Розкрийте ліберальні погляди Мордвинова.

Він виховувався при дворі разом з наслідником престолу Павлом. За бажанням великого князя Павла в 1774 р його послали в Англію вивчати корабельну справу. Тут Мордвинов провів три роки. Саме в цей час з’явилася праця Адама Сміта „Дослідження властивостей і причин багатства народів” (1776), яка зробила великий вплив на погляди Мордвинова. Також захоплювався Бентаном.

Проте у Мордвинова були особисті зв’язки не тільки з Бентамом, але й із цілим рядом інших західноєвропейських вчених. Тобто він був знайомий з багатьма західноєвропейськими творами ліберального спрямування. Всі вони разом взяті суттєво вплинули на формування світогляду Мордвинова, на формування його ліберальних поглядів.

Зрозуміло, що за часів царювання Катерини ІІ і Павла І офіційна діяльність Мордвинова обмежилась флотом. Свою бюрократичну кар’єру розпочав в управлінні Чорноморського флоту під керівництвом Потьомкіна. При Олександрі І Мордвинов також працював як спеціаліст у справах флоту (1802 р. морський міністр). Але незабаром його порадами стали користуватися з цілого ряд інших питань. Зокрема до його порад вдавався „Неофіційний комітет”.

На засіданні Комітету 4 листопада 1801 р. граф Строганов заявив, що при розгляді селянського питання багато зробив і граф Мордвинов, вказавши імператору на необхідність зробити щось на користь селян, оскільки їхнє становище дуже сумне, так як вони не мають громадянської свободи і громадянських прав.

На думку Мордвинова першим кроком в цьому напрямку могло бути надання не кріпосним селянам права на купівлю землі. Ця пропозиція Мордвинова і його однодумців знайшла відображення безпосередньо в законодавстві. Так указом від 12 грудня 1801 р. дозволялося купувати землю купцям, міщанам і державним селянам.

Мордвинов надзвичайно енергійно виступав за надання грпомадянських прав, в першу чергу права власності на землю, і іншим станам. Крім цього, він виступав за зміцнення права власності дворян на землю і за визнання урядом недоторканості приватної власності.

Його прагнення відбилися в записках Обов’язковій Раді, створеній під головуванням царя 30 березня 1801 р. (вона складалася з 12 членів і створена була для розгляду всіх важливих державних справ і постанов. Вона замінила собою „Тмчасову Раду”.

Як відомо, 1 січня 1810 р. створена Державна рада. Так ось Мордвинов був залучений до роботи у Державній раді не просто консультантом, а став головою департаменту державної економії. На його думку, найбільш терміновою справою було усунення всього того, що гальмувало розвиток приватного кредиту. Він стояв на тому, що права окремої особи в жодному разі не можуть підпорядковуватися іі приноситися в жертву політичним інтересам держави, постільки дійсне загальне благо невіддільне від блага всіх окремих людей.

Для того, щоб посилити довіру до казни і розповсюдити переконання, що держава у своїх відносинах з приватними особами не використовує своєї влади для порушення їх інтересів, Мордвинов пропонує погасити внутрішні державні борги, а для вирішення спірних питань між приватною особою і державою ввести особливі цивільні суди.

Щоб сприяти розвитку російської промисловості, він вважав необхідним введення захисних митних прав. Був прихильником конституційної форми правління. Був переконаний, що Росії перш за все потрібна політична свобода і в аристократичному складі народного представництва бачив гарантію того, що це народне представництво дійсно буде активно і дієво виступати за політичні свободи і права, а також за громадянські права і громадянське суспільство.

Разом з тим він дотримувався думки (як і Катерина ІІ) яка ґрунтується на вченні Монтескє, а саме, що велич Російської імперії вимагає, щоб Росія залишалася самодержавною монархією.

Мордвинов був проти раптового і всезагального усунення кріпосного права. В 1818 р. він висунув план звільнення селян у якому висловився за поступове звільнення. вважав, що звільненню селян повинно передувати зміцнення громадянського ладу в Росії, що в першу чергу потрібно створити статус вільної людини і громадянина. Лише після цього можливо почати думати про поступове звільнення кріпосних селян, іншими словами про поступове надання селянам статусу вільного власника. Зміцнення статусу вільного громадянина і громадянського ладу взагалі можливо лише з допомогою політичної свободи, через перехід Росії до конституційних державних форм.

Саме останнє, для представників ліберального напрямку, являлося першим і найважливішим завданням.. Найважливішим досягненням на лыберальному шляху був дозвіл купувати землю купцям, міщанам і державним селянам, що було безпосередньо відображено в Указі імператорському від 12 грудня 1801 р.