряд неврожайних років -1843 р. і ін.. не тільки не вимагав позики державним селянам, але навіть Кисельов не витратив жодного цента на ці позички із запасного капіталу, ним же створеного. Внаслідок такого піклування зростали й інші показники.

Вживалися й певні заходи по зацікавленню селян в результат своєї праці. З цією метою Міністерство державного майна стало роздавати всілякі премії, як грошові, так і с/г обладнання, медалі і свідоцтва.

 



mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2022 год. (0.007 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал