Частина 2. Сторони мають цілий ряд інших процесуальних прав : можуть вести справу особисто або через представників

Сторони мають цілий ряд інших процесуальних прав: можуть вести справу особисто або через представників, прохати про забезпечення позову, вимагати відшкодування судових витрат та ін. Процесуальні обов’язки сторін поділяються на загальні та спеціальні. В ряді загальних обов’язків важливе місце займає добросовісність. Маючи широкі процесуальні права, сторони зобов’язані добросовісно їх використовувати. В більшості випадків цей обов’язок виконується добровільно, однак на сторону, що недобросовісно заявила безпідставний позов чи спір проти позову або систематичне протидіє правильному та швидкому розгляду та вирішенню справи, суд може покласти сплату на користь іншої сторони винагороди за фактичну втрату робочого часу відповідно до середнього заробітку, але не більше 5% від задоволеної частини позову. Сторони зобов’язані підкорятися процесуальній регламентації, виконувати процесуальні дії у встановлені законом чи судом строки., своєчасно сплачувати витрати по справі, надавати процесуальні документи по встановлені законом формі. Невиконання цих вимог позбавляє сторону права виконання відповідних процесуальних дій. Стосовно загального обов’язку сторін бути правдивою на протязі процесу, то на мій погляд, цей обов’язок має моральний, а не правовий характер. Спеціальні процесуальні обов’язки покладаються на сторони у зв’язку з необхідністю вчинення окремих процесуальних дій. Так, наприклад, закон встановив, що особа, яка заявляє клопотання перед судом про витребування письмового доказу від осіб, що беруть або не беруть участь у справі, повинно визначити цей доказ, вказати причини, що перешкоджають самостійному його отриманню, та також підстави, за якими вона вважає, що доказ знаходиться у даної особи чи організації.

Верховний Суд України:

Верхо́ вний Суд Украї́ ни — найвищий судовий орган у системі судів України загальної юрисдикції. Здійснює правосуддя, забезпечує однакове застосування законодавства усіма судами загальної юрисдикції. Діяльність Верховного Суду України регулюється Законом «Про судоустрій України та статус суддів

Верхо́ вний Суд Украї́ ни: 1) переглядає справи з підстав неоднакового застосування судами (судом) касаційної інстанції однієї і тієї ж норми матеріального права у подібних правовідносинах у порядку, передбаченому процесуальним законом; 2) переглядає справи у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні справи судом; 3) надає висновок про наявність чи відсутність у діяннях, в яких звинувачується Президент України, ознак державної зради або іншого злочину; вносить за зверненням Верховної Ради України письмове подання про неможливість виконання Президентом України своїх повноважень за станом здоров'я; 4) звертається до Конституційного Суду України щодо конституційності законів, інших правових актів, а також щодо офіційного тлумачення Конституції та законів України.

Склад. Верховний Суд України очолює Голова Верховного Суду України, який, відповідно до Конституції України, обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного голосування на Пленумі Верховного Суду. Голова Верховного Суду обирається на 5 років та не може бути обраний на цю посаду більш ніж на два строки підряд. До складу Верховного Суду України входять судді, обрані на посаду безстроково. Кількість суддів встановлюється указом Президента України за поданням Голови Верховного Суду України, погодженим з Радою суддів України.

Палати Верховного Суду України. Судові палати здійснюють розгляд справ з питань юрисдикції спеціалізованих судів. До складу Верховного Суду входять:

· Судова палата у цивільних справах;

· Судова палата у кримінальних справах;

· Судова палата у господарських справах;

· Судова палата в адміністративних справах.

· Військова судова колегія. (ліквідований)

Суддею ВСУ може бути особа яка має стаж роботи на посаді судді не менше 15 років.

Особливості функціонування правоохоронних органів Англії