Зробіть порівняльний аналіз конституційних проектів Пестеля та Муравйова.

Конституція Микити Муравйова — проект програмного документа Північного товариства, як і Руська правда (Павло Пестель) є найважливішим документом для дослідження ідеології декабристів.

Коституція Муравйова Микити Михайловича є результатом тривалої праці. Він почав її писати в 1821 році, але підготовчий період розпочався раніше. Муравйов вивчав Конституцію США, закони революційної Франції, іспанську конституцію 1812 року.

Конституція Муравйова збереглася в декількох варіантах. Їх порівняння показує як змінювались його політичні погляди. Проект конституції обговорювався членами Північного товариства, був відомий і членам Південного товариства, зокрема Пестелю Павло Івановичу. Але проект конституції Муравйова на відмінну від «Руської правди» Пестеля не була обговорена всіма членами Північного товариства, не була проголосована і прийнята організацією. В Північному товаристві було чимало республіканців. Та група декабристів, яка підготувала і організувала повстання 14 грудня 1825 року (керівники), дотримувалася республіканських переконань. Конституцію критикували Бестужев Микола Олександрович, Штейнгель Володимир Іванович.

Розпочинаючи роботу над проектом в 1821 році Муравйов вже відійшов від республіканських поглядів, в цей час він схиляється до ідей конституційної монархії. Проект передбачав введення в Росії конституційної монархії, якщо імператорська родина не прийняла б конституцію, як крайня міра пропонувалось її вигнання за межі країни і введення республіканського правління. Передбачався розподіл влади на законодавчу, виконавчу, судову. Імператор очолював виконавчу владу, законодавчої влади не мав. Як верховний чиновник отримував велику зарплатню (8 млн рублів на рік). Імператор командував військами, але не мав права розпочинати війну, укладати мир. Він не мав права виїжджати за кордон.

Муравйов — прихильник державного устрою Північно-Американських Сполучених Штатів. Росія за конституцією — федеративна держава, поділяється на 15 держав (областей). В кожній державі була своя столиця.

«Руська правда» — програмний документ Південного товариства декабристів, створений Павлом Пестелем. Пестель виступав проти федеративного устрою держави, прибічник єдиної республіки з сильною централізованою владою.

Павло Пестель — переконаний противник самодержавства, його він називав тиранією. Самодержавство за проектом ліквідовувалося і фізично знищувався весь царський рід. Пестель — прихильник царегубства. «Руська правда» проголошувала республіку.

«Руська правда» проголошувала рішуче та повне знищення кріпацтва. Пестель високо цінував особисту свободи людини. Визволення селян без землі, тобто надання їм тільки особистої свободи, вважав уявним визволенням. Пропонував визволення селян з землею. Аграрний проект докладно розроблено в «Руській правді». Вся земля сільськогосподарського призначення в кожній волості поділяється на дві частини: перша частина є суспільною власністю, вона направляється в общинний розподіл між всіма хто бажає займатися землеробством, вона не може виступати об'єктом купівлі-продажу. Друга частина землі — приватна власність. Общинна частина поділяється між волостними общинами.

Республіка була розподілена на губернії, які в свою чергу ділились на повіти, а повіти - на волості. Кожний рік проходили волостні збори всіх мешканців волості, які обирали своїх депутатів до: волостних зборів, повітових зборів, губернських чи окружних зборів. До місцевих органів влади вибори були прямими. Окружні збори обирали преставників до вищого законодавчого органу — Народного Віче. Таким чином, вибори до Народного Віче були двохступеневі.

Народне Віче — вищий орган законодавчої влади в державі, однопалатний. Обиралось Віче на 5 років. Щороку переобиралась одна п'ята частина депутатів. Тільки Народне Віче мало право приймати закони, оголошувати війну, укладати мир. Ніхто не мав права розпускати Народне Віче.

Виконавча влада в Росії належала б Державній думі. Склад Державної думи — 5 членів, обраних Вічем на 5 років. Щороку переобирався один член думи. Обов'язки голови виконував той, хто працював останній (5-й) рік.

Кордони Російської республіки повинні були за проектом розширитися до своїх «природних» меж. Національному питанню Пестель не надавав значення, право відділення від Росії інших національностей не визнавав. Усі народи, які населяли Російську державу повинні були злитися в єдиний руський народ і втратити свої національні особливості, а населення України вважав за істинних росіян. Усі народи незалежно від національності отримували рівні політичні права, але одночасно пропонувались дуже жорсткі заходи проти кавказьких народів.