Студопедия

Главная страница Случайная страница

КАТЕГОРИИ:

АвтомобилиАстрономияБиологияГеографияДом и садДругие языкиДругоеИнформатикаИсторияКультураЛитератураЛогикаМатематикаМедицинаМеталлургияМеханикаОбразованиеОхрана трудаПедагогикаПолитикаПравоПсихологияРелигияРиторикаСоциологияСпортСтроительствоТехнологияТуризмФизикаФилософияФинансыХимияЧерчениеЭкологияЭкономикаЭлектроника






Розкрийте зміст діяльності революційних гуртків 20-30-х рр. ХІХ ст.






 

Російська громадська думка на початку 20-30-х рр.. XIX століття розвивалася під впливом революційного виступу декабристів. Серед передової молоді почали cтворюватися революційні гуртки. У 1831 р. склався гурток А.І. Герцена і Н.П. Огарьова. Герцен Олександр Іванович (1812-1870) - російський філософ, публіцист, письменник. Позашлюбний син поміщика І.А. Яковлєва. У 1831-1834гг. - Керівник студентського гуртка в Московському університеті. У 1835 - 1840 рр.. - На засланні. Друкувався з 1836 р. під псевдонімом Іскандер. З 1842 р. - у Москві, глава лівого крила західників. У філософських працях «Дилетантизм в науці» (1843), «Листи про вивчення природи» (1844-1846) стверджував союз філософії з природничими науками. У романі «Хто винен? » (1841-1846), повістях «Доктор Крупов» (1846) і «Сорока-злодійка» (1846) критикував кріпосницький лад. З 1847 року - в еміграції. Після поразки європейських революцій 1848-1849 рр.. розчарувався у революційних можливості Заходу, розробив теорію «російського соціалізму», виступивши одним з основоположників народництва. У 1853 році заснував Вільну російську друкарню в Лондоні, видавав альманах «Полярна зірка» (1855-1868), в газеті «Колокол» {1857-1867) викривав самодержавство, вимагав освожденія селян із землею, сприяв створенню таємного товариства «Земля і воля» в 1860-х роках у Росії, підтримав Польське повстання 1863-1864 рр.. Помер у Парижі, похований у Ніцці. Автобіографічний твір «Минуле і думи» (1852-1868) - один із шедеврів російської мемуарної літератури.

Учасники гуртка виявляли інтерес до суспільно-політичних питань. Вони були переконаними республіканцями і захоплювалися ідеями утопічного соціалізму. Члени гуртка читали політичну літературу, вивчали історію Французької революції. Спроби Герцена і Огарьова розгорнути революційну агітацію було зупинено в 1834 році. Після тривалого тюремного слідства Герцена вислали без суду до Пермі, Вятку, а потім у Володимир.

Шляхом масових репресій, жорстокої цензури царського уряду вдалося впоратися з суспільним підйомом 30-х років. Для цього часу були характерні настрої песимізму, зневіри у подальшу боротьбу. Такі настрої знайшли відображення в «філософського листах» П. Я. Чаадаєва, опублікованих у 1836р. в журналі «Телескоп».

Гурток слов'янофілів склався в Москві. Він об'єднував невелику групу дворянських письменників. Ядро його становили А.С. Хомяков, брати Іван та Петро Киреєвські, Ю.Ф. Самарін, А.І. Кошель. Слов'янофіли заперечували єдині закономірності суспільного розвитку і протиставляли «самобутню» Росію державам Західної Європи. Вони стверджували, що буржуазні держави перебувають у занепаді, в них загострюються соціальні суперечності і відзначається зростання революційного руху. Вони не визнавали досягнень західноєвропейської культури і вважали помилковим зближення Росії із західною культурою з часів Петра Першого. Слов'янофіли заявляли, щоісторичний розвиток Росії йде своїм, самобутнім шляхом і вказували, що російська громада є захистом від революційних потрясінь. Їхня ідеологія бьша суперечлива і непослідовна. Вони виступали із засудженням кріпацтва, але виступи носили суто декларативний характер.
Суспільно-політичні погляди слов'янофілів не набули широкого поширення.

Проти них виступали західники - прихильники західного шляху розвитку. Ядро західників становили Т.М. Грановський, К.Д. Кавелін, П.М. Кудрявцев, В.П. Боткін, П.В. Анненков і ін Західники були впевнені, що Росія, як і інші країни, повинна перейти до буржуазного ладу. Вони були прихильниками скасування кріпосного права, вважали за необхідне обмежити самодержавну владу, використовувати досягнення західноєвропейської культури. Для пропаганди своїх поглядів використовували кафедри Московського університету, публічні лекції Т.М. Грановського, журнали «Вітчизняні записки» і «Сучасник». Західники визнавали тільки реформістський шлях переходу від феодального ладу до капіталістичного і цуралися ідеологів революційної боротьби.

Спори західників та слов'янофілів мали велике значення. Вони будили громадську думку, кликали до діяльності, прогресу і знаменували собою початок формування ліберальної ідеології в Росії.

 

 



mylektsii.su - Мои Лекции - 2015-2023 год. (0.012 сек.)Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав Пожаловаться на материал