Розкрийте зміст ліберального руху за царювання Олександра І.

Перш за все передбачалось разом з маніфестом з нагоди коронування Олександра І видати урочисте підтвердження основних прав підданих. Тобто тих прав, які були надані їм за цариці Катерини ІІ. А значить, мова йшла не про конституційні інститути і не про створення конституційного ладу, а всього лише про свого роду „декларацію прав” яка і була згодом видана.

У цій декларації відображуються деякі основні принцип лібералізму. Зокрема в ній вказується на необхідність ясних законів, котрі б забезпечили недоторканість особи і приватної власності і одночасно пом’якшили б кримінальне право.

В статтях знову урочисто підтверджувалось ліберальне законодавство Катерини ІІ і в першу чергу її Жалуваної грамоти, а також відновлено те, що було відмінено Павлом І. Взагалі основна тенденція проекту декларації і полягає саме в поверненні до законодавства Катерини і до духу її царювання.

Але декларація повинна була не тільки підтвердити знову ліберальні постанови попереднього законодавства, вона повинна була до того ж прийняти ліберальні принципи, які можна перейняти із законодавства інших держав, враховуючи при цьому особливості Росії.

В 1804 р. Розенкампфові, секретареві законодавчої комісії, яка саме в цьому році була знову організована, було доручено розроблення проекту основних законів російської держави. Проект цей містив деякі постанови, які підкреслювали ліберальні принципи недоторканості особи і власності, і свободи приватної ініціативи. Крім того, в узгодженні з ідеями лібералізмі проводиться чітка границя між казною і приватною власністю монарха.

Але в проекті нема ніяких постанов, якими надавалася б політична свобода. Проект також ніяк не вказує на можливість виникнення хоча б навіть дорадчого народного представництва. Навпаки, в п.11 підкреслювалося, що не тільки вся виконавча, але і вся законодавча влада зосереджена в руках монарха.

Звичайно, цей проект не являв собою проекту конституції а просто був проектом основних законів абсолютної монархії. Що цікаво, так це те, що цей проект також не був затверджений.

Взагалі, що стосується здійснення ліберальних принципів, слід сказати, що в період царювання Олександра І було досягнуто якщо не надто мало, то у будь-якому випадку значно менше, ніж можна було чекати.

Напевно, з одного боку, це можна пояснити війною з Наполеоном, а з іншого, тим, що великий політичний талант Олександра І проявився в першу чергу у зовнішній політиці, а не в галузі внутрішніх справ, котрі були йому більш чужими ніж дипломатична діяльність.

Якщо говорити в цілому, то епоха царювання Олександра І в першу чергу залишається епохою розповсюдження в Росії ліберальних ідей, часом поступового визрівання ліберальної свідомості вищих станів російського суспільства.

Тому в цьому плані нам слід звернути увагу на вивчення цих ідей і переконань у основних представників ліберального руху цього часу: Мордвинова, Сперанського, Карамзіна.